Ухвала від 18.12.2013 по справі 806/4381/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"18" грудня 2013 р. Справа № 806/4381/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кревель Мойзельбах" до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кревель Мойзельбах" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 30 травня 2013 року № 0004532200 в частині донарахування суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 408432,00 грн. за основним платежем та 100383,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на загальну суму 508815,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказана сума зобов'язання була нарахована за віднесення до складу витрат вартість наданих ФОП ОСОБА_3 інформаційно-консультативних послуг з питань ліцензування підприємницької діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами та дотримання чинного законодавства щодо такої торгівлі, які не застосовувалися у господарській діяльності Товариства, а також вартість наданих ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційних послуг на підставі неналежним чином оформлених товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт. З такими висновками контролюючого органу позивач не погоджується, оскільки факт надання ОСОБА_3 послуг за умовами укладених договорів підтверджується актами виконаних робіт/послуг, ці послуги використовувалися у діяльності Товариства як такі, що пов'язані з його основним видом господарської діяльності - реалізація (торгівля) лікарськими засобами. Про правомірність віднесення до складу витрат вартості отриманих від ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційних послуг свідчать заявки на перевезення вантажу, акти виконаних робіт, міжнародні товарно-транспортні накладні, складені належним чином.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 30.05.2013 року № 0004532200 в частині донарахування суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 408432,00 грн. за основним платежем та 100383,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на загальну суму 508815,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кревель Мойзельбах" 2294,00 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з даною постановою Новоград-Волинська ОДПІ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

З врахуванням приписів статей 196,197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) були підписані договори від 02 грудня 2011 року (том 2, а.с. 3) та 21 травня 2012 року (том 2, а.с. 1), за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки з надання Замовнику інформаційно-консультативних послуг з питань дотримання чинного законодавства щодо такої торгівлі та ліцензування підприємницької діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами відповідно.

Про виконання вказаних договорів свідчать акти виконання робіт/послуг за договором (том 2, а.с. 2, 4), перелік наданих послуг викладений у звітах про надані послуги (том 2, а.с. 45-54), про ефективність інформаційно-консультативних послуг ОСОБА_3 свідчить видана позивачеві ліцензія на оптову торгівлю лікарськими засобами (том 2, а.с. 55), копії яких є у матеріалах справи.

Факт виконання договірних зобов'язань підтверджено первинними документами, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

04 січня 2012 року між позивачем (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Експедитор) укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування перевозок вантажів у міжнародному сполученні № 04/01 (том 2, а.с. 5-8), за умовами якого Експедитор зобов'язується здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування Замовника з метою доставки автомобільним транспортом з пунктів відправлення до пунктів призначення вантажів по заявкам Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити послуги Експедитора.

Про виконання вказаного договору свідчать договори-заявки/транспортні завдання (том 1, а.с. 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165), акти виконаних робіт про надання транспортно-експедиційних послуг (том 1, а.с. 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166), міжнародні товарно-транспортні накладні (том 1, а.с. 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167), товарно-транспортні накладні (том 1, а.с. 168-252), видаткові накладні з довіреностями (том 2, а.с. 56-254, том 3, а.с. 1-149), копії яких є у матеріалах справи.

Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кревель Мойзельбах" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 507/22-00/33063895 від 20 травня 2013 року (том 1, а.с. 21-56), згідно висновків якого виявлено порушення пункту 135.2 статті 135, пункту 140.2 статті 140, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 505385, 00 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем 30 травня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004532200 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кревель Мойзельбах" 605068, 00 грн. по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств, у тому числі: 505385, 00 грн. основного платежу та 100383, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем правомірно віднесено до складу витрат 56000, 00 грн. вартості інформаційно-консультативних послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_3, тому збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств у цій частині є необґрунтованим. Так, як позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати у сумі 1886055, 00 грн. по оплаті наданих ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційних послуг за 2012 рік, то визначення відповідачем зобов'язання по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств з цих підстав є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 вказаного Кодексу, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається, відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми ПК України передбачають як підставу для не включення до витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат 56000, 00 грн. вартості інформаційно-консультативних послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_3, тому збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств у цій частині є необґрунтованим, колегія суддів вважає правомірним.

Із змісту норм статей 138, 139 Податкового кодексу України слідує, що безумовною підставою для формування розміру витрат при визначенні розміру податку на прибуток є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Відповідач зменшив розмір витрат і, відповідно, збільшив розмір зобов'язання по податку на прибуток на підставі висновків про відсутність в товарно-транспортних накладних підприємства-перевізника, прізвища водія, особистого чи електронного підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, в актах виконаних робіт - даних про окрему вартість транспортних та експедиційних послуг і реквізитів самого перевізника.

Такі припущення контролюючого органу колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що окремий недолік первинного документа (ТТН, акта виконаних робіт) сам по собі не може бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування витрат.

Підстави та порядок формування платником податків витрат регламентується положеннями розділу ІІІ Податкового кодексу України, яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування витрат може бути визнано неправомірним.

Так, як позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати у сумі 1886055, 00 грн. по оплаті наданих ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційних послуг за 2012 рік, то визначення відповідачем зобов'язання по податку на прибуток (доходи) приватних підприємств з цих підстав колегія суддів вважає неправомірним.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

І.Г. Охрімчук

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кревель Мойзельбах" вул.Волі,55,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11706

3- відповідачу/відповідачам: Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

Попередній документ
36408191
Наступний документ
36408193
Інформація про рішення:
№ рішення: 36408192
№ справи: 806/4381/13-а
Дата рішення: 18.12.2013
Дата публікації: 28.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: