10 грудня 2013 року Справа № 876/8264/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області Гелмеці Євгена Васильовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області Гелмеці Є.В., яким просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому публічної інформації за його запитом від 29 березня 2013 року у встановлений законодавством п'ятиденний строк та зобов'язати відповідача надати йому повну та достовірну інформацію відповідно до питань, викладених в інформаційному запиті від 29 березня 2013 року, та накласти на відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанова мотивована тим, що 10 квітня 2013 року за № 02-12а/147 голова Лалівської сільської ради Гелмеці Є.В. надав ОСОБА_1 повну відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 29 березня 2013 року, тому позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд, 29 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати йому:
Копії документів з використання земель запасу Лалівської сільської ради за останні п'ять років;
Копії перевірок з дотримання земельного законодавства в Лалівській сільській раді за останні п'ять років;
Копії проектної документації з формування території і встановлення меж Лалівської сільської ради;
Копії проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств Лалівської сільської ради за останні п'ять років.
Зазначений запит був отриманий Лалівською сільською радою 04 квітня 2013 року.
Листом від 10 квітня 2013 року № 02-12а/147 відповідач надав ОСОБА_1 відповідь на даний запит, яким повідомив наступне:
Запитувана інформація «Копії документів з використання земель запасу Лалівської сільської ради за останні п'ять років» є незрозумілою, тому позивачу було запропоновано додатково обумовити та конкретно визначитись у змісті запитуваної інформації;
Перевірку вимог земельного законодавства в Лалівській сільській раді здійснює Прокуратура Мукачівського району Закарпатської області та Державна інспекція сільського господарства. Тому з питань надання копій документів перевірок з дотримання земельного законодавства в Лалівській сільській раді за останні п'ять років відповідач рекомендував позивачу звернутись до цих органів;
Запитувана інформація «Копії проектної документації з формування території і встановлення меж Лалівської сільської ради» відноситься до відомостей, яким надано гриф обмеження доступу «Для службового користування», тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» дана інформація не може бути надана;
Запитувана інформація «Копії проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств Лалівської сільської ради за останні п'ять років» в сільській раді відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Згідно з ч. 2 ст. 9 даного Закону документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 Закону про публічну інформацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 даного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону є, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
За змістом наведених статей можна виділити ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 22 даного Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
А згідно з ч. ч. 2, 3 цієї статті відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Колегія суддів вважає правомірною відмову Лалівської сільської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 запитуванної ним інформації «Копії документів з використання земель запасу Лалівської сільської ради за останні п'ять років», оскільки, як обґрунтовано вказав у зазначеній вище відповіді відповідач, запит в цій частині є незрозумілим, в зв'язку з чим позивачу було запропоновано додатково обумовити та конкретно зазначити зміст запитуваної інформації в цій частині.
Також відповідач правомірно відмовив у наданні позивачу копій документів щодо перевірок з дотримання земельного законодавства в Лалівській сільській раді за останні п'ять років, повідомивши відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що перевірки вимог земельного законодавства в Лалівській сільській раді здійснює Прокуратура Мукачівського району Закарпатської області та Державна інспекція сільського господарства, тому з питань надання копій зазначених документів позивач може звернутись до цих органів.
Також колегія суддів вважає правомірним твердження відповідача, що запитувана ОСОБА_1 інформація в частині надання копій проектної документації з формування території і встановлення меж Лалівської сільської ради, віднесена до переліку інформації для службового користування, тому до неї встановлений обмежений доступ у розумінні ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Отже, відмова відповідача у наданні позивачу інформації в цій частині також є правомірною і обґрунтованою та відповідає вимогам ст. ст. 6, 9, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Також, на думку колегії суддів, правомірною є відмова відповідача надати позивачу запитувану інформацію в частині надання копій проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств Лалівської сільської ради за останні п'ять років, оскільки, як зазначено у наданій позивачу відповіді, в сільській раді така інформація та документація відсутні. Отже, в даному випадку відповідач діяв з дотриманням вимог ч.1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що Лалівська сільська рада надала ОСОБА_1 відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 29 березня 2013 року у строк, встановлений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Як зазначено вище, копію запиту відповідач отримав 04 квітня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідь Лалівської сільської ради на зазначений запит ОСОБА_1 датована 10 квітня 2013 року, а як вбачається з наданої позивачем копії поштового конверта, в якому дана відповідь була надіслана, фактично відповідь була направлена на адресу позивача 11 квітня 2013 .
Враховуючи, що 06 та 07 квітня 2013 року були вихідними днями, відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації була надіслана позивачу на п'ятий робочий день від дня отримання Лалівською сільською радою цього запиту.
Враховуючи наведені вище встановлені судом обставини справи та положення правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач здійснив всі необхідні заходи щодо надання відповіді на запит позивача, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання йому публічної інформації за його запитом від 29 березня 2013 року у встановлений законодавством строк та зобов'язання відповідача надати йому повну та достовірну інформацію відповідно до питань, викладених в інформаційному запиті від 29 березня 2013 року.
Також, на думку колегії суддів, не підлягає задоволенню позовна вимога про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення права на інформацію), оскільки накладення адміністративних стягнень здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів в порядку, строки та у спосіб, визначені цим Кодексом, і дане питання не може вирішуватись в межах даної адміністративної справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2013 року у справі № 303/2598/13-а за позовом ОСОБА_1 до голови Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області Гелмеці Євгена Васильовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л.Я. Гудим
В.В. Святецький