Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/11291/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Шевчук О.П.
Доповідач - Кабанченко О.А.
3 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
РубанС.М.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 липня 2013 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 4 липня 2013 року задоволено позов ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», на його користь стягнуто з ОСОБА_2 в порядку регресу 13 618,02 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справ, нормам матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суд не вірно застосував п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р.«Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у спричиненні ДТП та встановлено, що 23 квітня 2012 року о 10-30 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЛЯНЧА ТЕМА, д/н НОМЕР_1, по вул. Бальзака у м. Києві не врахував дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу автомобілю ХЮНДАЙ ТЮКСОН, д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6,. що призвело до зіткнення (а.с. 21).
На час ДТП цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до Полісу № АВ / 2743633 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 7).
23 квітня 2012 року потерпіла внаслідок ДТП особа - ОСОБА_7 повідомила страхову компанію, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача про настання страхового випадку (а.с. 15-16).
На виконання умов Договору страхування позивач 20 серпня 2012 рокупотерпілій внаслідок ДТП особі сплатив страхове відшкодування в розмірі 13 618, 02 грн. (а.с. 6).
У березні 2013 року позивач ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_2, як особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, не виконав свого обов'язку щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача у відповідності до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суму виплаченого потерпілій у ДТП особі страхового відшкодування в розмірі 13 618,02 грн. в порядку регресу.
Відповідач позов не визнав, надавши пояснення про те, що усно звертався до пункту, де видавався поліс страхування та до страхової компанії з повідомленням про ДТП.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, вважаючи встановленим факт порушення відповідачем положень ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими встановлено, що учасники ДТП зобов'язані, зокрема, вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання ДТП, у зв'язку з чим відповідно до ст. 38 зазначеного Закону страховик, який виплатив страхове відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, який спричинив ДТП.
Судова колегія не погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони не відповідають обставинам даної справи та вимогам закону..
Так, застосовуючи положення ст. ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд не звернув уваги на те, що зазначеними нормами Закону не встановлену обов'язку страхувальника повідомити страховика про настання страхової події у письмовій формі, а встановлено обов'язок учасників ДТП повідомити страховика та строки такого повідомлення.
Не зазначений такий обов'язок страхувальника - саме у письмові формі зробити повідомлення страховика і у Полісі № АВ / 2743633 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності.
Доводи відповідача про те, що ним було повідомлено представника страховика - страхового агента ОСОБА_8 в усній формі про настання ДТП, і остання не вимагала подання саме письмового повідомлення про ДТП, позивачем не спростовані.
Також не спростовані позивачем доводи відповідача про те, що представник відповідача, оскільки у ДТП відповідач був травмований, у день ДТП також повідомив страховика про настання страхового випадку за адресою страхової компанії - м. Київ, вул. Саксаганського, 77, де дізнався, що страховий поліс відповідача ще не5 був переданий страховим агентом до офісу компанії, письмового повідомлення страхувальника від нього працівники позивача не вимагали.
Крім того, перебування відповідача після ДТП у тяжкому стані підтверджене медичною довідкою №4103 про те, що 23 квітня 2012 року о 14-45 год. відповідач звернувся до Деснянського районного травматологічного пункту з приводу травм, отриманих у ДТП, був направлений до лікарні швидкої медичної допомоги у відділення політравми на госпіталізацію, що свідчить про те, що протягом наступних трьох днів відповідач з поважних причин не мав можливості повідомити страховика про настання страхової події повторно або письмово (а.с. 108).
До того ж, другий учасник ДТП - потерпіла особа ОСОБА_7 у день ДТП подала позивачу письмове повідомлення про страховий випадок, обставини ДТП, пошкодження транспортних засобів, відомості про потерпілу особу тощо. ( а.с. 15-16)
В подальшому, після надання потерпілою особою необхідних документів, визначення розміру завданих їй збитків, позивач, який був належно та своєчасно повідомлений про настання страхової події, відповідно до умов договору страхування виплатив потерпілій особі страхове відшкодування.
Зазначені обставини свідчать про те, що відсутність письмового повідомлення другого учасника ДТП - відповідача не вплинула на встановлення позивачем обставин ДТП, розміру збитків тощо., тобто права позивача порушені не були.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивачем не доведені, підстави для задоволення їх в порядку ст. ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 липня 2013 року скасувати.
Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу відмовити..
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: