Справа № 817/1232/13-а
05 грудня 2013 року 11 год. 25 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Ромець К.Ю.,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "РАНГ"
до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області
про скасування вимоги, -
Приватне підприємство "РАНГ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить скасувати вимогу від 07.12.2012 року №Ю-567 про сплату боргу у сумі 61397,09 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. На їх обґрунтування пояснив, що до складу заборгованості, зазначеної у оспорюваній вимозі, територіальним органом Пенсійного фонду було включено суму заборгованості, яка є предметом судового оскарження. Зокрема, представник позивача вказав, що на момент направлення даної вимоги, судове рішення про стягнення з Приватного підприємства "РАНГ" заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 14507,53 грн. не набрало законної сили, а в подальшому було оскаржено в апеляційному порядку. Вважає, що в силу вимог статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, відповідач не повинен був враховувати дану заборгованість при визначенні загальної суми боргу позивача. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання 05.12.2013 року не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. У попередніх судових засіданнях надав пояснення, згідно яких проти адміністративного позову заперечує. Зазначив, що станом на кінець звітного періоду за Приватним підприємством "РАНГ" обліковувалася заборгованість у загальній сумі 61397,09 грн., на яку відповідно до положень законодавства, виставлено оспорювану вимогу. Вказав, що посилання позивача на норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV є безпідставним, оскільки до спірних правовідносин застосовується Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що розгляд справи просить здійснити без представника Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області. Тому, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області направлено для Приватного підприємства ''РАНГ'' вимогу від 07.12.2012 року №Ю-567 про сплату боргу у сумі 61397,09 грн. (а.с. 36-37, 141-142).
За результатами узгодження, вказану вимогу залишено без змін (а.с. 7, 22, 42-46).
Первинну та повторні скарги платника на рішення територіального органу Пенсійного фонду про залишення вимоги без змін вищестоящими органами Пенсійного фонду залишено без задоволення (а.с. 8-10, 23-33, 47-52).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно з абз. 4 ч. 15 ст. 25 вказаного Закону України, суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, якщо платник на кінець звітного базового періоду має недоїмку зі сплати єдиного внеску, органи Пенсійного фонду щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом, надсилають такому платнику вимогу про сплату недоїмки. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу (пп. "б", абз. 5 п. 6.3).
Оскільки Приватне підприємство "РАНГ" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як юридична особа-роботодавець, у силу положень пункту 1 частини 1 статті 4 та частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI вiд 08.07.2010 року, базовим звітним періодом для даного платника є календарний місяць.
З системного аналізу наведених норм слідує, що необхідною умовою для направлення платнику - юридичній особі-роботодавцю, вимоги про сплату боргу є наявність у такого платника станом на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У разі існування у нього також заборгованості зі сплати штрафів і пені, їх сума включається до вимоги разом із недоїмкою.
Як вбачається із матеріалів справи, у період з 19.11.2012 року по 05.04.2013 року Приватне підприємство "РАНГ" перебувало на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області (а.с. 53-58).
Згідно даних обліку відповідача, станом на 01.12.2012 року за позивачем рахувалася заборгованість у загальній сумі 61397,09 грн., у тому числі:
- недоїмка у розмірі 55304,99 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих платником до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за березень-жовтень 2012 року;
- штрафи та пеня у розмірі 6092,10 грн. за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску, які нараховано на підставі рішень Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 12.04.2012 року №918, від 16.08.2012 року №2301, від 10.10.2012 року №2907 (а.с. 38-41, 78-135).
До вказаної суми заборгованості увійшла заборгованість у загальній сумі 14507,53 грн., у тому числі:
- недоїмка у розмірі 8684,77 грн., яка виникла на підставі самостійно поданого платником до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску за квітень 2012 року;
- штрафи та пеня у розмірі 5822,76 грн. за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску, які нараховано на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 12.04.2012 року №918,
що стягувалась територіальним органом Пенсійного фонду з платника у судовому порядку та не була сплачена останнім станом на 01.12.2012 року (а.с. 81-87, 124-130).
Зокрема, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року по справі №2а/1770/4073/2012 адміністративний позов прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне до Приватного підприємства "РАНГ" про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "РАНГ" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 14507,53 грн. (а.с. 211-213).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "РАНГ" залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року по справі №2а/1770/4073/2012 - без змін (а.с. 214-216).
Суд відхиляє твердження позивача щодо неможливості включення Управлінням Пенсійного фонду України у м. Рівне Рівненської області заборгованості Приватного підприємства "РАНГ" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 14507,53 грн. до складу вимоги від 07.12.2012 року №Ю-567, внаслідок оскарження ним судових рішень про стягнення цієї заборгованості.
Відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI вiд 08.07.2010 року, дія цього закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Оскільки спірні правовідносини стосуються справляння саме єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI вiд 08.07.2010 року мають пріоритетне застосування.
Абзацом 2 частини 13 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI вiд 08.07.2010 року передбачено, що в разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Проте, наведена норма стосується виключно оскарження платниками вимог про сплату недоїмки в адміністративному порядку або до суду і не розповсюджується на випадки стягнення територіальними органами Пенсійного фонду сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з платників у судовому порядку та оскарження платниками в апеляційному чи касаційному порядку судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду та вирішення спорів за зверненням органів Пенсійного фонду про стягнення з платників заборгованості.
Отже, той факт, що на час направлення позивачеві вимоги від 07.12.2012 року №Ю-567, стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 14507,53 грн. було предметом судового розгляду, не свідчить про неможливість включення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області вказаної суми до складу цієї вимоги.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оспорювана вимога прийнята відповідачем на підставі та в межах власних повноважень, за наявності для цього передбачених законом підстав, а тому є правомірною.
З огляду на це, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -
Позивачу - Приватному підприємству "РАНГ", у задоволенні адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про скасування вимоги від 07.12.2012 року №Ю-567 про сплату боргу у сумі 61397,09 грн. відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.