Справа № 815/8317/13-а
18 грудня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
при секретарі - Музика А.О.,
за участю сторін:
представника позивача - Матвєєва В.С.,
представників відповідача - Грінівецької С.В., Крот О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" про зупинення господарської діяльності, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" про зупинення господарської діяльності.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що на виконання наказу начальника Держекоінспекції державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Чорного моря проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт". Під час проведення перевірки Держекоінспекцією встановлено здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, як то передбачено законом, а саме: з 11.06.2013 року по теперішній час ДП «РМТП» здійснює провадження господарської діяльності без наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про атмосферне повітря», а також здійснює провадження господарської діяльності без одержання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013 році, що є порушенням ст.ст. 32 Закону України "Про відходи".
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти поданого адміністративного позову, зазначивши, що підприємство у встановленому законом порядку звернулось для отримання належних дозвільних документів. Однак, до теперішнього часу не отримали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в запереченнях (а.с. 42-47).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» зареєстроване Ренійською районною державною адміністрацією Одеської області як юридична особа (ідентифікаційний код 01125809) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.26).
З 04 листопада по 22 листопада 2013 року Державною екологічною інспекцією Північно - західного регіону Чорного моря проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП «РМТП», про що складений Акт від 22.11.2013 року (а.с.12-20).
Перевіркою виявлено здійснення господарської діяльності без одержання дозволу, одержання якого передбачено законом, а саме: з 11.06.2013 року по теперішній час ДП «РМТП» здійснює провадження господарської діяльності без наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про атмосферне повітря», а також здійснює провадження господарської діяльності без одержання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013 році, що є порушенням ст.ст. 32 Закону України "Про відходи".
Згідно «Порядку проведення та сплати робіт, пов'язаних з видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами, облік підприємств установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. N 302 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ N 769 ( 769-2004-п ) від 16.06.2004 та N 748 (748-2013-п ) від 07.08.2013р.), «Дозвіл на викиди» видається територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України безкоштовно по узгодженню з установами держсанепідемслужби, строком на 5 років.
Порядок отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря, а саме: 1). Обстеження підприємства з метою виявлення кількості та якості джерел викидів забруднюючих речовин (ЗР); 2). Узгодження умов та підписання договору на виконання робіт; 3). Початок роботи згідно умов договору; 4). Передача замовником, згідно умов договору, вихідних даних про технологічні схеми, потужність виробництва, паспорти газопилеочисного устаткування і т.д.; 5). Розробка інвентаризації стаціонарних джерел викидів ЗР в атмосферу; 6). Визначення групи підприємства згідно переліку ( Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів); 7). Якщо підприємство віднесено до І чи II груп, замовляються кліматичні характеристики та фонові концентрації у центральній геофізичній обсерваторії; 8). Визначення географічних координат-центроїду підприємства; 9). Підготовка типової форми стислого резюме з метою ознайомлення з ним громадськості у засобах масової інформації; 10). Публікація у місцевих засобах масової інформації стислого резюме; 11). Розробка документів, які обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин ; 12). Отримання листа-повідомлення місцевої державної адміністрації щодо наявності чи відсутності зауважень громадян та громадських організацій стосовно публікації стислого резюме у засобах масової інформації (по закінченні 31-денного терміну з моменту публікації); 13). Подача документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів ЗР на розгляд до санепідстанції та отримання висновку; 14). Подача документів (згідно переліку) на розгляд до державного департамент екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації; 15). Отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Як встановлено судом, строк дії попереднього «Дозволу на викиди» ДП «РМТП» закінчився 10.06.2013 року.
Представник відповідача пояснив, що роботи щодо його отримання повинні виконуватись на договірних засадах із акредитованими проектними організаціями і початись заздалегідь: наприкінці 2012р. - початку 2013р., та потребували значних фінансових витрат (розрахунки об'ємів викидів та обробка інформації приблизно для 90 одиниць стаціонарних джерел ДП «РМТП») і тривалого часу (що найменш 5 - 6 місяців, з урахуванням часу на узгодження розроблених документів). Але ДП «РМТП» знаходилось протягом 2012р. - до середини 2013р. у дуже скрутному фінансовому становищі не було спроможне здійснити оплату проектним організаціям за виконання розробок. Факт скрутного фінансового становища ДП «РМТП» обґрунтовується наказами начальника ДП «РМТП», а саме: N 125 від 28.02.2012р., згідно якого у зв'язку із скрутним фінансовим становищем на підприємстві встановлено 20-годинний робочий тиждень (а.с.64), N 753 від 31.10.2012р. (а.с.65-66), N 835 від 26.11.2012р. (а.с.67-68), N 926 від 24.12.2012р. (а.с.69-70), згідно яких відбулося скорочення штатів підприємства у зв'язку із скороченням обсяг робіт, значними фінансовими труднощами, наявності заборгованості виплати заробітної плати та з метою приведення чисельності працівників порту та витрат на оплату праці з урахуванням планового обсягу надходження вантажів, N 512 від 28.05.2013p. про в становлення 32-годинної робочого тижня з 01.06.2013р у зв'язку із зростанням обсягів завезення вантажів та поліпшенням фінансових показників порту (а.с.71).
Також представник відповідача зазначає, що у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про морські порти України» з 13.06.2013р. відбулась реорганізація ДП «РМТП» з у творенням іншого підприємства - ДП «Адміністрація морських портів України», але яким чином і які об'єкти залишаться на основних фондах ДП «РМТП» заздалегідь не було відомо.
Тому ще на початку 2013 року ДП «РМТП» не мало в наявності ні необхідних вихідних даних, ні коштів для укладання договорів та оплати необхідних науково-дослідних робіт для отримання «Дозволу на викиди». Але, ще до закінчення строку дії попереднього «Дозволу на викиди», ДП «РМТП» звернувся листом від 20.03.2013р. N 27-20/36 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища Одеській області із проханням, подовжити строк дії попереднього «Дозволу на викиди», з причини значного падіння об'ємів робіт на підприємстві протягом останніх років, відсутності утворення нових стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря та скрутним фінансовим становищем (а.с.61-62).
Листом від 24.04.2013 року N 2180/03-07/02 Державне управління охорони навколишнього природного середовища Одеській області надало ДП «РМТП» відповідь, що отримання «Дозволу на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами» здійснюється згідно природоохоронного законодавства (а.с.63).
Надалі, у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про морські порти України» та на виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» частина основних фондів ДП «РМТП» (у тому числі які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) з 13.06.2013 року передано на баланс утвореному підприємству - Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (далі - РФ ДП «АМПУ»).
Розподіл майна і території між ДП «РМТП» та РФ ДП «АМПУ» фактично почався з 13.06.2013р. та тривав декілька місяців, у процесі якого з'ясовувались питання, щодо належності устаткування, обладнання, приміщень, механізмів, споруд, будівель до основних фондів двох зазначених підприємств. Також з'ясовувались питання щодо необхідності у подальшому виконанні певних видів робіт на території ДП «РМТП», що могли бути пов'язані з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Виходячи з вищезазначеного, у зв'язку з тривалою реорганізацією ДП «РМТП», підприємству на даний час необхідно що найменш 5-6 місяців для розробки та узгодження у встановленому законодавством порядку нормативної документації щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для отримання «Дозволу на викиди».
Також представник відповідача пояснив, що для отримання «Дозволу та Ліміту на 2013 рік», згідно ст.7 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», ДП «Ренійський морський торговельний порт» (далі - ДП «РМТП») листом від 30.04.2013 року № 27-20/77 (а.с.48-49) надано до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеський області необхідні документи згідно з переліком документів, зазначеним у «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», затвердженого Постановою КМУ від 3 серпня 1998р. № 1218 (зі змінами). Що підтверджується відповідною Заявою, оформленою 30 квітня 2013 року (а.с.51) Державним адміністратором Ренійської райдержадміністрації.
Листом від 15.05.2013р. № 3423/03-07/03 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеський області надано Державному адміністратору Ренійської райдержадміністрації відмову в отриманні «Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013 року» для ДП «РМТП» (а.с.52).
Надалі, протягом одного місяця, з 13.06.2013 року набрав чинності Закон України «Про морські порти України», у зв'язку із чим та виконанням наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України», частина основних фондів ДП «РМТП» з 13.06.2013 року передана утвореному підприємству - Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (далі - РФ ДП «АМПУ»).
Також представник відповідача зазначив, що передано об'єкти, де здійснювалось тимчасове зберігання більшості видів відходів, що утворювались в наслідок виробничої діяльності ДП «РМТП», а саме: - складське приміщення відділу матеріально-технічного забезпечення для зберігання забруднених нафтопродуктами піска, ганчір'я, маслофільтрів, паперу, відходів пластмасових і поліетиленових, відпрацьованих автомобільних шин; - судно т/х «Сборщик-1», призначеного для збирання та зберігання лляльних вод і відпрацьованих нафтопродуктів у тому числі відпрацьованих технічних масел; - судно танкер Т-236, де відбувалось очищення лляльних вод; - санітарний майданчик для зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп; - склад зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей на території механізації 1-го вантажного району.
Також під час реорганізації ДП «РМТП» змінилась і номенклатура відходів, які утворювались на об'єктах порту, що було передано на основні фонди РФ ДП «АМПУ», а саме: особливі суднові відходи, сажошлаки сміттєспалювальної печі, відходи механобробки (деревообробки) і нафтопродукти, вилучені з лляльних нафтовміщюючих вод.
Крім цього, згідно з рішенням попереднього керівництва ДП «РМТП» (яке у повному складі призначено керівництвом утвореного підприємства РФ ДП «АМПУ») станом на 13.06.2013 року до ведення РФ ДП «АМПУ» передано укладені ДП «РМТП» договори на передачу відходів 1-4 класів небезпеки для подальшої утилізації у 2013 році. Що стало підставою для виконання після 13.06.2013 року чергової процедури укладення нових договорів для передачі відходів ДП «РМТП» на 2013 рік.
Таким чином, з 13.06.2013р. після реорганізації ДП «РМТП» і змін у структурі, кадровому складі, виробничої та господарської діяльності ДП «РМТП», виникли обставини, коли для організації впровадження заходів щодо дотримання природоохоронного законодавства України в частині поводження з відходами та для підготування встановленого законодавством України переліку документів з ціллю отримання «Дозволу та Ліміту на 2013 рік», протягом декількох місяців було необхідно переглянути та переробити номенклатурну документацію по відходам та вирішити наступні організаційні питання: - визначення номенклатури відходів 1 - 4 го класів небезпеки, що утворюються в наслідок виробничої діяльності ДП «РМТП» після реорганізації (з 13.06.2013р.); - укладання нових договорів на передачу відходів 1 - 4 класів небезпеки іншим підприємствам для подальшої утилізації у 2013 році після 13.06.2013р.; - визначення нових місць, приміщень та об'єктів тимчасового зберігання відходів, з дотриманням санітарних та природоохоронних вимог з 13.06.2013р.; - визначення осіб, відповідальних за операції поводження з відходами на підприємстві з 13.06.2013р.; - видання нових наказів по підприємству з впровадження заходів щодо операцій поводження з відходами у підрозділах підприємства з 13.06.2013р.; - розробка та виконання нової схеми тимчасового розміщення відходів на території ДП «РМТП»; - проведення роз'яснювальної та консультаційної роботи щодо операцій поводження з відходами з відповідальними співробітниками підприємства та керівниками підрозділів.
Далі, листом № 27-21/125 від 22.08.2013р. ДП «РМТП» (а.с.53-55) надано до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації новий пакет документів для отримання «Дозволу та Ліміту на 2013 рік», що засвідчується Описом документів в дозвільній справі від 27 серпня 2013р. № 1019 Державного адміністратора Ренійської райдержадміністрації (а.с.56).
Листом від 03.09.2013р. № 1318/04/1143 Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації надано Державному адміністратору Ренійської райдержадміністрації відмову в отриманні «Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013р». для ДП «РМТП» (а.с.57).
Але, як встановлено судом рішення щодо відмови на отримання «Дозволу та Ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013р» для ДП «РМТП» не оскаржувалось, ані вищестоящому органу, ані в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992р. №2707-XII, у статті 10 якого передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо (п. 1 ч. 1 ст. 10 цього Закону).
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.
У статті 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Закон України "Про відходи" від 05.03.1998 року № 187/98-ВР визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що у ДП «РМТП» при здійсненні господарської діяльності за адресою: Одеська область, м. Ренні, вул. Дунайська, 188, відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про атмосферне повітря» та відсутній дозвіл на розміщення відходів та ліміт на утворення та розміщення відходів, що є порушенням вимог ст. ст. 32, 33 Закону України "Про відходи", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", чим порушено вимоги щодо поводження з відходами під час їх збирання та тимчасового зберігання.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовищ відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 є Держава екологічна інспекція України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів.
Відповідно 4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами (підп. "м" п. 2 ч. 4 Положення).
Відповідно до п. 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
З урахуванням встановленого в судовому засіданні, суд доходить висновку, що діяльність суб'єкта господарювання, яка пов'язана, зокрема, з порушенням умов на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, може бути тимчасово заборонена (зупинена) шляхом зупинення розміщення відходів до отримання Дозволу на розміщення відходів та лімітів на розміщення відходів у 2013 році, на підставі постанови адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування (державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря).
У даному випадку таким органом є Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, яка внаслідок проведеної у листопаді 2013 року перевірки, встановила, що ДП «РМТП» здійснює провадження господарської діяльності без наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10,11 Закону України «Про атмосферне повітря», а також здійснює провадження господарської діяльності без одержання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013 році, що є порушенням ст.ст. 32 Закону України "Про відходи".
Зважаючи на наведені вище обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає, що Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря висуває вимогу про зупинення господарської діяльності бази відпочинку ДП «Ренійський морський торговельний порт», яка не відповідає приписам чинного законодавства України, а отже, вона не підлягає задоволенню.
В свою чергу позивачем у відповідності до наданих повноважень та приписів чинного законодавства встановлено порушення ДП «Ренійським морським торгівельним портом» приписів Закону України «Про атмосферне повітря» та «Про відходи», яке у спірних правовідносинах підлягає примусовому усуненню.
Суд звертає увагу, що приписами ч. 2 ст. 11 КАС України, йому надано право вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за таких умов:
- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Отже, суд користуючись своїм обов'язком захисту прав сторін (відповідача), приходить висновку про необхідність тимчасової заборони господарської діяльносьі ДП «Ренійський морський торговельний порт» в частині утворення відходів 3-4 класів небезпеки до моменту отримання від територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища Дозволу на розміщення та Лімітів на утворення та розміщення відходів в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Крім того, суд звертає увагу, що приписами ч. 12 ст. 183-2 КАС України встановлено, що особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 183-2, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до про зупинення господарської діяльності Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» відмовити.
Тимчасово заборонити господарську діяльність Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» в частині утворення відходів 3-4 класів небезпеки до моменту отримання від територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища Дозволу на розміщення та Лімітів на утворення та розміщення відходів в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Л.М.Токмілова
23 грудня 2013 року.