Справа № 22-ц/796/ 16344 /2013 Головуючий у 1-ій інстанції: Зінченко С.В.
доповідач: Поливач Л.Д.
18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.
при секретарі Охневській Т.В.
за участю осіб: представника позивача Савченко Т.Л.
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості;
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору в розмірі 18 926,12 доларів США, що за курсом НБУ станом 13.06.2013 року, становить 151 276,48 грн.
В обґрунтування позову позивач вказує, що ВАТ «Універсал банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Банк Універсальний», 27.08.2007 р. рішенням загальних зборів учасників, ВАТ «Банк Універсальний» перейменовано в ВАТ «Універсал Банк».
ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Універсал Банк» - 22.06.2009 р. рішенням загальних зборів акціонерів, ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в ПАТ «Універсал Банк».
13.07.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 06/2496К-07, відповідно до умов якого остання отримала кредит на суму 12 710,00 доларів США, строком до 12.07.2012 р. зі сплатою 12,50% річних за користування кредитом.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме видав ОСОБА_3 кредитні кошти на суму 12 710, 00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №16_15 від 13.07.2007 року.
В свою чергу, ОСОБА_3 зобов'язалась погасити кредит, сплатити проценти на умовах та в порядку визначених кредитним договором.
Згідно п. 4.5 кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту.
Станом на 13.06.2013 р. заборгованість відповідача по кредиту та несплачених відсотках складає 18 926,12 доларів США, що в еквіваленті до гривні становить 151 276 грн. 48 коп.
Відповідно до п.п. 10.3, 10.3.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів платежів, що встановлені даним договором, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки завдані банку.
27.12.2008 року ОСОБА_3 було направлено вимогу - повідомлення про погашення суми боргу та останньою не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку її сплатити.
Враховуючи порушення зобов'язань встановлених кредитним договором щодо сплати процентів та щомісячних платежів за кредитом у відповідача ОСОБА_3 виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язання.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2013 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 151 276 грн. 48 коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1512 грн. 76 коп. судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 29.10.2013 року, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2013 року, в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_5 скасовано та ухвалено, в цій частині, нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Універсал Банк» в задоволенні позову пред'явленого банком до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на незаконність, необґрунтованість ухваленогорішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Помилковим, на думку апелянта, є висновок суду щодо розміру заборгованості за кредитним договором. Довідка про заборгованість позичальника від 13.06.2013 року не є належним доказом наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором. Крім того, судом порушено вимоги п.1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо строку позовної давності в один рік для стягнення пені.
В суді апеляційної інстанції представник апелянта ОСОБА_4 підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник позивача СавченкоТ.Л. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Неявка відповідача в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
Відповідно до ч.1 п.3 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 6/2496К-
07 відповідно до умов якого остання отримала кредит на суму 12 710,00 доларів США, строком до 12.07.2012 р. зі сплатою 12,50 % річних за користування кредитом.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме видав відповідачу ОСОБА_3 кредиті кошти на суму 12 710, 00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №16_15 від 13.07.2007 року та не заперечується відповідачкою.
В свою чергу, ОСОБА_3 зобов'язалась погасити кредит, сплатити проценти на умовах та в порядку визначених кредитним договором.
Згідно п. 4.5 кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту. ОСОБА_3 не виконувала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
27.12.2008 року ОСОБА_3 було направлено вимогу - повідомлення про погашення суми боргу та останньою не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку її сплатити.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи порушення зобов'язань, встановлених кредитним договором щодо сплати процентів та щомісячних платежів за кредитом, у відповідача ОСОБА_3 виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язання.
Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ту обставину, що банком не доведено розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки розмір даної заборгованості підтверджується відповідним розрахунком банку (а.с. 97-98) і відповідач не спростувала правильність даного розрахунку.
Але, колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на невірність розміру стягнутої з неї пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та прострочення сплати процентів за користування кредитом.
Зокрема, в наданому Банком розрахунку містяться відомості про нарахування пені у розмірі 4 489,93 дол. США за весь час простроченої заборгованості. Суд погодився, що ця сума - 4 489,93 дол. США підлягає стягненню з відповідачів.
Між тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню у межах періоду фактичного невиконання основного зобов'язання по оплаті кредитної заборгованості, але не більше ніж за один рік. Тобто, стягнення судом пені у сумі 4 489,93 дол. США за весь період прострочення ( з 20.03.2009 року по 20.07.2012 року, більше трьох років) було незаконним.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Універсал Банк, в частині стягнення пені у визначеному банком розмірі, є помилковими та такими, що не відповідають вимогам закону.
Таким чином, колегія суддів змінює рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2013 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» пені в розмірі 35 888,01 грн. (еквівалент 4 489,93 дол. США) , судових витрат та зменшує розмір стягнутої пені з 35 888,01 грн. до 4 147,57 грн. (еквівалент 518,90 доларів США (4.489.93 - 3.971.03); пеня за період з 20.07.2011 року по 20.07.2012 року), зменшивши розмір загально стягнутої з ОСОБА_3 заборгованості з 151 276,48 грн. до 119 536,04 грн. Суд також змінює розмір стягнутих з ОСОБА_3 на користь банку судових витрат з 1512 грн. до 1195,36 грн.
В іншій частині рішення суду колегія суддів залишає без змін.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду першої інстанції, в частині розміру стягнутої з відповідачки на користь банку пені не в повній мірі відповідають вимогам закону, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що, враховуючи положення ст. 307 ЦПК України, дає суду апеляційної інстанції підстави для зміни рішення суду.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, в частині, змінює рішення суду першої інстанції та частково задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_3
Висновки колегії суддів відповідають вимогам закону та наявним у справі доказам.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, 309, 313, ч.2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року, в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» пені в розмірі 35 888,01 грн. (еквівалент 4 489,93 дол. США) та судових витрат змінити.
Зменшити розмір стягнутої пені з 35 888,01 грн. до 4 147, 57 грн. (еквівалент 518,90 дол. США), зменшивши розмір загально стягнутої з ОСОБА_3 заборгованості з 151 276,48 грн. до 119 536,04 грн.
Зменшити розмір стягнутих судових витрат з 1 512 грн. до 1 195,36 грн.
В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: