Справа: № 1022/1620/2012,2-а-1022/140/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Віговський С. І.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
23 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Старової Н. Е.
суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 21 травня 2012 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулася до Сквирського районного суду Київської області із позовом до УПФУ про визнання неправомірними дій щодо неналежного проведення перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії, відповідно до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Постановою Сквирського районного суду Київської області від 21 травня 2012 р. позов задоволено. Суд зобов'язав відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2009 рік, за період, починаючи з 01.05.2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт зазначає, що для обчислення пенсії правомірно врахована заробітна плата, яка визначена з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу, за 2007 рік.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ, одержуючи пенсію за віком. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно статями 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" із застосування показника середньої заробітної плати працівників за 2009 рік.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та змінено порядок здійснення перерахунку пенсії.
Згідно внесених змін частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" передбачала, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 вказаного Закону у редакції від 28.12.2007 року, за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 40, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Згідно підпункту 3 пункту 11 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 частини 1статті 40 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зміни, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, зміни, внесені до статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"втратили чинність 22.05.2008 року. Відповідно, з цього часу відновлено дію статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"у редакції, що існувала до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, не вимагається.
Положення частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"у редакції, що були відновлені з 22.05.2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Отже, згідно чинного на даний час пенсійного законодавства при перерахунку пенсії враховується наступне:
- перебування на роботі протягом 2 років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
- заробітна плата (доход), з якого була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Разом з тим, у частині 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"у редакції від 28.12.2007 року та постанова КМУ № 530 від 28.05.2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно частиною 2 статті 40 Закону).
Також слід звернути увагу, що в частині 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс -це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що показник "середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії", застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Викладене свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, а, отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.
Доводи апеляційної скарги відповідача, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області - задовольнити.
Постанову Сквирського районного суду Київської області від 21 травня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.