24 грудня 2013 р. Справа № 804/16483/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Голового управління Міндоходів у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості , -
05.12.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі за позовом державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Голового управління Міндоходів у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод», в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.12.2013 року просить стягнути з рахунків платника податків ПАТ «ДМЗ» (ЄДРПОУ 14313332) на користь місцевого бюджету 3 059 930,91 грн., за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок № 33212811700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська , код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» не сплатило у встановлені законом строки узгоджені податкові зобов'язання в розмірі 3 059 930,91 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача надав до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, також надав до суду заяву, в якій просив відстрочити до 31 грудня 2015 року сплату податкового боргу в сумі 3 059 930,91 грн. із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків та встановити порядок виконання постанови, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг рівними частинами у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року шляхом здійснення щомісячних платежів. Також до суду було надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.02.1996 року та 10.08.2004 року включено відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство з 29.03.1996 року перебуває на податковому обліку у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте самостійно визначена сума грошового зобов'язання у встановлені строки відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення недоїмки з податку на додану вартість.
Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вх. № 9007627885, в якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання за 2013 рік в розмірі 3710333,03 грн. з щомісячною сплатою 309194,43 грн. та за грудень 2013 року в розмірі 309143,30 грн.
Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
30.08.2013 року між ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та ПАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань. За умовами вказаного договору орган податкової служби надає платнику розстрочення сплати грошових коштів на загальну суму 300 000,00 грн., під проценти строком з 30.08.2013 року по 23.12.2013 року.
Відповідачем не було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання за вересень 2013 року в розмірі 68914,22 грн., за жовтень 2013 року в розмірі 23075,31 грн. та за листопад 2013 року в розмірі 309194,43 грн., що призвело до виникнення податкового боргу в розмірі 401183,96 грн.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Окрім того, судом встановлено, що між податковим органом та ПАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» укладались договори про розстрочення грошових зобов'язань, а саме: договір від 30.10.2013 року № 30 про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 288242,93 грн., договір від 30.09.2013 року № 27 про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 300 000,00 грн., договір від 30.08.2013 року № 24 про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 300 000,00 грн., договір від 30.07.2013 року № 21 про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 299 999,43 грн., договір від 30.03.2013 року № 11 про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 300 000,00 грн., договір від 30.04.2013 року № 14 розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 300 000,00 грн., договір № 18 розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 300 000,00 грн., договір № 19а від 30.05.2013 року розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 153096,81 грн., договір № 20 від 30.06.2013 року про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 299 999,43 грн., договір № 1 від 30.01.2013 року про розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 299 970,00 грн.
У зв'язку з тим, що платник податків не погашає свої податкові зобов'язання та допустив утворення податкового боргу, податковим органом 20.12.2013 року прийнято рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань №№ 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11, що призвело до збільшення податкового боргу на 2 658 746,95 грн. Вказаний борг відображений в особовій картці платника податків.
Враховуючи, що відповідачем не сплачувались грошові кошти в рахунок погашення податкових зобов'язань, у нього виник податковий борг на загальну суму 3 059 930,91 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи розрахунками.
Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вказаної норми, податковим органом 02.09.2013 року було направлено відповідачеві податкову вимогу № 125-1 на суму 1498,86 грн., яка була отримана відповідачем 02.09.2013 року.
Отже, як встановлено судом відповідач має податковий борг на загальну суму 3 059 930,91 грн.
Наявність заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника податків, яка міститься в матеріалах справи.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Відповідач позовні вимоги визнав та просив суд встановити спосіб, строки і порядок виконання судового рішення в даній справі шляхом надання відстрочки сплати податкового боргу в суму 3 059 930,91 грн. до 31 грудня 2015 року із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків та встановити порядок виконання постанови, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг рівними частинами у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року шляхом здійснення щомісячних платежів.
Податковий орган проти задоволення заяви відповідач про встановлення способу, строків і порядку виконання судового рішення не заперечували.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
В обґрунтування заяви про відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу відповідачем зазначено, що на підприємстві склалася ситуації, при якій виконання рішення в повному обсязі не є можливим, оскільки відсутні в достатньому розміру грошові кошти. Підприємство вимушено нести великі витрати на утримання об'єктів соціальної сфери, які залишились на балансі підприємства ще з часів конверсії. Зокрема на балансі підприємства знаходиться три гуртожитки та дитячий оздоровчий табір. Отже, за даних обставин підприємство не має можливості в повному обсязі погасити заборгованість в повному обсязі, оскільки такі дії можуть призвести до блокування господарської діяльності підприємства.
Відповідач просить відстрочити строк сплати податкового боргу до 31.12.2015 року та розстрочити сплату заборгованості рівними частинами з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, проте з урахуванням наданих обґрунтувань та з урахуванням усіх обставин у справі, суд дійшов висновку задовольнити заяву ПАТ «ДМЗ» про відстрочення та розстрочення податкового боргу частково, встановивши певний строк виконання постанови з метою уникнення несприятливих наслідків для прав та інтересів відповідача та цілей позивача, спрямованими на поповнення Державного бюджету України, а саме встановити строк відстрочення сплати податкового боргу до 31.12.2014 року та розстрочити сплату податкового боргу зі сплатою його рівними частинами починаючи з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 3 статті 112 КАС України встановлено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Отже, за наявності вищевикладених підстав та з урахуванням усіх обставин у справі, суд дійшов висновку задовольнити позовну заяву, а також відстрочити ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» сплату податкового боргу в розмірі 3 059 930,91 грн. до 31.12.2014 року та встановити порядок виконання постанови суду, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг в сумі 3 059 930,91 грн., шляхом здійснення щомісячних платежів з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року в розмірі 254 994,24 грн. та останній платіж в розмірі 254 994, 27 грн.
Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 72, 86, 159-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Голового управління Міндоходів у Дніпропетровській області до публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з рахунків платника податків ПАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 14313332) на користь місцевого бюджету 3 059 930,91 грн. (три мільйони п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять гривень 91 коп.), за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок № 33212811700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська , код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012
Відстрочити до 31 грудня 2014 року виконання постанови суду із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку.
Встановити порядок виконання вказаної постанови, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг в сумі 3 059 930,91 грн., шляхом здійснення щомісячних платежів з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року в розмірі 254 994,24 грн. та останній платіж в розмірі 254 994,27 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський