Справа №22-ц/796/14288/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В.
Доповідач: Невідома Т.О.
31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Усика Г.І., Пікуль А.А.
при секретарі: Телятник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 162 951 грн. 65 коп., судовий збір в розмірі 1629 грн. 51 коп.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 164 701 грн. 16 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив частково скасувати рішення суду першої інстанції, а саме відмовити в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми інфляційних витрат за весь час прострочення в сумі 17 684, 00 грн., врахувати в рахунок погашення заборгованості за розпискою від 08.04.2010 року оплачені ОСОБА_1 4 000, 00 грн. згідно банківської квитанції від 17.10.2011р. та 4 000, 00 грн. згідно банківської квитанції від 27.10.2011 року. На переконання апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано та помилково застосував до спірних правовідносин положення частини 2 статті 625 ЦК України, яке регулює порядок сплати боргу, визначеного договором у гривні та не має застосовуватись до спірних правовідносин. Крім цього, на думку апелянта, суд повинен був зарахувати перераховані відповідачем кошти 4 000, 00 грн. згідно банківської квитанції від 17.10.2011р. та 4 000, 00 грн. згідно банківської квитанції від 27.10.2011 року в рахунок погашення боргу за розпискою.
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутності позивача відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 квітня 2010 року ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 позику в розмірі 20 000,00 доларів США строком на один квартал. Факт надання позики підтверджується розпискою від 08.04.2010 року наданою відповідачем, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.54).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вказаний борг відповідач був зобов'язаний повернути 08.07.2010 р., проте у вказаний строк грошові кошти не повернув.
26 вересня 2011 року відповідач у письмовій формі зобов'язався повернути заборгованість із відповідними відсотками в строк у 2-1-3 тижні, тобто до 18.10.2011 року (т.1, а.с.53).
Відповідно до квитанцій та розписки, відповідач частково погашав суму боргу, перераховуючи кошти позивачу та її чоловіку ОСОБА_4, а саме: 31.03.2011 р. - 1 566,00 грн., 12.04.2011 р. - 1 566,00 грн., 17.10.2011 р. - 4 000,00 грн., 27.10.2011 р. - 4 000,00 грн. (т.2, а.с.5-8), 05.07.2013 р. - 13 499,14 грн., 10.09.2013 р. - 1 990,00 грн., 13.09.2013 р. - 10 000,00 грн. (т.2, а.с.90-91,93).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 грошові кошти отримані відповідно до розписки від 08.04.2010 року ОСОБА_2 повернув частково, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 160 851, 99 грн.
При цьому, колегією суддів відхиляються як безпідставні доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом першої інстанції 8000, 00 грн. сплачених відповідачем на користь ОСОБА_4 згідно банківської квитанції від 17.10.2011р. на суму 4000, 00 грн. та згідно банківської квитанції від 27.10.2011 року на суму 4 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості за розпискою від 08.04.2010 року, оскільки такі платежі не підтверджують виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед ОСОБА_2, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Разом з тим, згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динамику загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для виробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначено договором у гривні.
Установивши, що мала місце позика в іноземній валюті, суд помилково застосував до спірних правовідносин положення закону, який регулює порядок сплати боргу, визначеного у гривні, тому в частині задоволення позовної вимоги про стягнення боргу з урахуванням рівня інфляції судове рішення підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні цієї вимоги.
Враховуючи наведене, правових підстав для задоволення цієї частини позову немає, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні, підлягає зменшенню розмір суми боргу з 162 951, 65 грн. до 160 851, 99 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з чим абзац другий рішення викладається у новій редакції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року змінити.
Зменшити розмір суми боргу з 162 951, 65 грн. до 160 851, 99 грн., у зв'язку з чим викласти абзац другий рішення у наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 160 851 (сто шістдесят тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 99 коп., судовий збір в розмірі 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 (сто двадцять) грн., а всього підлягає стягненню 162 601 (сто шістдесят дві тисячі шістсот одна) грн. 50 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Г.І. Усик
А.А. Пікуль