Справа № 2а/1770/1454/2012
20 грудня 2013 року 13год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Лесюк В.І., Пейко А.Б.
відповідача: представник Кондратенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "ПВКФ Терен"
доДержавної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання дій протиправним та скасування вимог,
12.04.2012 року Приватне підприємство "ПВКФ Терен" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне ДПС про визнання протиправними дій щодо прийняття податкової вимоги № 183 від 26.03.2012 року та про повне скасування вказаної податкової вимоги.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "ПВКФ Терен" задоволено повністю, визнано дії відповідача щодо прийняття податкової вимоги № 183 від 26.03.2012 року протиправними та скасовано вказану податкову вимогу.
24.01.2013 року ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у м.Рівному задоволена частково, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року скасовані. Справа направлена на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Позивач - Приватне підприємство «ПВКФ Терен» звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівному, в якому просив визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у м.Рівному щодо прийняття податкової вимоги №183 від 26.03.2012 року та скасувати вказану податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Рівному №183 від 26.03.2012 року.
Вищим адміністративним судом України ухвалою від 28.10.2013 року допущено заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкова вимога є незаконною та безпідставною, факт її виникнення та визначення у вказаній вимозі узгодженої суми податкового боргу не підтверджено жодним чином як документально так і законодавчо. Позивач зазначав, що податковий борг визначений відповідачем та ґрунтуєтьсь на підставі податкових повідомлень-рішень №0000152342 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 2 689 106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672 277,00 грн., повідомлення-рішення №0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1008412.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252103,00 грн. прийнятих на підставі акту перевірки «ПВКФ Терен» проведеної ДПІ у м. Рівне №2/23-100/13987031 від 06.01.2011 року. Також позивач вказує, що висновки ДПІ у м. Рівне при проведенні вказаної перевірки, викладено згідно Рішення №2 від 27.12.2010 року про застосування звичайних цін та з метою визначення відсотку відхилення між рівнями цін.
Крім того, позивач вказує, що за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0000152342 та №0000162342 від 20.01.2011 року, прийнятих ДПІ у м. Рівному, контролюючим органом вищого рівня, у відповідності до рішення №10864/6/25-0415 від 10.06.2011 року, повністю задоволеною скаргу позивача, а відтак оскаржувана податкова вимога №183 від 26.03.2012 року є безпідставною та прямо протирічить висновкам ДПА України, судовим рішенням та фактичним обставинам справи.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, що відповідають наведеному в запереченні. Додатково пояснила, що сума узгодженого податкового боргу визначеного в оскаржуваній податковій вимозі ДПІ у м. Рівне № 183 від 26.03.2012 року визначена та ґрунтується на підставі податкових повідомлень-рішень №0000152342 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 2689106.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672277,00 грн. та №0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1008412.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252103.00 грн. прийнятих на підставі акту перевірки "ПВКФ Терен" проведеної ДПІ у м. Рівне №2/23-100/13987031 від 06.01.2011 року.
В задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Матеріалами справи стверджується, що ПП "ПВКФ Терен" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 25.03.1992 року № 16081050008001787, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.03.1992 року серії АОО № 813357. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне.
Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено акт №2/23-100/13987031 від 06.01.2011 року (т.І, а.с.81-86).
При здійсненні перевірки встановлено, що ПП "ПВКФ Терен" здійснювало діяльність з гуртово-роздрібної торгівлі пивом та безалкогольними напоями. В акті перевірки відображено, що ПП "ПВКФ Терен" занижено скоригований валовий дохід на суму 10756422 грн., а саме підприємство занижувало дохід від реалізації товарів, робіт, послуг шляхом заниження ціни реалізації для покупців, що здійснюють розрахунки в готівковій формі через реєстратори розрахункових операцій у порівнянні з цінами реалізації для покупців, що здійснюють розрахунки у безготівковій формі.
З посиланням на п.п.7.4.1, п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в акті перевірки зроблено висновок про заниження ПП "ПВКФ Терен" доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10 756 422 грн., за рахунок заниження обсягів продажу товарів за звичайними цінами, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 689 106 грн.
З посиланням на п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в акті перевірки зроблено висновок про заниження ПП "ПВКФ Терен" податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1008 412 грн., за рахунок заниження обсягів продажу товарів за звичайними цінами.
На підставі акту перевірки відповідачем 20.01.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000152342 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 2689106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672277,00 грн. та №0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1008412,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252103,00 грн.
26 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному винесена податкова вимога №183 від 26.03.2012 року у відповідності до якої, станом на 26 березня 2012 року, сума податкового боргу платника податків - приватного підприємства «ПВКФ Терен» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 5 451308, 81 грн., у тому числі з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі - 3954785,59 грн. (основний платіж -2 688 230,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції -672277,00 грн.; пеня - 59427,00 грн.) з податку на додану вартість в розмірі -1496523,22 грн. (основний платіж -1008 284,69 грн.; штрафні (фінансові) санкції -252103,00 грн.; пеня - 23613,00 грн.).
Вважаючи вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржував в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення, що прийняті за наслідками проведеної 06.01.2011 року перевірки. У відповідності до рішення ДПА України № 10864/6/25-0415 від 10.06.2011 року про розгляд скарги ПП «ПВКФ Терен» рішення ДПІ у м. Рівному від 20.01.2011 року №0000042343 залишено без змін, а скарга платника - без задоволення. В частині оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне №0000152342 від 20.01.2011 року та №0000162342 від 20.01.2011 року, містить посилання на те, що ДПІ у м. Рівному звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП «ПВКФ Терен» про нарахування та стягнення в дохід держави податкових зобов'язань.
Відповідно до пп.56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що після проходження процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень№0000152342 та №0000162342 від 20.01.2011 року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Рівному ДПА України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішень про результати розгляду скарги.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року по справі №2а/1770/2751/2011 за позовом ПП «ПВКФ Терен» до ДПІ у м. Рівному про визнання дій протиправними та скасування рішень відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі №2а/1770/2751/2011 позовну заяву Приватного підприємства "ПВКФ Терен" до Державної податкової інспекції у м. Рівне в частині позовних вимог про визнання дій ДПІ у м. Рівному щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 20.01.2011 року № 0000152342 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 2 689 106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672 277,00 грн., від 20.01.2011 року № 0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1 008 412,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252 103,00 грн., - протиправними; про скасування повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 20.01.2011 року № 0000152342, від 20.01.2011 року № 0000162342, - залишено без розгляду. Дана ухвала в подальшому оскаржена не була та набрала законної сили.
Таким чином, у зв'язку з відкликанням позовних вимог по справі №2а/1770/2751/2011 про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Рівне від 20.01.2011 року № 0000152342, № 0000162342 та подальшим їх не оскарженням в судовому порядку, донараховані суми податкових зобов'язань відповідно до вищезазначених податкових повідомлень - рішень є узгодженими, та на підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі №2а/1770/2751/2011 правомірно проведені контролюючим органом по картках особових рахунків платника податків ПП «ПВКФ Терен».
Пунктом 57.3. ст.. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Враховуючи відсутність в подальшому адміністративного чи судового оскарження ПП «ПВКФ Терен» зазначених податкових повідомлень - рішень суми визначених податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість є узгодженими та підлягають сплаті до бюджету.
Відповідно до пп.129.1.2. п. 129. ст..129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Відповідно до пп. 11.1. п.11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 року N 276 (надалі Інструкція № 278) податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.
Пунктом 59.1.ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пп.11.3. п.11 Інструкції № 276 на суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 N 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за N 595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.
Таким чином, суми грошових зобов'язань визначених позивачем до сплати податковою вимогою № 183 від 26.03.2012 року відповідають пп. 4.2.2. Інструкції № 276 якою визначено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247
Що стосується тверджень представників позивача про неузгодженість податкових повідомлень-рішень від 20.01.2011 року №0000152342 та №0000162342 у зв'язку із поданням контролюючим органом до суду позовної заяви про нарахування та стягнення в дохід держави податкових зобов'язань (т.І, а.с.62-65) та, як наслідок, відсутність підстав вважати визначені ними грошові зобов'язання узгодженими, суд зазначає наступне.
Дійсно, ДПІ у м.Рівне подано до Рівненського окружного адміністративного суду позов заяву заяви про нарахування та стягнення в дохід держави податкових зобов'язань. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі № 2а/1770/2486/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 року, позовну заяву ДПІ у м. Рівному повернено позивачу.
Підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Водночас при реалізації зазначеного права необхідно враховувати кореспондування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.
Однак, згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень розділу ХІХ Податкового кодексу України стаття 39 цього кодексу набирає чинності з 01.01.2013 року
Отже, до 01.01.2013 року у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Як зазначалось вище, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у м.Рівному задоволена частково, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року скасовані. Справа направлена на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Як вбачається з вказаної ухвали, судами попередніх інстанцій, з урахуванням зазначених норм права, не досліджено питання прийняття податкової вимоги в розрізі з моментом узгодження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 20.01.2011 № 0000152342, № 0000162342, що встановлювало б наявність чи відсутність податкового боргу в позивача.
Також судами обох інстанцій не досліджувалось питання щодо розміру податкового боргу, визначеного податковою вимогою, в залежності від розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, узгоджених та не сплачених платником на момент прийняття такої вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Судом досліджено обставини прийняття спірної податкової вимоги в розрізі з моментом узгодження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 20.01.2011 № 0000152342, № 0000162342. Окрім того, на вимогу суду контролюючим органом надано облікові картки позивача, розрахунки виникнення податкової заборгованості позивача, розрахунки пені, обчисленої на виявлені суми заниження податкових зобов'язань (т. ІІ, а.с. 88-91), що підтверджують розмір податкового боргу позивача, визначеного податковою вимогою від 26.03.2012 рок №183.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечуючи проти позову правомірність своїх дій щодо винесення спірної податкової вимоги довів. З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судові витрати на користь позивача відповідно до ст. 94 КАС України не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову, - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.