Справа № 815/8094/13-а
18 грудня 2013 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
секретаря Сербіної О.Д.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТРА-ЮГ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТРА-ЮГ» (далі ТОВ «ТАТРА-ЮГ») до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №000542210 від 18.11.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1770319гривень (1365855,00грн. за основним платежем, 341464,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення суперечить законодавству України.
Позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо недостатності наданих первинних документів в підтвердження використання у господарської діяльності автомобіля, якій орендований у ТОВ «Одеселестропастранс» є необґрунтованими, оскільки підприємством надані всі первинні документи, а саме договір, акти прийому - передачі автотранспорту в оренду, наданих послуг, рахунки. Всі документи відповідають вимогам щодо їх складання.
Позивач також правомірно включив до складу витрат платника податку витрати на оплату праці працівникам у вигляді премій, оскільки умови оплати працівників Позивача зафіксовані в трудових договорах та в Положенні про преміювання працівників TOB «ТАТРА-Юг», відповідно до п.3.1.2 якогоодним з видів преміювання працівників підприємства є виплата винагороди за результатами роботи за звітний період. При цьому, винагорода за результатами звітного періоду виплачується працівникам в залежності від їхнього вкладу та якості роботи на підставі наказу генерального директора підприємства. У відповідності з вищезазначених норм, на підставі наказу генерального директора підприємства в березні 2012 року, в червні 2012 року та в вересні 2012 року були нараховані премії керівним та відповідальним працівникам підприємства. Всі вищевказані премії були повністю виплачені, а підприємство як податковий агент, перерахувало до бюджету всі передбачені законодавством України податки з доходів фізичних осіб.
Позивач зазначив, що у підприємства були необхідні грошові кошти для виплати вказаних премій. Виплата премій працівникам відповідно до норм податкового законодавства є витратами платника податків, передбаченими пунктом 142.1. статті 142 ПК України, та відповідно є витратами операційної діяльності суб'єкта господарювання і відносяться до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
До перевірки було надано всі документи щодо преміювання працівників, які складені у повній відповідності до чинного законодавства України. У відповідності до Єдиної бази податкових знань до витрат платника податку у складі витрат на оплату праці працівникам включаються, зокрема, виплати у вигляді премій за умови, що їх нарахування здійснюється відповідно до Положення про преміювання і такі види премій відносяться до фонду оплати праці згідно норм Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5. Крім цього, жодним чинним нормативно-правовим актом України не встановлюються максимальні чи мінімальні розміри для виплати премій працівникам.
Позивач вважає, що він правомірно включив до складу витрат платника податку витрати на оплату праці працівникам у вигляді премій.
Позивач зазначив, що необґрунтованими є висновки акту перевірки щодо завищення ним валових витрат на суму 15 748,00 грн. за 4 квартал 2010 року. Цівитрати складаються з витрат, які підприємство здійснювало в період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, але внаслідок допущеної помилки вищевказані витрати не були враховані при складанні підприємством Декларації за податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та за 1 півріччя 2010 року. Помилка була виявлена підприємством у 4 кварталі 2010 року, тому вищевказані витрати були відображені при складанні Декларації з податку на прибуток за 2010 рік. У відповідності до пп. 5.2.7. п. 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат звітного податкового періоду враховуються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. Таким чином, підприємство не допустило порушення вимог податкового законодавства.
Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені в позові, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягави, що оспорюваннє рішення є законним та обґрунтованим, винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ТАТРА-ЮГ» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.07.2006 року. На податковий облік взято 17.07.2006 року.
З 04.10.2013р. по 24.10.2013р. була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування податку на прибуток за період з 01.07.2010р. по 30.06.2013 р., про що 31.10.2013 року складено акт №2381/15-53-22-1/34507118 ( а.с.12-51).
Надані позивачем заперечення на акт перевірки ДПІ не прийняти до уваги, висновки акту перевірки залишені без змін (а.с.52-61).
На підставі акту від 02.04.2012 року ДПІ 18.04.2012 року прийняло податкове повідомлення-рішення №000542210, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1770319 гривень (1365855,00грн. за основним платежем, 341464,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за встановлені перевіркою порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР, пп.14.1.27,пп.14.1.48 п.14.1 ст.14,п.138.2,п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 ПК України ( а.с.62).
Поняття об'єкта оподаткування податком на прибуток встановлено ст.3 Закону № 334/94-ВР та ст.134 ПК України, яка діє з 01.04.2011 року. Об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається з урахуванням валових витрат суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5 2 ст.5 Закону № 334/94-ВР - валові витрати виробництва та - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду з зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Згідно з п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для значення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України також не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу). Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є: організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.
Підпункт 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР та п.135 ст.135 ПК України визначає дату збільшення валових витрат суб'єкта господарювання.
Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на підставі встановлення перевіркою відповідно до п.3.1.2 Акту завищення валових витрат на суму у зв'язку з:
- безпідставним віднесенням витрат на суму 80323,00грн. по оренді автомобіля «Мерседес-Бенц» по договору оренди з метою використання у власній господарській діяльності
- безпідставним віднесенням витрат на суму 15748,00грн. як не підтверджених первинними бухгалтерськими документами за 4кв.2010 року;
- безпідставним віднесенням витрат на суму 6405000,00грн. по виплаті заохочень при відсутності первинних документів щодо зв'язку даних заохочень наданих на користь фізичних осіб з господарською діяльністю підприємства.
Висновок перевіряючих щодо завищення валових витрат у зв'язку з безпідставним віднесенням витрат на суму 80323,00 гривен по оренді автомобіля «Мерседес-Бенц» з метою використання у власній господарській діяльності базується на тому, що у наданих підприємством путьових (подорожних) листах відсутня інформація щодо використання зазначеного автомобіля в господарській діяльності товариства, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв'язок придбаних послуг з господарською діяльністю ТОВ «ТАТРА-ЮГ».
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Одеселектропастранс ЛТД» укладений договір оренди автомобіля «Меседес-Бенс S500CGI 4M Long». До суду надані акти прийому-передачі виконаних послуг по договору оренди авто, а також подорожні листі, згідно яких автомобіль був використаний директором підприємства для поїздок по місту Одеси, а також у м.Дніпропетровськ, де підприємство має основні виробничі потужності (договори оренди нерухомого майна, що належать до державної власності, укладені з РВ ФДМ України у Дніпропетровській обл.). Оскільки відповідачем не заперечувалось, що ТОВ «ТАТРА-ЮГ» має основні виробничі потужності у місті Дніпропетровську, суд вважає неспроможним вимогу ДПІ зазначення мети виїзду у м.Дніпропетровськ директора підприємства у путьовому листі. З урахуванням цих обставин, а також наявності договору оренди, путьових листів, актів надання послуг, а тому є обґрунтованим віднесення позивачем до валових витрат - витрат по оренді автомобіля «Мерседес-Бенц» на суму 80323,00грн., висновки ж акту перевірки в цієї частині -безпідставними. Відповідно відсутнє заниження податку на прибуток на суму 24 286гривен.
Що стосується висновків перевіряючих про завищення задекларованих показників валових витрат у зв'язку з: - безпідставним віднесенням витрат на суму 15748,00грн. як не підтверджених первинними бухгалтерськими документами за 4кв.2010 року; - безпідставним віднесенням витрат на суму 6 405 000,00грн. по виплаті заохочень при відсутності первинних документів щодо зв'язку даних заохочень наданих на користь фізичних осіб з господарською діяльністю підприємства, суд вважає їх обґрунтованими, такими, що відповідають положенням нормативних актів та фактичним обставинам. При цьому суд виходить з наступного.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою даних щодо витрат підприємства за 4 квартал 2010 року встановлено: витрати на суму 15748,00грн., які відображені в декларації підприємства не відповідають даним первинної документації, а саме по рядкам: - 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» на суму 10500грн., - 04.3 «витрати на оплату праці»; -04.4 «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» на суму 1388,00грн.; - 04.13 «інші витрати, крім зазначених у 04.1-04.12 на 260грн.
Згідно акту перевірки перевіряючи перевірена вся первинна документація, у тому числі оборотно-сальдові відомості, та було встановлена відсутність первинних документів щодо підтвердження вищезазначених витрат (а.с.14-21).
Позивач не надав у судовому засіданні жодного доказу в спростування обставин, зазначених в акті перевірки.
ТОВ «ТАТРА-ЮГ» обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо непогодження його з висновками акту перевірки в цієї частині, зазначив, що у зв'язку з тим, що витрати на суму 15748грн. не були ним враховані при складанні декларації на прибуток за 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року у результаті помилки, яка була самостійна ним виявлена у 4 кварталі 2010 року, то вказані витрати ним були відображені в декларації на прибуток за 2010 рік, що платнику податку дозволено робити відповідно до пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України Закону № 334/94-ВР, відповідно до якої до валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, оскільки на підставі норм Закону України Закону № 334/94-ВР та Закону України та Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розроблений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 року (якій діяв на час спірних правовідносин до набрання чинності ПК України), розділом 2 якого встановлений порядок виправлення самостійно виявлених помилок. Згідно вказаного порядку, якщо якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону N 2181, не застосовуються.
Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: - або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку; - або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.
Судом достовірно встановлено, що норми зазначеного порядку позивачем не дотримані, у зв'язку з чим висновки акту перевірки про завищення позивачем витрат на суму 15748грн. за 4 кв.2010 року та відповідно заниження податку на прибуток на суму 3937грн. є обґрунтованими.
Також згідно акту перевірки встановлено завищення витрат на суму 6405000,00грн. - витрати по виплаті заохочень при відсутності первинних документів щодо зв'язку даних заохочень наданих на користь семі працівників підприємства з господарською діяльністю підприємства.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено на підставі наказів генерального директора ТОВ «ТАТРА-ЮГ» Кердівари А.Д. «Про преміювання» від 01.03.2012 року №3, від 01.06.2012 року №12, від 03.09.2012 року №15, що були затверджені протоколами загальних зборів учасників товариства, була нарахована премія у березні 2012 року, червні 2012 року та вересні 2012 року в розмірі усього 6405000грн., у тому числі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 відповідно по 350тис.грн. у березні 2012 року, по 350тис.грн. у червні 2012 року, по300тис.грн. у вересні 2012 року, ОСОБА_7 по 350тис.грн. у березні та червні 2012 року, ОСОБА_8 350тис.грн. у березні 2012 року, 355тис. у червні 2012 року. Заданими бухгалтерського обліку зазначені заохочення (виплати) не знайшли своєї участі у формуванні собівартості продукції, а виключно були включені до складу адміністративних витрат. В бухгалтерському обліку дані операції відображені бухгалтерськими проводками :ДТ92 «Адміністративні витрати», КТ 661 «Розрахунки із заробітної плати».
При цьому у періоді 1-3 квартал 2012 року на підставі відомостей нарахування заробітної плати було здійснено нарахувань разом основної заробітної плати, у тому числі за окладами, надбавками, відрядна оплата, оплата за лікарняними, відпустка тощо (без врахування премій за наказами №3,12,15) за березень 2012 року усього 699456,10грн., за червень 2012 року усього 707873,5грн., за вересень 2012 року усього 569902,32грн.
Зарплата у працівників, яким було здійснені нарахування великих заохочень у вигляді премій складає за березень 2012 року - 194983,1грн., за червень 2012 року - 194186грн., за вересень 2012 року -193442грн., а саме ОСОБА_2 по 180тис. (усього 540тис.грн.), ОСОБА_3 по 3тис.грн. (усього 9тис.грн.), ОСОБА_4 по 2500грн. (усього 7500грн), ОСОБА_5 - 596,41грн.,596,23грн.,300грн. (усьго1492,64грн.), ОСОБА_6 866,66грн.,41793,84грн., 892грн. (усього 43552,50грн.), ОСОБА_7 по 3тис.грн. (усього 9тим.грн.), ОСОБА_8 -11348,86грн., 6500грн., 7444грн. (усього 15848,86грн.).
Також в акті перевірки зазначено, що вказані працівники згідно штатного розпису та наданих до перевірки термінових трудових договорів є працівниками адміністративного апарату: ОСОБА_2 - директор з економіки по договору від 01.09.2011 року, ОСОБА_3- головний бухгалтер по договору від 01.11.2007 року, ОСОБА_4- бухгалтер по договору від 07.10.2011 року, ОСОБА_5 - менеджер (сумісник - 0,5 ставки) по договору від 31.10.2011 року, ОСОБА_7 - начальник юридичного відділу по договору від 01.09.2011 року, ОСОБА_8 - перший заступник генерального директора - по договору від 03.10.2011 року ОСОБА_6 - комерційний агент (сумісник -0,5 ставки) по договору від 04.10.2011 року, вона ж до 27.12.2012 року була 100%учасником (засновником) ТОВ «ТАТРА-ЮГ» (а.с.25-26).
Згідно довідки про загальну інформацію підприємства (додаток 2 до акту перевірки) 27.12.2012 року зареєстрована нова редакція Статуту у зв'язку зі зміною складу учасників. Учасниками є ОСОБА_6 (0,188% частини у статному капіталі), ДП «Украгросоюз» (99,812%). Згідно даних системи «Податковий блок» ДПІ у Приморському районі в перевіряємому періоді посадові особи ТОВ «ТАТРА-ЮГ» були посадовими особами інших суб'єктів господарювання, а саме Генеральний директор ТОВ «ТАТРА-ЮГ» ОСОБА_1 - директором СП з ІІ «ТАТРА-ЮГ» у вигляді ТОВ, головний бухгалтер ТОВ «ТАТРА-ЮГ» ОСОБА_3 - головним бухгалтером СП з ІІ «ТАТРА-ЮГ» у вигляді ТОВ та головним бухгалтером «Одеселектротранс ЛТД». Станом на 01.07.2010 року численність працюючих на підприємстві 2 штатних працівника, із них два сумісника, на 30.06.2013 року численність працюючих - 101 штатних працівника, із них 15 сумісників (а.с.38-40).
Перевіряючи обґрунтованість та правомірність виплати заохочень семі працівникам адміністративного апарату підприємства у березні 2012 року, червні 2012 року та вересні 2012 року в розмірі усього 6 405 000 гривен головні державні ревізори-інспектори дослідили первинну документацію щодо виплати цих заохочень, а саме трудові угоди, Положення про преміювання робітників ТОВ «ТАТРА-ЮГ», накази про преміювання та пришли до висновку щодо необґрунтованості виплати позивачем зазначених коштів працівникам адміністративного апарату підприємства у якості премій, що призвело до завищення валових витрат та відповідно неправомірного зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Суд вважає висновки акту перевірки в цієї частині обґрунтованими, виходячи з наступного.
Питання преміювання працівників підприємств регламентовані Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, Методичними рекомендаціями про організацію матеріального стимулювання праці робітників підприємства організацій, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №23 від 29.01.2003 року, якими визначено, що премія - основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності. Премія це непостійна складова заробітної плати, основною функцією якої є стимулювання підвищення продуктивності праці та поліпшення фінансових показників підприємства. Премії надаються за виконання виробничих завдань, службових обов'язків, за результатами роботи за рік, отримання прибутку підприємства, збільшення темпу зросту виробництва у порівнянні із попередніми роками, за участь у винахідливості та раціоналізації, освоєні та застосуванні нових технологій, та техніки, за досягнення у виробництві продукції та збільшенні якості продукції, зменшенні собівартості, тощо.
Мета щодо преміювання полягає у підвищенні технічного рівня та якості продукції, продуктивності праці та обсягів реалізації (при великому попиті на продукцію); зниженні собівартості продукції через економію усіх видів витрат; визначитися з метою преміювання, яка може полягати у: підвищенні технічного рівня та якості продукції, продуктивності праці та обсягів реалізації (при великому попиті на продукцію); зниженні собівартості продукції через економію усіх видів витрат; встановлювати показники преміювання, які залежать від результатів праці тих або інших груп і категорій робітників; кількість показників не повинна перевищувати двох - трьох; умови та показники преміювання не повинні суперечити одне одному, щоб поліпшення одних показників (умов) не викликало погіршення інших.
