31 жовтня 2013 р. Справа № 804/11484/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засідання:Бердника С.О.,
за участю:
представника позивача: Соколової Н.Є.
представника позивача: Галасун Г.І.,
представника відповідача: Немченко К.І.,
представник третьої особи: ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «МАП Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0000612220,
29 серпня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «МАП Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0000612220.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо незаконного збільшення податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за лютий 2011 року є безпідставними і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо недійсності укладеного між позивачем та ТОВ «РЕАЛ-НП» правочину з поставки товару, оскільки вказаний правочин не спрямований на реальне настання наслідків та суперечить моральним засадам суспільства, є лише припущенням відповідача та спростовується належними документами.
Відповідач заперечив проти заявленого адміністративного позову, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 18.09.2013. Відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки позивача досліджувалися господарські правовідносини останнього з ТОВ «РЕАЛ-НП» за лютий 2011 року. Враховуючи те, що перевіркою було визначено недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної та її протиріччя з іншими документами щодо спірної поставки, відповідачем складено акт від 13.03.2013 № 1051/22-4/24440040, яким встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальність настання наслідків, що обумовленні ними та суперечать моральним засадам суспільства, а отже в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість у лютому 2011 року від ТОВ «РЕАЛ-НП» на загальну суму 54424,41 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 54424,41 грн. Відповідач вказав, що встановлені в акті порушення стали підставою для винесення Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000612220, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 54425,41 грн. (основний платіж - 54424, 41 грн., штрафна санкція - 1,00 грн.). За таких обставин, відповідач зазначив, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.
Третя особа у письмових поясненнях до адміністративного позову зазначила, що висновок відповідача щодо безтоварності операції з придбання дизельного пального позивачем у постачальника ТОВ «РЕАЛ - НП» є необґрунтованим, оскільки в подальшому придбане дизельне пальне було відвантажено позивачем на адресу філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та використано філією у власній господарський діяльності. Реальність здійснення господарської операції придбання дизельного пального філією «Дніпропетровський автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» у постачальника ДП «МАП СЕРВІС» ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» підтверджується належними документами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 відкрито провадження у справі № 804/11484/13-а та призначено її до розгляду на 19.09.2013.
Представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Представник третьої особи просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, з 27.02.2013 по 05.03.2013 Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «МАП Сервіс» ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» по взаємовідносинам з ТОВ РЕАЛ-НП» за лютий 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт від 13.03.2013 № 1051/22-4/24440040, яким встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 п.201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість у лютому 2011 року від ТОВ «РЕАЛ-НП» на загальну суму 54424,41 грн., у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 54 424,41 грн.
На підставі вищенаведеного акту, винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0000612220, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 54 425, 41 грн., з яких 54 424, 41 грн. - основний платіж та 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
На вищевказане податкове повідомлення-рішення позивач подав скаргу до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.06.2013 № 362/10/10-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.06.2013 № 362/10/10-25, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.07.2013 №6868/6/99-99-10-01-15, податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.03.2013 № 0000612220 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишені без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.03.2013 № 0000612220.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до положень п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюються відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Судом встановлено, що податковим органом на виконання своїх функцій та повноважень було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «РЕАЛ -НП» за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2013 № 1051/22-4/24440040, яким було встановлено завищення розміру податкового кредиту на загальну суму 54424,41 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 54424, 41 грн.
Вищенаведеним актом було встановлено, що згідно договору поставки від 15.02.2011, укладеного між ТОВ «РЕАЛ-НП» та позивачем, та виписаної ТОВ «РЕАЛ-НП» товарно-транспортної накладної № Р-Л 0000183 від 16.02.2011 оприбутковано 31, 696 тон дизельного пального, вартість якого, з урахуванням транспортних послуг, складає 326546, 48грн., в тому числі ПДВ - 54424,41 грн. В подальшому вказане дизельне паливо у тій же кількості 21.02.2011 реалізовано позивачем Дочірньому підприємству «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
У висновках акту перевірки відповідач посилається на недійсність вчиненого між позивачем та ТОВ «РЕАЛ-НП» правочину з поставки товару, оскільки вказаний правочин не спрямований на реальне настання наслідків, що підтверджується недоліками в оформленні товарно-транспортної накладної та її протиріччя з іншими документами щодо спірної поставки. Так, зокрема відповідач зазначає, що у товарно-транспортній накладній від 16.02.2011 № Р-Л 0000183 замовником вказано ТОВ «МАП Сервіс», а згідно договору від 15.02.2011 №15-02/3 замовником є ДП «МАП Сервіс» ТОВ «Дніпропетровське АТП 11259», вантажоодержувачем є філія Дніпропетровський облавтодор, а згідно договору ДП «МАП Сервіс» є кінцевим отримувачем, пункт навантаження ТОВ «Ліга», а згідно договору вантажовідправник ТОВ «РЕАЛ-НП».
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з положеннями цієї норми Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).
Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Досліджуючи правомірність зазначення у товарно-транспортній накладній від 16.02.2011 № Р-Л 0000183 замовником - ТОВ «МАП Сервіс», в той час як згідно договору від 15.02.2011 № 15-02/3 замовником зазначено ДП «МАП Сервіс» ТОВ «Дніпропетровське АТП 11259», суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно запитів на пошук в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичні особи такі як «МАП Сервіс ТОВ» або «ТОВ МАП Сервіс» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не значаться. Єдиною юридичною особою, яка відповідає пошуковому запиту: «МАП Сервіс» є - Дочірнє підприємство «МАП Сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259». Крім того, згідно листа ТОВ «Реал-НП» від 07.10.2013 № 07/10-13/1, зазначення у товарно-транспортній накладній № Р-Л0000183 від 16.02.2011 у графі «замовник» МАП Сервіс ТОВ було здійснено помилково, оскільки фактичним замовником є саме: Дочірнє підприємство «МАП Сервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259», відповідно до договору поставки від 15.02.2011 № 15-02/3.
Щодо зазначення в товарно-транспортній накладній від 16.02.2011 № Р-Л0000183 вантажоодержувача - Філія Дніпропетровський Автодор, судом встановлено, що придбане позивачем дизельне паливо було відвантажено позивачем на адресу філії «Дніпропетровський автодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», на підставі договору поставки від 20.01.2006 № 10/1, укладеним між ДП «МАП Сервіс» та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що підтверджується видатковою накладною від 21.02.2011 № РН-0000008, податковою накладною на реалізацію нафтопродуктів від 21.02.2011, довіреністю на отримання товару від 21.02.2011 № 416, виписками по особових рахунках.
Стосовно пункту навантаження ТОВ «Ліга», зазначеного в товарно-транспортній накладній від 16.02.2011 № Р-Л0000183, в той час як згідно договору від 15.02.2011 № 15-02/3 вантажовідправником є ТОВ «РЕАЛ-НП», судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору зберігання нафтопродуктів від 19.12.2010 № 19-12/10, укладеного між ТОВ «Реал-НП» та ТОВ «Ліга», дизельне паливо зберігалося у зберігача (ТОВ «Ліга»), за адресою: Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Дзержинського 47 та було відвантажено позивачу за видатковою накладною від 16.02.2011 № 419, про що також зазначено ТОВ «Реал-НП» в листі від 07.10.2013 № 07/10-13/1.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано договір на перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом від 27.12.2010 № 218/10 ТР, укладений між ТОВ «Петроль-РЗС» та ТОВ «Реал-НП», акт виконаних робіт від 21.02.2011 № 10, яким підтверджується доставка вантажу 16.02.2011 по маршруту м. Харків - м. Куп'янськ - м. Дніпропетровськ, наказ від 14.07.2008 № 04/2008 про прийняття на постійну роботу до ТОВ «Петроль-РЗС» водія ОСОБА_8, який зазначений в товарно-транспортній накладній № Р-Л0000183 від 16.02.2011, як водій.
Суд не враховує посилання відповідача на розбіжності в первинних документах позивача, а саме: розбіжності між даними видаткової накладної щодо об'єму дизельного палива (31696,0 кг. дизпалива, або у перерахунку 37833,13 літрів) і даними товарно-транспортної накладної від 16.02.2011 № Р-Л0000183 (38000,0 літрів дизпалива) у розмірі 166,67 літрів, або у грошовому еквіваленті 1183,10 грн. (без ПДВ), оскільки вони є несуттєвими для відображення даної операції у бухгалтерському обліку, враховуючи те, розбіжність даних становить 0,44%, а поріг суттєвості для даної операції становить - 2680,60 грн. ( або 1% від обсягу операції), визначений листом Міністерства фінансів України від 29.07.2003 №04230-04108 для інших операцій та об'єктів обліку.
Разом з тим, згідно довідки Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 02.08.2011 № 139/1810/37180286 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Реал-НП» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «МАП Сервіс» ТОВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ДП «МАП Сервіс» ТОВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259», їх вид, обсяг, якість, розрахунки, а також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з останнім.
У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Отже, враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що реальність здійснення правочину підтверджується договором поставки нафтопродуктів від 15.02.2011 № 15-02/3, видатковою накладною від 16.02.2011 №419, податковою накладною від 16.02.2011 № 307, товарно-транспортною накладною від 16.02.2011 № Р-Л0000183, довіреністю на отримання товару від 15.02.2011 № 10, виписками по особовим рахункам, відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальність настання наслідків, що обумовленні ними та суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 вищенаведеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до абзацу 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Враховуючи положення вищенаведеного законодавство та беручи до уваги те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то фіктивність характеру здійсненої позивачем господарської операції, не обґрунтовано належним чином та не доведено у встановленому законом порядку, що здійснений позивачем правочин порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави, а отже і не знайшло свого підтвердження порушення позивачем норм податкового законодавства України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доведеність позивачем неправомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача витрати у розмірі 544, 25 грн.
Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «МАП Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0000612220 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області від 29.03.2013 № 0000612220.
Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «МАП Сервіс» Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» судовий збір у розмірі 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. 25 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2013 року.
Суддя О.В. Царікова