23 грудня 2013 року Категорія: 10.2.4 Справа № 2а/489/190/2013 Суддя 1-ї інст. Тихонова Н.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Яковлєва О.В.
суддів: Бойка А.В. , Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено матеріальні та процесуальні норми права, просить скасувати рішення суду та задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, з 1977 року по 1997 рік, працював на наукових посадах, які дають право на отримання пільгової пенсії, а тому у лютому 2012 року він звернувся з відповідною заявою до пенсійного органу. Позивачу призначено пенсію на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.03.2012 року, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу для призначення пенсії, як науковому працівнику.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо неґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з наступних підстав.
Згідно ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» -енсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 1952 року народження 60 років за наявності стажу наукової роботи не менше як 20 років.
Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається в розмірі 80% від суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до ст. 23 вказаного. Закону, та ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку, відповідно до законодавства, нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Як встановлено судовою колегією - спеціальний науковий стаж позивача складає 19 років, 11 місяців та 29 днів, при загальному стажі в 37 років, 8 місяців та 14 днів. Вказані обставини підтверджено відповідною копією трудової книжки та не заперечено сторонами у справі.
Для призначення позивачу пенсії, як науковому працівнику, у нього не вистачає трудового стажу у один день, оскільки даний період його роботи склав з 03.07.1977 року по 01.07.1997 року, що підтверджено відповідним наказом про звільнення, в якому зазначено, що позивача звільнено саме з 01.07.1997 року, хоча сам наказ й винесено на слідуючий день - 02.07.1997 року.
Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача, що він фактично пропрацював увесь день 02.07.1997 року, тобто вказаний день також потрібно зарахувати до спеціального стажу, оскільки у даній судовій справі суд не може давати оцінку наказу про звільнення та встановлювати з якої дати звільнено робітника та чи працював він в день звільнення. Дані спірні правовідносини повинні встановлюватись у іншій судовій справі.
Враховуючи, що у позивача відсутній необхідний 20-річний стаж для призначення пенсії, як науковому працівнику - пенсійним органом правомріно відмовлено у призначенні даної пенсії.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи порушень матеріального та процесуального права не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.10 ст. 183-2, ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Бойко А.В. Танасогло Т.М.