Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
24 грудня 2013 року Справа № 811/3744/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
представника відповідача Марченко В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України в м.Кіровограді (далі - Казначейська служба) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до Казначейської служби про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 жовтня 2013 року, яка звернута до негайного виконання в частині стягнення на його користь з міського бюджету м.Кіровограда коштів у сумі 8075,66 грн.
Водночас, просив зобов'язати відповідача перерахувати кошти.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги позову.
Стверджував, що виконання рішення суду, яке звернуто до негайного виконання, не може бути відкладеним чи призупиненим на підставі рішення Казначейської служби.
Разом з тим, зазначив, що кошти, які надійшли 20 листопада 2013 року на банківський рахунок з міського бюджету м.Кіровограда в сумі 8075,66 грн., не можна вважати доказом виконання згаданого рішення суду, оскільки у призначені платежу вказано рішення іншого суду.
Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову.
Пояснила, що рішення суду в частині негайного виконання не виконувалось у зв'язку з тим, що такі дії відкладались до набрання законної сили ухвали суду, котрою роз'яснено постанову суду, якою стягувались кошти на користь позивача.
Втім також зазначила, що кошти перераховані 20 листопада 2013 року ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення Кіровоградської міської ради (боржник) (далі - Рада) від 12 листопада того ж року.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, 07 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м.Кіровограда прийняв постанову, якою частково задовільнив позов ОСОБА_1 до Ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення щодо поновлення на роботі (а.с.9-13).
Суд допустив до негайного виконання стягнення середнього заробітку у сумі 8075,66 грн., зазначивши про його стягнення з міського бюджету м.Кіровограда.
11 жовтня 2013 року позивач звернувся до Казначейської служби з заявою про виконання рішення суду в цій частині (а.с.20).
Разом з заявою подав копію вступної та резолютивної частини постанови суду та виконавчий лист.
18 жовтня 2013 року Казначейська служба повідомила про прийняття до виконання рішення суду (а.с.22).
Водночас, сповістила про відкладення виконання у зв'язку зі зверненням Ради до суду з заявою про роз'яснення постанови суду та визнання виконавчого листа таким, котрий не належить виконувати.
28 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м.Кіровограда відмовив Раді у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не належить виконувати (а.с.15-16).
Ухвала суду про таку відмову оскаржена Радою (а.с.106 (на звороті)).
29 жовтня того ж року цей же суд роз'яснив Казначейській службі, що постанову суду від 07 жовтня 2013 року належить виконувати саме їм ( а.с.17-19).
Ця ухвала суду також оскаржена в апеляційному порядку, однак не Казначейською службою, а Радою (а.с.106-120).
За повідомленням Казначейської служби на реєстраційному рахунку міського бюджету м.Кіровограда, на якому обліковуються кошти, з котрих виплачується заробітна плата, починаючи з 17, 18 жовтня, 01, 18, 19 листопада 2013 року було достатньо коштів для сплати боргу ОСОБА_1 (а.с.89-91).
12 листопада 2013 року Рада подала до Казначейської служби платіжне доручення №1282 про перерахування позивачу коштів у сумі 8075,66 грн. (а.с.41).
У платіжному дорученні зазначено, що кошти перераховані на виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2013 року у справі №2а-20/10.
Рада письмово повідомила суд про допущення помилки у зазначенні «призначення» платіжного доручення (а.с.65).
Помилка полягала у неправильному зазначенні номера судової справи, дати прийняття рішення та назви судової інстанції.
Казначейська служба перерахувала кошти ОСОБА_1 лише 20 листопада 2013 року (а.с.75).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, суд зробив висновок, що Рада дійсно допустила помилку при визначенні призначення платіжного доручення.
Це пояснюється тим, що у ньому зазначено назва судової інстанції, номер справи та дата прийняття судового рішення, які зазначені у описовій частині постанови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 жовтня 2013 року.
Отже, суд встановив, що згадана постанова суду та виконавчий лист про її негайне виконання в частині поступили на виконання до Казначейської служби 11 жовтня 2013 року, а кошти перераховані ОСОБА_1 лише 20 числа наступного місяця того ж року.
Тобто, рішення суду, яке належало виконувати негайно, виконане через значний проміжок часу.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) (в редакції котра діяла до 16 жовтня 2013 року) передбачено, що рішення про стягнення коштів з місцевих бюджетів виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року (далі - Порядок).
З 16 жовтня 2013 року частина 2 статті 3 Закону викладена в іншій редакції.
Так, рішення про стягнення коштів з місцевих бюджетів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Казначейське обслуговування місцевого бюджету м.Кіровоград здійснює Казначейська служба.
У двох редакціях згаданої норми права законодавець використав поняття «стягнення коштів», не визначаючи їх правову природу.
А тому, це поняття треба тлумачити широко (заробітна плата, шкода та інше).
Таким чином, в період з 11 жовтня по 20 листопада 2013 року діючим законодавством чітко визначалось, що постанова Ленінського районного суду м.Кіровоград від 07 жовтня 2013 року в частині негайного виконання виконується виключно Казначейською службою.
Суд зазначає, що негайне виконання рішення суду не може бути ніким зупинене і на нього не можуть поширюватись приписи Порядку.
Єдиною обставиною, яка б унеможливила негайне виконання рішення суду, є відсутність коштів на спеціальному рахунку міського бюджету м.Кіровограда.
Судом встановлено, що на такому рахунку, починаючи з 17 жовтня 2013 року було достатньо коштів для негайного виконання рішення суду.
Треба зазначити, що ініціатором сплати коштів позивачу виступив не відповідач, а Рада.
Отже, Казначейська служба допустила протиправну бездіяльність, оскільки тривалий час, маючи компетенцію та можливість, не виконувала рішення суду до 20 листопада 2013 року.
Як наслідок суд задовільняє позов в цій частині.
В іншій ж частині позов не може бути задоволений, так як позивач одержав кошти, які йому присудив суд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України в м.Кіровограді щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 жовтня 2013 року (у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради, виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, міського голови м.Кіровограда Саінсуса Олександра Дмитровича про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення щодо поновлення на роботі) в частині, в якій її належало виконувати негайно.
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 34,41 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2013 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей