Головуючий в 1 інстанції: Пономарьов О.П.
Суддя: Савкова С.В.
20 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі
головуючої судді: Савкової С.В.
суддів: Ржемовського Л.П.
Рассуждая В.Я.
за участю прокурора: Андрєєвої Ж.М.,
захисника: ОСОБА_2
засуджених: ОСОБА_3
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 30 травня 2013 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Ясинувата, Донецької області, українець, громадянин України, освіта середньотехнічна, не працюючий, неодружений, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець м. Курахово, Мар'їнського району Донецької області, українець, громадянин України, з середньо - спеціальною освітою, не працюючий, неодружений, 7 травня 2012 року засуджений Кіровським районним судом м. Донецьк за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, засуджений до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за цим вироком та вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 7 травня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України, остаточно призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженець м. Сніжне Донецької області, українець, громадянин України, з середньо - спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не судимий, працює ТОВ «СІМЗ» м. Курахово, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 3 роки.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженець Азербайджану, національність азербайджанець, освіта середня, не працює, не судимий, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_4,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Красногоровський вогнетривкий завод в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5360, 01 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4, солідарно на користь ПАТ Красногоровський вогнетривкий завод в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6179, 33 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 солідарно на користь ПАТ Красногоровський вогнетривкий завод в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7541, 67 гривень.
Згідно вироку суду, в період часу з 11 години 00 хвилин 15 червня 2012 року о 9 годині 00 хвилин 11 червня 2012 року, ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб, з ОСОБА_4, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив і мету наживи, вибравши об'єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходиться на території ПАТ «Кроз», що є іншим приміщенням, проникли на охоронювану територію заводу, яка розташована за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 4а, де шляхом вільного доступу проникли в гаражний бокс, звідки шляхом демонтажу акумуляторних кабелів з клемами, таємно викрали п'ять акумуляторів, а саме: акумулятор марки 6СТ190 SADA , в кількості двох штук, з транспортного засобу типу автокран МАЗ 5337, державний номер 9375 ДОЦ, вартість одного акумулятора становить 1016 гривень 67 копійок, на загальну суму 2033 гривні 34 копійки; акумулятор марки 6CT140SADA, в кількості двох штук, з транспортного засобу типу автопідйомник ГАЗ - 3309 АП 1809, державний номер АН 8593 ЕВ, вартість одного акумулятора складає 1241 грн. 61 коп., на загальну суму 2483 гривні 34 копійки; акумулятор марки 6СТ140 SADA, в кількості однієї штуки, з транспортного засобу марки ГАЗ 6616, державний номер АН 6275 АХ, вартістю 843 гривні 35 копійок, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли і розпорядилися ним за власним розсудом, чим заподіяли ПАТ «Кроз» матеріальну шкоду на загальну суму 5360 гривень 01 копійка.
Крім того , в період часу з 02 години 00 хвилин до 02 годині 50 хвилин 20 червня 2012 року, підсудні ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб, з ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив і мету наживи, обравши об'єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходиться на території ПАТ «Кроз», що є іншим приміщенням, проникли на охоронювану територію заводу, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка , вул. Ахтирського, 4а, де шляхом вільного доступу проникли в приміщення матеріального складу, звідки таємно викрали 52 метри кабелю КГ Зх35х +1х1б, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли і розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяли ПАТ « Кроз», матеріальну шкоду на загальну суму 6119 гривень 33 копійки.
Крім того, в ніч з 03 на 04 липня 2012 року, ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_3, і четвертою, не встановленою судом особою, діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив і мету наживи, обравши об'єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходиться на території ПАТ «Кроз», що є іншим приміщенням, проникли на охоронювану територію заводу, розташованого за адресою: м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 4а, де шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проникли в дробильно - помольне відділення цеху, звідки таємно викрали наступне майно, а саме: один електродвигун 4А, потужністю 4 кВт, 1000 обертів на хвилину, вартістю 1841 гривня 67 копійок; електродвигун 4А, потужністю 7,5 кВт, 4000 обертів на хвилину, в кількості 2 - х штук, вартість одного електродвигуна складає 2850 гривень, на загальну суму 5700 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли і розпорядилися ним на власний розсуд, заподіяли ПАТ «Кроз» матеріальну шкоду на загальну суму 7541 грн. 67 коп.