Підставою для нарахування та виплат премії є домовленість між підприємством та працівником, яка повинна бути зафіксована у Положенні про преміювання у вигляді окремих документів, або додаткових доповнень до колективного (трудового) договору, яких повинен бути оформлений зареєстрований відповідно до норм діючого законодавства, або повинна бути зафіксована у Положенні про оплату праці, у колективному (трудовому) договорі, оформлена Наказом, підтверджена посадовими інструкціями. Положення про преміювання робітників підприємства розроблюються роботодавцем або уповноваженим ним органом, узгоджуються з профспілками та включаються до колективного договору, (ст. 97 КЗоП и ст. 15 ЗУ Про оплату праці).
Згідно пп. 14.1.195 п. 14.1. ст.14 ПКУ працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону, пп. 14.1.48. п. 14.1. ст.14 ПКУ - заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Таким чином, для віднесення премії до складової заробітної плати для цілей розділу IV цього Кодексу вона повинна бути виплачена працівнику у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом та пов'язана з умовами її виплати, тобто повинні бути обґрунтовані підстави її виплати, що на думку суду включає у себе, не тільки наявність підстав для преміювання взагалі, а обов'язково і підстави виплаті її у визначеному розмірі для кожного працівника.
Проте зазначені вимоги законодавства не дотримані позивачем у досліджених судом наказах «Про преміювання» від 01.03.2012 року №3, від 01.06.2012 року №12, від 03.09.2012 року №15, які були підставою для виплати премій семі працівникам адміністративного апарату ТОВ «ТАТРА-ЮГ» у розмірах по 300 000 грн. та 350 000 грн. В наказах наявне лише посилання на Положення про преміювання та зазначено, що виплати здійснені відповідно по наказам за підсумками роботи за 2011рік, за 1 квартал 2012 року та 2 півріччя 2012 року.
Згідно розділу 3 Положення про преміювання, затверджено наказом генерального директора ТОВ «ТАТРА-ЮГ» ОСОБА_1 18.01.2011 року преміювання працівників підприємства здійснюється за виконання особливо важних завдань та доручень за наказом генерального директора підприємства (пп.3.1.1), у вигляді винагороди за підсумками роботи за звітний період. При цьому винагорода за підсумками звітного періоду виплачується працівникам у залежності від їх вкладу та якості роботи на підставі наказу генерального директора підприємства (пп.3.1.2).
Проте жодний досліджений судом наказ не містить будь - яких обґрунтувань щодо вкладу та якості роботи кожного працівника.
Суд вважає, що не зазначення цих обставин свідчить фактично про відсутність підстав для виплат премій у таких значних розмірах, оскільки вони явно не відповідають трудовому внеску цих працівників. При цьому суд враховує наступне.
Згідно наказу від 01.03.2012 року №3 сім працівників заохочені за підсумками роботи підприємства за 2011 рік, при цьому у однаковому розмірі - по 350тис. грн.
В той же час в акті перевірки зазначено, що за даними фінансової звітності позивача за 2011 рік підприємство є збитковим, сума чистих збитків за 2011 рік склала 62 тис. грн.
Крім того, згідно трудових угод лише головний бухгалтер ОСОБА_3 працює на підприємстві з 01.11.2007 року, інші заохочені наказом від 01.03.2012 року №3 працівники працювали у 2011 році від двох до чотирьох місяців: ОСОБА_2 - з 01.09.2011 року, ОСОБА_4- з 07.10.2011 року, ОСОБА_5 - з 31.10.2011 року, ОСОБА_7 - з 01.09.2011 року, ОСОБА_8 - з 03.10.2011 року ОСОБА_6 - з 04.10.2011 року (а.с.82-93).
Згідно вищезазначених трудових угод ОСОБА_5 є менеджером сумісником та працювала на 0,5 ставки (оклад в угоді визначений у 1200грн.) з 31.10.2011 року, ОСОБА_6 - комерційним агентом - сумісником на 0,5 ставки з 04.10.2011 року.
Також в наказах від 01.06.2012 року №12, від 03.09.2012 року №15 щодо виплати вищевказаним працівникам адміністративного апарату ТОВ «ТАТРА-ЮГ» у розмірах по 300тис.грн. та 350тис.грн. за підсумками роботи за 1 квартал 2012 року та 2 півріччя 2012 року не зазначено підстав для виплати винагороди щодо їх вкладу та якості роботи.
В акті перевірки не заперечується, що ТОВ «ТАТРА-ЮГ» у 2012 році отримало доход та сплатило податок на прибуток у розмірі у сумі 2227069,00грн.
Доводами позивача щодо виплати винагород за вищевказаними наказами також є посилання на те, що підприємство у 2012 році у зв'язку саме з тим, що вищезазначені працівники добре працювали, отримало доход у розмірі 10040907,00грн.
Однак таки доводи суд не приймає до уваги у зв'язку з вищевикладеними обставинами, а також у зв'язку з особливостями праці вказаного підприємства та залежності його роботи фактично від можливостей Державного бюджету щодо закупівлі трамвайних вагонів, що зазначено і у листі ТОВ «ТАТРА-ЮГ» підписаному директором та головним бухгалтером від 24.09.2013 року на адресу ДПІ.
Згідно цього листа підприємство у 1 кварталі 2013 року не отримало прибутку, на протязі 2 кварталу 2013 року отримало дохід від реалізації матеріалів та комплектуючих частин до трамвайних вагонів, а також відходів виробництва у розмірі 88216,00грн. Витрати підприємства складаються з собівартості проданих матеріалів, заробітної плати адміністративного апарату, єдиного соціального внеску, отриманих послуг. Основним видом діяльності ТОВ «ТАТРА-ЮГ» є виробництво трамвайних вагонів. Внаслідок відсутності фінансування з боку Державного бюджету підприємством на протязі першого півріччя не було здійснено жодної реалізації трамвайних вагонів та відповідно не був отриманий прибуток.
Оскільки в 1 півріччі 2013 року не було здійснено жодної реалізації трамвайних вагонів, то витрати пов'язані з виробництвом продукції (заробітна плата виробничого персоналу з відповідними нарахуваннями, затрати на оренду виробничого приміщення, послуги з виготовлення деталей та інші) у декларації підприємства за 1 півріччя 2013 року не відображені згідно до ст.138.4 ПК України. Таким чином, збитки одержані підприємством пов'язані з тим, що у зв'язку з відсутністю реалізації готової продукції підприємством не отриманий прибуток, а здійснювались тільки витрати (а.с.156-158).
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача, що ДПІ фактично перешкоджає їм як комерційній структурі розпоряджатися своїм прибутком, оскільки ці доводи є неспроможними. В акті перевірки не міститься жодного твердження щодо такої заборони.
ДПІ в акті перевірки стверджує, що виплата значної частини прибутку працівникам адміністративного апарату у 2012 року як премій при встановлених при перевірки обставинах є неправомірною з підстав викладених в акті перевірки, не відповідає вимогам законодавства, і як наслідок підприємство завищило валові витрати (віднесення виплачених сум до премій було підставою для віднесення цих сум до валових витрат на підставі пп.138.8.2 п.138.2 ст.138 ПК України) та відповідно підприємство занизило об'єкт оподаткування по податку на прибуток.
Суд вважає такий висновок ДПІ доведеним у судовому засіданні.
Таким чином, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позивачем неправомірно віднесені до валових витрат - витрати на суму 15748,00грн. як не підтверджених первинними бухгалтерськими документами за 4кв.2010 року та витрати на суму 6405000,00грн. по виплаті заохочень при відсутності первинних документів щодо зв'язку даних заохочень наданих на користь фізичних осіб з господарською діяльністю підприємства.
Позивачем у судовому засіданні доведено правомірність віднесення до валових витрат - витрат на суму 80323,00грн. по оренді автомобіля «Мерседес-Бенц» по договору оренди з метою використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим в цієї частині позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №000542210 від 18.11.2013 року у частині збільшення грошового зобов'язання на суму 24286гривень за основним платежем та 6072 гривни за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області №000542210 від 18.11.2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 1365855 гривень за основним платежем та 341464 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями у частині збільшення грошового зобов'язання на суму 24286гривень за основним платежем та 6072гривні за штрафними (фінансовими) санкціями.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі ГУ Міндоходів в Одеській області №000542210 від 18.11.2013 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Татра-Юг» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 1365855гривень за основним платежем та 341464гривні за штрафними (фінансовими) санкціями у частині збільшення грошового зобов'язання на суму 24286гривень за основним платежем та 6072гривні за штрафними (фінансовими) санкціями.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
26 грудня 2013 року