11 грудня 2013 року м. Черкаси справа № 823/3677/13-а
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу №823/3677/13-а
за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Уманська ОДПІ)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1)
про припинення підприємницької діяльності, прийняв постанову.
Уманська ОДПІ звернулась до суду з адміністративним позовом про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 з підстав неподання відповідачем звітності з 09.02.2009.
На підставі ч.4 ст.1832 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач, у встановлений судом строк, письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України (надалі - Кодекс № 436-IV) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Кодексом № 436-IV (ст. 19) встановлено обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 25.02.2003.
Відповідно довідки від 04.11.2013 № 55 ФОП ОСОБА_1 узятий на облік в органах ДПС 25.11.2003 за №1542
За даними довідки від 09.10.2013 №956 відповідач не подавав звітність до Уманської ОДПІ з 09.02.2009.
Згідно довідки про стан розрахунків з бюджетами від 15.1.2013р. відповідач із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) заборгованості не має (а.с. 5).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI).
Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 16 Кодексу №2755-VI платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
За приписами ст. 49 Кодексу №2755-VI Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Спеціальним законом, що регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003р. №755-IV (надалі за текстом - Закон №755-IV).
Згідно ст. 46 Закону №755-IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. При цьому, однією з підстав для постановлення такого рішення є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Кодексу № 436-IV за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно зі ст. 247 Кодексу № 436-IV у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до ст. 59 цього Кодексу.
За приписом пп. 37 п. 1 ст. 20 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду про припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
За змістом ст. 67 Кодексу №2755-VI контролюючі органи у встановленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, що порушує встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності, то вказані дії є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання.
Враховуючи право контролюючих органів звертатися до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.
Спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для стягнення судових витрат згідно ч. 4 ст. 94 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст. 86, 94, 159, 162, 1832 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Зобов'язати ОСОБА_1 (не раніше двох місяців з дати публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про припинення підприємницької діяльності) подати особисто або через уповноважену нею особу чи надіслати рекомендованим листом з описом вкладення державному реєстратору заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, довідки з органу Міндоходів і зборів України, з органу Пенсійного фонду України, та інших органів, зокрема з органів фондів соціального страхування за місцем реєстрації про відсутність заборгованості.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї постанови стороною або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Л.В.Трофімова