Справа: № 2а-82526/11
Іменем України
27 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аліменко В.О.;
суддів: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2011 позов задоволено частково.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС; постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, непрацюючим пенсіонером.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Згідно статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІ групи-у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 цього Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Будь-яким іншим законом, мінімальний розмір пенсії не встановлений. Розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч вказаним нормам, відповідач при визначенні позивачу розміру підвищення до пенсії керувався постановою Кабінету Міністрів України, що є неправомірним, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами Закон України має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Аліменко В.О. Безименна Н.В.