УХВАЛА[1]
26 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Качана В.Я., Панченка М.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року, -
встановила:
21.02. 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому відповідно до положень ч. 2 ст.405 ЦК України просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 що належить їй на праві власності.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 14.08.1997 року по 18.04.2000 р. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач з лютого 2002 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1, оскільки створив нову сім'ю. Відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 24.01.2005 року ОСОБА_2 був вселений в квартиру 13.09.2005 р., проте після здійснення виконавчих дій останній в даній квартирі так і не проживав. Фактичне місце проживання відповідача невідоме. Для отримання поштової кореспонденції ОСОБА_2 на протязі семи років орендує абонементну скриньку АДРЕСА_2 у відділенні поштового зв'язку Подільського району м. Києва - 04070.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вказаного позову.
Свої доводи мотивує тим, що він користується спірною квартирою, не був відсутнім в ній без поважних причин понад один рік, а тому праві підстави для задоволення позову відсутні.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначила, що відповідач не надав суду доказів того, що він користується спірною квартирою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Пояснила, що відповідач з'явився в спірній квартирі 13.09.2005 р. у зв'язку з виконанням рішення суду про його вселення. Після того, як державний виконавець пішов, останній також залишив квартиру та до неї більше не повертався. Зазначила, що відповідач є боржником банків та фізичних осіб по грошовим зобов'язанням, останні здійсняють дії по його розшуку за місцем його реєстрації, що створює їй відповідні перешкоди у користуванні своєю власністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився вдруге.
В поданій 11.12.2013 р. телеграмі з м. Харкова повідомив про неможливість прибути в судове засідання, призначене на 12.12.2013 р., у зв'язку з відсутністю квитків на потяг (а.с. 151).
19.12.2013 р. ОСОБА_2 отримав повістку в судове засідання за адресою: АДРЕСА_2
В телеграмі від 26.12.2013 р. відповідач повідомив про неможливість виїхати з м. Харкова та з'явитись в судове засідання, призначене на 26.12.2013 р. (а.с.155).
Враховуючи ту обставину, що справа розглядається апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_2, про призначення справи до розгляду останньому було відомо починаючи з 22.11.2013 р. (а.с. 150), колегія суддів розцінює неявку відповідача в судове засідання, призначене на 26.12.2013 р., як неявку без поважних причин та вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.08.1997 року по 18.04.2000 р. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 23.02.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори (а.с. 14).
Відповідно до довідки КП «Центральний» Подільської районної у м. Києві ради від 28.09.2011 р. у вказаній квартирі з 1998 року зареєстровано три особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх дочку ОСОБА_3 (а.с.28)
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 24.01.2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування спірним жилим приміщенням відмовлено. Зустрічний позов задоволено. ОСОБА_2 вселений в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 16).
Відповідно до акту державного виконавця ВДВС Подільського районного управління юстиції, ОСОБА_2 вселений у спірну квартиру 13.05.2005 р. (а.с.17).
Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування спірним житловим приміщенням, суд першої інстанції виходив з того, що останній не проживає в ній без поважних причин понад один рік.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Висновок суду першої інстанції ґрунтується га сукупності досліджених в судовому засіданні доказів.
Відповідно до відповіді Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.07.2012 року № 55/16599, з пояснень сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. встановлено, що ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі з 2002 р. (а.с 19).
Згідно листа Подільського РУГУ МВС України від 09.09.2008 р. №55/м-2258, перевіркою встановлено, що колишній чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за адресою своєї реєстрації не проживає (а.с. 25).
Відповіді аналогічного змісту містяться в листах Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 13.08.2010 р. № 55/М-1415, від 06.06.2012 р. №55/м-1206 (а.с. 26, 27).
Відповідно до довідки КП «Центральний» за № 740 від 19.09.2012 року ОСОБА_2 зі скаргами щодо вчинення перешкод з боку інших мешканців квартири для його проживання за місцем реєстрації не завертався (а.с.29).
В період часу з 01.01.2007 р. по 24.09.2012 р. скарг з приводу чинення перешкод в користуванні житловою площею з боку інших мешканців за адресою АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 також не надходило до Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві (а.с.30).
Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо відсутності його в спірній квартирі понад один рік. Посилання останнього на те, що він періодично приїжджає в спірну квартиру з метою відвідання своєї доньки висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді:
Справа №22-ц/796/13957/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Сербіна Н.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.