Крім того, 01 жовтня 2012 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, підсудний ОСОБА_5, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5, шляхом підбору ключа відкрив двері і проник в салон автомобіля марки ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, бежевого кольору, де шляхом підбору ключа запустив двигун вищевказаного автомобілю, що належить потерпілому ОСОБА_9, вартістю 13628 гривень 06 копійок, після чого з місця скоєння злочину на даному автомобілі зник, тим самим заволодів транспортним засобом, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на зазначену вище суму.
До початку розгляду справи апеляційним судом прокурор апеляцію відкликав.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, пом'якшити призначене йому покарання. В обгрунтування апеляції зазначає, що суд не прийняв до уваги те, що він в ході досудового і судового слідства вину визнав у повному обсязі, щиро кається у скоєнному, сприяв розкриттю злочину та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого. Крім того, суд не прийняв до уваги, що він має на утриманні дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, стосовно якого не позбавлений батьківських прав. До початку розгляду справи ОСОБА_3 подав доповнення до апеляції, в яких просив вирок суду скасувати через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
В судовому засіданні апеляційного суду:
- прокурор вважала вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню;
- засуджений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 просили вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд через істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону;
- засуджений ОСОБА_4 просив вирок суду стосовно нього залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, засуджених та захисника, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в скоєнні злочинів за встановленими судом обставинами ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом, за згодою учасників судового розгляду, в порядку ст. 299 ч.3 КК України, в апеляції не заперечується.
Кваліфікація дій засуджених також не заперечується.
Відповідно до вимог ст. 365 КПК України вирок суду апеляційним судом перевіряється в межах апеляції.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, вирішуючи питання про вид та розмір покарання стосовно особи, визнаної винною в скоєнні злочину, суди повинні дотримуватись загальних засад призначення покарання, що є гарантією реалізації принципів законності, справедливості, індивідуалізації покарання; враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Твердження засудженого ОСОБА_3 в апеляції про суворість призначеного йому покарання не може бути визнано колегією суддів обґрунтованим. Як вбачається з вироку, суд врахував характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, які є тяжкими, а також дані про особу ОСОБА_3, який раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, як пом'якшуючу покарання обставину суд обґрунтовано врахував щире каяття ОСОБА_3, врахував суд і відсутність обставин, що обтяжують покарання. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 має на утримані неповнолітню дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, матеріали справи не містять.
Тобто суд, обираючи вид та розмір покарання, врахував всі ті обставини, на які посилається засуджений в апеляції.
Судом також обґрунтовано застосовані положення ст. 71 КК України та призначено покарання за сукупністю вироків, оскільки ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину в період іспитового терміну за вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 07.05.2012 року, невідбутий термін покарання становить два роки.
Зазначені в апеляції обставини - визнання вини та щире розкаяння є такими, що пом'якшують покарання, але не знижують істотно ступінь тяжкості скоєного злочину, а тому підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 185 ч.3 КК України, колегія суддів не вбачає.
На думку колегії суддів, покарання, яке призначене засудженому ОСОБА_3 в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 ч.3 КК України, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, колегія суддів також не вбачає. Заява засуженого ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду про те, що він не отримував копії обвинувального висновку, не може бути прийнята колегією до уваги як підстава для скасування вироку, оскільки вона спростовується наявними матеріалами справи, а саме: особистою розпискою ОСОБА_3 в рекомендованому листі, яким був направлений обвинувальний акт про отримання відправлення (а.с.89 т.3), протоколом судового засідання від 30 травня 2013 року, де ОСОБА_3 повідомив про отримання обвинувального висновку в грудні 2012 року (а.с.111 т.3), а також тією обставиною, що ОСОБА_3 був повністю ознайомлений з матеріалами справи в тому числі і протоколом судового засідання, та заперечень на нього не подав.
В судовому засіданні захисник подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 в разі задоволення апеляційної скарги та скасування вироку. Так як колегія суддів залишає апеляцію без задоволення, вироком суду ОСОБА_3 засуджений до реальної міри покарання в виді позбавлення волі, то клопотання не може бути задоволене.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 30 травня 2013 року стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишити без змін.
Судді: