83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.12.2013 Справа № 905/7209/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленєвій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Авдіївка
про стягнення 43 161,63грн.
за участю представників:
від позивача: Сап'ян (за довір.)
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Авдіївка про стягнення 43 161,63грн., з яких 27000,00грн. - заборгованість за кредитом, 10112,53грн. - заборгованість за відсотками; 3619,10грн. - пеня; 2430,00грн. - заборгованість за комісією.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається невиконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 09.02.12р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.10.13р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/7209/13.
06.11.13р. від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено про порушення відповідачем зобов'язань щодо користування кредитним лімітом у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 43161,63грн.
03.12.13р. від позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, що пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань нарахована за період з 05.12.12р. по 20.09.13р.
Ухвалою від 03.12.13р. за клопотанням позивача в порядку ст.69 ГПК строк розгляду справи продовжений на 15 днів по 25.12.13р.
17.12.13р. до господарського суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, просить розгляд справи проводити за його відсутності та в порядку ст.38 ГПК України просить витребувати у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» виписку по рахунку НОМЕР_2 за період з 09.02.12р. по теперішній час.
Щодо наданого відповідачем клопотання про витребування у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» виписки по рахунку НОМЕР_2 господарський суд зазначає наступне:
Банківська виписка по рахунку НОМЕР_2 за період з 09.02.12р. по 05.11.13р. надана позивачем господарському суду 03.12.13р. та долучена до матеріалів справи.
З огляду на зазначене підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» виписку по рахунку НОМЕР_2 за період з 09.02.12р. по теперішній час відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні 25.12.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.11.13р. місцем реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №905/7209/13, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.
Крім того, відповідач був ознайомлений з матеріалами справи 20.11.13р. та 25.11.13р. Проте, своїм правом участі в судових засіданнях відповідач не скористався.
За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене суд робить висновок про належне виконання обов'язку повідомлення про час та місце розгляду справи №905/7209/13.
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ:
09.02.12р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (клієнт) електронним підписом підписав заяву, чим погодився та приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 09.02.12р., відповідно до якого клієнту встановлений кредитний ліміт на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у розмірі 27000,00грн.
Відповідно до п.3.18.1.5 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (далі - умови обслуговування) кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку.
За змістом п.п.3.18.1.1, 3.18.1.3 Умов обслуговування кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/інтернет клієнтбанк (п.3.18.1.8 Умов обслуговування).
Пунктом 3.18.2.2 Умов обслуговування визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити проценти за весь час користування кредитом (п.п.3.18.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.18.2.2.3, 3.18.1.11 Умов обслуговування).
За змістом п.3.18.2.2.8 Умов обслуговування клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його користування.
Відповідно до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 Умов обслуговування за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.18.4.1, 3.18.4.2, згідно з якими за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує банку відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована ставка).
Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.18.4.1.1-3.18.4.2 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентної ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.
Згідно з п.3.18.4.4 Умов обслуговування клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
За умовами п.3.18.4.1.3 Умов обслуговування при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 1054-1057-1 Цивільного кодексу України та ст.ст.345-346 Господарського кодексу України.
Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).
Як вбачається зі змісту договору банківського обслуговування б/н від 09.02.12р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, договір є укладеним, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1,2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
З наданих банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що позивач, на виконання досягнутої сторонами угоди, надав відповідачу кредитний ліміт, а останнім використані кредитні грошові кошти, які залишились не повернутими на загальну суму 27000,00грн
Протягом дії кредитного договору, позивачем здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Як зазначає позивач, станом на 20.09.13р. у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 27000,00грн., за відсотками за період з 26.12.12р. по 20.09.13р. в сумі 10112,53грн. та за комісією за період з грудня 2012 року по вересень 2013 року в сумі 2430,00грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що отримавши кредитні кошти, він як позичальник, протягом декількох місяців погашав кредит, внаслідок чого звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 27000грн., процентів за користування кредитом, які нараховані на вказану суму, є безпідставними з огляду на часткове погашення клієнтом суми кредиту.
Позивачем до матеріалів справи надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з рахунку), які відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.
Щодо тверджень відповідача про часткове погашення кредиту судом встановлено наступне:
Згідно виписок з особового рахунку ОСОБА_2 станом на 28.05.12р. відповідачу видано кредитних коштів на загальну суму 11 000,00грн. Дана сума погашена відповідачем 29.05.12р. В подальшому відповідач продовжував користуватися кредитом та отримав готівкових коштів на суму 27 000,00грн.
Як вбачається з виписки за період з 09.02.12р. по 05.11.13р. по рахунку НОМЕР_2 банком 26.12.12р. винесено на прострочку 27 000,00грн. кредиту згідно кредитного договору б/н від 09.02.12р. та після 26.12.12р. погашення кредиту не відбувалося.
Станом на 25.12.13р. відповідач не надав суду доказів погашення кредиту.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Всупереч приписам закону та умовам договору, клієнт взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлений строк не повернув, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплатив.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 27000,00грн., за відсотками, що нараховані за період з 26.12.12р. по 20.09.13р., в сумі 10112,53грн. та за комісією, що нарахована за період з грудня 2012 року по вересень 2013 року, в сумі 2430,00грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
В силу статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.3.18.5.1, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.5.1-3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4 Умов та правилами надання банківських послуг).
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 3619,10грн., що нараховувалась за період з 05.12.12р. по 20.09.13р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що заявлені позивачем вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 345-346 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Авдіївка про стягнення 43 161,63грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі в сумі 27000,00грн., заборгованість за відсотками в сумі 10112,53грн., заборгованість за комісією в сумі 2430,00грн., пеню в сумі 3619,10грн., судовий збір в сумі 1720,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 25.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 25.12.13р.
Суддя Г.В. Захарченко