ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 грудня 2013 року справа № 813/8125/13-а
зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Білоуса А.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 24.12.2013р. просить суд зобов'язати відповідача поновити позивача на роботі на посаді старшого державного податкового інспектора в Стрийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.08.2013 р. до дня поновлення на роботі; виплатити позивачу моральну шкоду у розмірі трьох середньомісячних заробітків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ відповідача №22-о від 20.08.2013р. про звільнення з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС (далі - ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС) є протиправним, оскільки відповідач не запропонував йому іншої роботи при звільненні з ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС та не врахував його переважного права на залишення на роботі з урахуванням стажу, достатнього практичного досвіду роботи, наявності інвалідності. Позивач зазначає, що відповідач повинен був запропонувати йому посаду у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, яка є правонаступником ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС. Позивач вважає, що у зв'язку з незаконним звільненням, він перебуває у вимушеному прогулі, а тому відповідач зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконним звільненням.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву від 24.12.2013р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що звільнення позивача зумовлене реорганізацією ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС, шляхом створення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області та приєднання до неї Сколівського відділення, створеного на базі ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», наказу ДПС України від 26.04.2013р. №11 «Про організацію ДПС в окремих областях, м.Києіві, м.Севастополі, Центрального офісу». Відповідач зазначає, що позивача 18.06.2013р. попереджено про наступне звільнення із займаної посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується її підписом на попередженні. Крім того, 17.07.2013р. керівництвом відповідача запропоновано позивачу посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 Відповідач зазначає, що позивач відмовилася від підпису в графі погодження чи відмови від запропонованої посади на бланку попередньо сформованої пропозиції, що підтверджується актом про відмову від підпису від 17.07.2013р. З огляду на зазначені обставини, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 прийнята 14.09.2006р. на роботу в ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС на посаду старшого державного податкового інспектора. Стаж роботи в органах Державної податкової служби України становить 6 років та 11 місяців.
Позивача 18.06.2013р. попереджено про наступне звільнення із займаної посади 19.08.2013р. згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.
Як вбачається з акту відмови від підпису від 17.07.2013р. ОСОБА_1 запропонували посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 Із запропонованою посадою позивач не погодилася та відмовилася ставити свій підпис під вказаною пропозицією.
20.08.2013р. головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС видано наказ №22-о про звільнення з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі ДПС Львівської області ОСОБА_1, у зв'язку зі скороченням штатної чисельності та зміною істотних умов праці.
Спір між сторонами виник щодо правомірності звільнення позивача з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі ДПС Львівської області.
Суд, вирішуючи справу по суті, виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 року №9 "Про практику розгляду трудових спорів" (з подальшими змінами) при розгляді трудових спорів, пов'язаних із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне звільнення.
Суд встановив, що наказом голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС від 06 червня 2013 року № 365 "Про питання реорганізації державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби та порядок підписання документів під час реорганізації" з метою реалізації постанов Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 14 "Про внесення змін у додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 937 і від 14 листопада 2011 року № 1184 (якою передбачено скорочення чисельності працівників, які виконували функції органів, що реорганізуються) від 20 березня 2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, враховуючи вимоги наказу ДПС України від 03.06.2013 року № 31 "Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Львівській області", 26.04.2013р. №11 «Про реорганізацію ДПС в окремих областях, м. Києві, м.Севастополі, Центрального офісу», вимоги наказу ДПС у Львівській області від 29.04.2013р. №282 «Про питання реорганізації ДПС у Львівській області та порядок підписання документів під час реорганізації», наказу начальника Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.06.2013р. №2 «Про організацію роботи Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області» реорганізовано ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС (п.3 наказу).
Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів від 22.05.2013р. №120 «Про затвердження чисельності працівників державних податкових інспекцій головних управлінь Міндоходів» чисельність працівників Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області становить 120 осіб (в т.ч. 23 працівники Сколівського відділення). Відповідно до штатного розпису на 2013р. ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС штатна чисельність працівників вказаної інспекції на момент проведення реорганізації становила 39 працівників. Таким чином, суд встановив, що штатна чисельність працівників Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області в порівнянні зі штатною чисельністю ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС зменшилась, а саме, відбулось скорочення на 16 посад.
Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше,ніж за два місяці.
Суд встановив, що позивача під розписку попереджено про наступне звільнення з займаної посади з 19.08.2013р., про що свідчить його підпис на листі з попередженням із зазначенням дати попередження - 18.06.2013 року. Вказана обставина сторонами у справі не оспорюється.
Згідно з актом відмови від підпису від 17.07.2013р. ОСОБА_1 запропонували посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 Проте, із запропонованою посадою позивач не погодилася та відмовилася ставити свій підпис під вказаною пропозицією.
Як вбачається з витягу з протоколу №8 від 25.07.2013р. засідання профспілкового комітету ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вказаний факт у судовому засіданні 24.12.2013р. підтвердила голова профспілкового комітету ОСОБА_21 допитана у якості свідка.
Згідно з ч.1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Позивач обґрунтовує своє переважне право на залишення на роботі сумлінним виконанням своїх посадових обов'язків, що підтверджується атестаційними листами за 2001р., 2010р., згідно з якими позивач відповідає займаній посаді, формами бланка щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань за 2008р., 2009р., в яких робота позивача оцінена на «добре».
Листом Міністерства соціальної політики України від 21.05.2012 року роз'яснено, що для виявлення працівників з вищою кваліфікацією та продуктивністю праці роботодавцем робиться порівняльний аналіз роботи працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.
Суд встановив, що комісія з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС здійснила порівняльний аналіз працівників ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС, при проведенні якого враховувались: стаж роботи в податковій службі, дні тимчасової непрацездатності, догани, курси підвищення кваліфікації. З матеріалів вказаного аналізу вбачається, що у ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС посаду старшого податкового інспектора обіймали такі працівники: ОСОБА_8 (19р. 5м.), ОСОБА_9 (3р. 0м.), ОСОБА_10 (18р.10м.), ОСОБА_11 (2р. 7м.), ОСОБА_12 (1р. 9м.), ОСОБА_5 (5р. 4м.), ОСОБА_13 (21р. 8м.), ОСОБА_14 (0р. 3м.), ОСОБА_1 (6р. 8м.), ОСОБА_15 (22р. 11м.), ОСОБА_16 (18р.10м.).
Як вбачається з акту відмови від підпису від 17.07.2013р. ОСОБА_1 запропонували посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 Із запропонованою посадою позивач не погодилася та відмовилася ставити свій підпис під вказаною пропозицією.
Згідно зі службовим листом начальника Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області на виконання окремого доручення Міністерства доходів і зборів України від 21.06.2013р. №348/99/04-01-01-18 запропоновано на посади таких працівників (з числа звільнених з посади старшого податкового інспектора ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС): ОСОБА_8 (19р. 5м.), ОСОБА_9 (3р. 0м.), ОСОБА_10 (18р.10м.), ОСОБА_11 (2р. 7м.), ОСОБА_5 (5р. 4м.), ОСОБА_13 (21р. 8м.), ОСОБА_15 (22р. 11м.), ОСОБА_16 (18р.10м.).
З наведеного вбачається, що особи, які рекомендовані на посади у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 у порівнянні з позивачем мають більший стаж роботи в органах податкової служби. Крім цього, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5 мають дітей віком до 3 років, а тому, відповідно до ст.184 КЗпП України їх звільнення з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу не допускається.
При вирішенні питання щодо рекомендації працівників на посаду у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області також враховувалось те, що у 2012р. позивач 91 день перебував у відпустці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а в першому півріччі 2013р. сукупна тривалість днів такої відпустки становила 31 день, що свідчить про нижчу продуктивність праці позивача, в порівнянні з тими працівниками, яким запропоновано посаду у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що переважне право на залишення на роботі при скороченні штату мають працівники з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, а саме працівники, які мають триваліший стаж роботи в органах податкової служби та впродовж року менше часу перебували у відпустці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Тому, суд не бере до уваги доводи позивача про наявність у нього переваженого права на залишення на роботі, у зв'язку з сумлінним виконанням посадових обов'язків.
Щодо доводів позивача про наявність у нього переважного права на залишення на роботі, у зв'язку з наявністю інвалідності, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Згідно з довідкою до акта огляду серії 10ААБ МСЕК №152318 у позивача наявна третя група інвалідності за загальним захворюванням.
Суд звертає увагу, що наявність інвалідності у працівника може слугувати додатковою підставою для надання йому переважного права на залишення на роботі за умови, що вона зумовлена трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, здобутим на цьому підприємстві. Позивач не надав суду доказів того, що встановлена йому група інвалідності зумовлена трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, здобутим на цьому підприємстві. Крім того, критерії, визначені ч.2 ст.42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі, враховуються лише за умови рівної продуктивності праці та кваліфікації.
Зважаючи на встановлені обставини, суд не бере до уваги доводи позивача про наявність у нього переважного права на залишення на роботі, у зв'язку з наявністю інвалідності.
Щодо доводів позивача про невиконання відповідачем вимог щодо пропозиції ОСОБА_1 іншої роботи при звільненні з ДПІ у Сколівському районі Львівської області, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу запропонована тимчасово вакантна посада головного державного ревізора-інспектора сектора доходів і зборів з фізичних осіб Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області по строковому договору на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 Вказана посада пропонувалась позивачу в телефонному режимі, що підтверджується показами свідка начальника Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_17, допитаного в судовому засіданні 12.12.2013р. У своїх поясненнях у судовому засіданні позивач вказаний факт не заперечила, додатково пояснила, що відповіді щодо погодження чи відмови від вказаної посади вона не давала, оскільки хотіла обдумати пропозицію та порадитись з рідними.
Суд встановив, що у період з 19.06.2013р. по 31.08.2013р. позивач перебувала у відпустці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листками тимчасової непрацездатності АВН №094650, АВР №343112, АВН №094744, АВН №095294. З огляду на наведене, зважаючи на тривалу відсутність позивача на робочому місці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, у відповідача не було можливості запропонувати позивачу посаду в Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області особисто. Суд звертає увагу на те, що нормативно порядок здійснення пропозиції про заняття посади не визначений, відтак, пропозиція роботи, здійснена в телефонному режимі, за таких умов, може вважатись здійсненою належним чином.
Згідно з актом відмови від підпису від 17.07.2013р. позивачу запропоновано посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ МІндоходів у Львівській області по строковому договору на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 Із запропонованою посадою ОСОБА_1 не погодилась та відмовилася ставити свій підпис під пропозицією. Вказаний акт підписаний заступником начальника начальником Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_17, головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС ОСОБА_18 членом комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС ОСОБА_19
Факт оголошення пропозиції про заняття посади та відмови від підпису під вказаною пропозицією у судовому засіданні позивачем не оспорювався. Позивач обґрунтовує свою відмову від підпису тим, що на пропозиції роботи, яка їй пред'являлась, не зазначено дати та номеру документу. Водночас, позивач не погоджується зі строками здійснення такої пропозиції, та датою відмови позивачем ставити свій підпис під пропозицією роботи.
Заступник начальника Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області начальник Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_17, допитаний у судовому засіданні 12.12.2013р. в якості свідка, зазначив, що особисто телефонував позивачу та зачитував їй текст пропозиції на заняття посади 16.07.2013р. Як вказали допитані у судовому засіданні 12.12.2013р. свідки голова комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС ОСОБА_18, член комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС ОСОБА_19 вони в липні 2013р. виїжджали за місцем проживання позивача та пропонували їй особисто ознайомитись з вказаною пропозицією на заняття посади. У зв'язку з відмовою позивача підписати пропозицію, відразу після повернення на робоче місце 17.07.2013р. доповіли ОСОБА_17 про результати поїздки, склали та підписали акт відмови від підпису.
Допитані у судовому засіданні 24.12.2013р. свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_6, чоловік та син позивача зазначили, що пропозиція заняття посади у Сколівському відділенні Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області привозилась позивачу за місцем проживання лише в кінці серпня 2013р. Аналогічні за змістом письмові пояснення ОСОБА_20, матері позивача, надіслані на адресу суду. З приводу цих свідчень, то такі критично оцінюються судом, оскільки вказані особи перебувають у родинних зв'язках з позивачем. Крім того, позивачем не надано жодних належних і достатніх доказів того, що йому робота пропонувалась в кінці серпня 2013р.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позивачу пропонувалась посада головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області по строковому договору на час відпустки до догляду за дитиною ОСОБА_5 Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що пропозиція роботи здійснювалась представниками ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС у серпні 2013р., оскільки вказаний факт спростовується показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також письмовим доказом - актом відмови від підпису від 17.07.2013р. З приводу складення акта відмови від підпису 17.07.2013р. позивач зі скаргами у встановленому порядку не звертався.
Щодо доводів позивача в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням, суд зазначає наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Оскільки, позивачем не наведено жодного факту заподіяння моральних страждань, не доведено причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненням фізичних і моральних страждань. Також, суду не надано жодних доказів у чому полягає спричинена, на думку позивача шкода, інших доказів, які б підтверджували глибину, характер та тривалість моральних страждань та душевних переживань, втраті нормальних життєвих зв'язків і відносин та чим саме керувався позивач, визначаючи розмір моральної шкоди. З цих підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС правомірно видано наказ №22-о від 20.08.2013р. про звільнення з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі ДПС Львівської області ОСОБА_1, у зв'язку із скороченням штату працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Тому, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.08.2013р. до дня поновлення на роботі.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Положення ст. 19 Конституції України закріплене у ст. 9 КАС України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановлених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, наявних у матеріалах справи доказів, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений і підписаний 30.12.2013р.
Суддя А.Г.Гулик