Постанова від 23.12.2013 по справі 813/8466/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 813/8466/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Чабана О.С.

представника відповідача Танасієнко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд» про стягнення коштів в сумі 2039390,61 грн, -

встановив :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд» (надалі - ПАТ «Нафтогазбуд»), в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 2039390,61 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача станом на 31.10.2013р. обліковується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2039390,61 грн., яка складається: з несплати самостійно задекларованих сум згідно поданих декларацій за квітень-серпень 2013 р. та несплати нарахованих контролюючим органом сум, згідно податкових повідомлень рішень від 30.05.2012 року. Враховуючи те, що відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі, з підстав, викладених письмових запереченнях, додатково зазначив, що розрахунки штрафних санкцій не відповідають дійсності з тих підстав, що податковим органом не взяті до уваги договори про розстрочення податкового боргу та рішення про розстрочення податкового боргу. Крім того, відповідач як на підставу своїх заперечень посилається на ухвалу Господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» у відповідності до п.3 такої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, оскільки нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію не відповідає вимогам законодавства, вважає, позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідач - ПАТ «Нафтогазбуд» зареєстроване як юридична особа за адресою: 79026, м.Львів, Франківський район, вул.Стрийська, будинок № 144, що підтверджується копією з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.10.2013 р. № 17428300, ідентифікаційний номер - 01293961.

Як слідує з матеріалів справи ПАТ «Нафтогазбуд» подано до органів ДПІ у Франківському м.Львова податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 20.05.2013 року згідно якої сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за квітень 2013 року становить - 439866 грн;

- від 20.06.2013 року згідно якої, сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання за травень 2013 року становить - 203608 грн;

- від 19.07.2013 року у відповідності до якої, сума самостійно визначеного податкового зобов'язання за червень 2013 року, яке підлягає сплаті, становить 8996 грн;

- від 19.08.2013 року з якої вбачається, що сума самостійно визначеного податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за липень 2013 року становить - 131362 грн;

- від 19.09.2013 року згідно якої, сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання за серпень 2013 року становить - 613651 грн.

11.05.2013 року посадовими особами ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС проведено перевірку платника податків ПАТ «Нафтогазбуд» на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом за вересень, жовтень, листопада, грудень 2010 року, квітень 2011 року

Під час перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.501. ст.50 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), про що складено Акт про порушення податкового законодавства № 383/15-2/01293961 від 11.05.2012 року.

ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС, на підставі Акта перевірки, згідно з яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України, прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0002591530 від 30.05.2012 року, згідно з яким за затримку на 18 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 84823,4 грн зобов'язано ПАТ «Нафтогазбуд» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 8482,34 грн за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- № 0002601530 від 30.05.2012 року, згідно з яким за затримку на 319 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 3217126,32 грн зобов'язано ПАТ «Нафтогазбуд» сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 643425,27 грн за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

ДПІ у Франківському районі м.Львова виставила ПАТ «Нафтогазбуд» податкову вимогу форми «Ю» від 11.12.2012 року № 1615 на суму 36960,59 грн., в тому числі: основний платіж - 35 277,56 грн., штрафні санкції - 552,77 грн., пеня - 1 130,26 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Суд встановив, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із несплатою ним штрафних санкцій, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 30.05.2012 року № 0002591530 та № 0002601530 та самостійно визначених відповідачем зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період квітень-серпень 2013 року.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із положеннями пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Щодо заборгованості, яка виникла внаслідок нарахованих штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 30.05.2012 року № 0002591530 на суму 8482,34 грн. та № 0002601530 на суму 643425,27 грн.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

При цьому, питання правомірності прийняття податкових повідомлень, за якими відповідні грошові зобов'язання нараховані, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень про донарахування відповідних зобов'язань не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Вказана вище правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністартивного суду України від 21.08.2013 року справа № К/9991/30233/12.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як видно із матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0002591530 та № 0002601530 отримані відповідачем 06.06.2012 року, що підтверджується наданою позивачем копією з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26). Станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів того, що податкові повідомлення-рішення від 30.05.2012 року № 0002591530 та № 0002601530 оскаржені чи скасовані в адміністративному чи судовому порядку. За таких обставин, суд вважає, що штрафні санкції, визначені у податкових повідомленнях-рішення від 30.05.2012 року № 0002591530 та № 0002601530 набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Щодо самостійно визначених зобов'язань ПАТ «Нафтогазбуд» у податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-серпень 2013 року на загальну суму 1397483,00 грн.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій за квітень-серпень 2013 року.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У матеріалах справи міститься корінець першої податкової вимоги від 11.12.2012 № 1615 на суму податкового боргу в розмірі 36960,59 грн, яка отримана відповідачем 11.12.202 року (а.с.8).

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п.95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3 ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.20.1.18 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що сума, яка складається із штрафних санкцій та самостійно визначених платником зобов'язань на загальну суму 2 039 390,61 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак такі підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд» на користь бюджету кошти в розмірі 2039390 (два мільйони тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 61 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.

Попередній документ
36408629
Наступний документ
36408631
Інформація про рішення:
№ рішення: 36408630
№ справи: 813/8466/13-а
Дата рішення: 23.12.2013
Дата публікації: 30.12.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: