ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
23 грудня 2013 року Справа № 913/3132/13
Провадження № 6/913/3132/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області
до відповідача Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 4 996 грн. 26 коп.
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Липова К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - Бондаренко В.А., довіреність від 01.04.13, № 1-3/3д-58;
від відповідача - Смиков С.О., довіреність від 02.01.13, № 1-1/22.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: при поданні позову позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 961 грн. 88 коп. за договором № 211-7ра з експлуатації ж.д. вагів від 30.12.2011, в тому числі: борг в сумі 4 425 грн. 38 коп., пеня в сумі 330 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 205 грн. 51 коп.
На день розгляду справи у судовому засіданні від 23.12.2013 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог від 23.12.2013, за якою позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 4 425 грн. 38 коп., пеню в сумі 330 грн. 99 коп., 3% річних в сумі 239 грн. 89 коп.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі може збільшити або зменшити розмір ціни позову. Виходячи з цього, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду, у зв'язку з чим позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 996 грн. 26 коп., в тому числі: борг в сумі 4 425 грн. 38 коп. пеня в сумі 330 грн. 99 коп. та 3% річних в сумі 239 грн. 89 коп.
Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву від 16.12.2013, за якими зазначив, що дійсно між сторонами був укладений відповідний договір, за умовами якого відповідач здійснив частковий розрахунок з позивачем, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 4 425 грн. 38 коп.
В т ой же час, нарахування пені є неправомірним, оскільки умовами договору взагалі не передбачено застосування пені за прострочення платежу. Крім цього, для звернення з вимогами про стягнення пені застосовується позовна давність в 1 рік, позивачем цей строк пропущений. Відповідач просить застосувати до вимог про стягнення пені строк позовної давності. Нарахування 3% річних визнається в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, суд
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.
30.12.2011 між сторонами у справі був укладений договір № 211-7, згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання по виконанню послуг зважування залізних вагонів з вантажем на залізничних вагах, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплатити надані послуги згідно калькуляції.
На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв відповідні послуги та між сторонами було підписано акти приймання-передачі на загальну суму 14 425 грн. 38 коп.
Відповідачем оплата наданих послуг була здійснена частково, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 4 425 грн. 38 коп. Оскільки відповідачем оплата в добровільному порядку здійснена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основного боргу просить стягнути пеню в сумі 330 грн. 99 коп. на підставі ст. 231 ГК України та 3% річних в сумі 239 грн. 89 коп. на підставі ст. 625 ЦК України.
В обґрунтування вимог за позовом, позивач також посилається на ст. ст. 610, 612 ЦК України та інші.
Відповідач позовні вимоги визнав в сумі основного боргу та 3 % річних.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
30 грудня 2011 року ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (Виконавець, позивач у справі) та ДП «Донбасантрацит» (Замовник, відповідач у справі) був укладений договір № 211-7 про експлуатацію залізничних ваг.
Згідно п. 1 договору виконавець зобов'язується надавати послуги із важення залізничних вагонів з вантажем на залізничних вагах виконавця ( ш. «Краснокутская»).
Замовник зобов'язується оплатити надані послуги на умовах договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Тобто, в даному випадку, сторони досягли згоди щодо договору про надання певних послуг.
Згідно п. 2 договору сторони узгодили, що вартість визначається виходячи з фактичних витрат на надані послуги і підтверджується калькуляцією (додаток № 1).
Кінцевий розрахунок замовником здійснюється згідно рахунків, підписаних актів виконаних робіт (послуг) до 25 числа наступного місяця.
На виконання умов договору, позивачем було надано, а відповідачем прийнято відповідні послуги на загальну суму 14 425 грн. 38 коп. і сторонами було підписано акти приймання-передачі послуг від 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.3013 без зауважень та доповнень.
Відповідачем оплата наданих послуг здійснена частково в сумі 10 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 4 425 грн. 38 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг.
Приймаючи до уваги викладене, а також фактичні обставини справи слід зазначити, що позивачем належним чином були виконані відповідні зобов'язання, які відповідачем в повному обсязі не оплачені, що, в тому числі, підтверджується і актом звірення розрахунків, підписаним сторонами станом на 01.10.2013.
Відповідач доказів оплати наданих послуг в повному обсязі не надав, позовні вимоги в частині наявності боргу за договором № 211-7ра від 30.12.2011 визнав.
Тобто, на момент звернення позивача до суду, у останнього виникло право вимоги з відповідача суми заборгованості за надані послуги в розмірі 4 425 грн. 38 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 239 грн. 89 коп. за період з 26.02.2012 по 11.11.2013 слід зазначити наступне.
В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, нарахування процентів за прострочення платежу є правомірним, у зв'язку з чим позовну вимоги в цій частині слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 330 грн. 99 коп. за період з 26.04.2012 по 26.12.2012 слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи, наведених вище обставин та доводів відповідача за запереченнями, оплата наданих послуг в сумі 10 031 грн. 36 коп. останнім здійснена не була.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В даному випадку, сторони не передбачили такої міри відповідальності як пеня, у зв'язку з чим нарахування пені з боку позивача є неправомірним.
Крім цього, відповідно до ст.. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
В даному випадку, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені поза межами встановленого законом річного строку для заявлення вимог про стягнення пені.
За таких обставин, в задоволенні вимог про стягнення пені слід відмовити.
Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 4 425 грн. 38 коп., 3 % річних в сумі 239 грн. 89 коп. В решті вимог відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі мінімального збору 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача в повному обсязі, як на сторону винну в зобов'язанні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, буд. 10, код ЄДРПОУ 32446546, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд. 6, код 37713861, борг в сумі 4 425 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 239 грн. 89 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 27.12.2013.
Суддя Т.А. Василенко