10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
іменем України
"12" грудня 2013 р. Справа № 817/2396/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
при секретарі Кошиль О.Ю. ,
за участю
представників позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛТО" до Комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
ТОВ фірма "ОЛТО" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002602342 та №0002592342 від 20.06.2013 р.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0002602342 та №0002592342 від 20.06.2013 р.
Присуджено на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛТО" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1741,43 грн.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст.200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи слідує, що з 06.06.2013 р. по 11.06.2013 р. податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" та ТОВ "Лідерком" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.
За результатами перевірки складено акт №397/22-200/23301885 від 12.06.2013 р., в якому вказано про те, що в порушення вимог п.138.2, п.138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України ТОВ "ОЛТО" завищено валові витрати по розрахунках з ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" в сумі 260054,00 грн. та ТОВ "Лідерком" в сумі 9935,00 грн., в. т. ч в 3 кв. 2011 року в сумі 156561,00 грн. та 4 кв. 2011 року в сумі 113426,00 грн., а також завищено податковий кредит в сумі 53998,00 грн., в т. ч. за серпень 2011 року в сумі 18344,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 12968,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 8227,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 13729,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 729,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0002602342, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 80997,00 грн., в т. ч. 53998,00 грн. - основний платіж, 26999,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0002592342 від 20.06.2013 р., яким донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 93146 грн., в т. ч. 62097,00 грн. - основний платіж, 31049,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідні висновки податкового органу обґрунтовані фіктивністю господарських операцій позивача з контрагентами. Колегія суддів зазначені висновки вважає без підставними та погоджується з судом першої інстанції, який вважав такі твердження необґрунтованими.
З матеріалів справи та оскарженого судового рішення вбачається, що судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентами. На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.
При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань між суб'єктами господарювання. Останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем з дотриманням вимог ст.ст.39, 138, 139, 140, 142, 143, 193, 198, 201 Податкового Кодексу України, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час існування правовідносин) сформовано валові витрати та витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, віднесено відповідні суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість.
Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операцій, що відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і фіксують факт здійснення господарських операцій.
Стосовно доводів податкового органу про обов'язковість надання товарно-транспортних накладних колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового та бухгалтерського обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД роти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
У справі "Інтерсплав" проти України (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини однозначно визначив, що платника податків може бути притягнуто до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпосередня участь у цих зловживаннях.
З огляду на викладене, висновки податкового органу про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "ОЛТО" та його контрагентами - ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" і ТОВ "Лідерком", що ґрунтуються виключно на підставі даних отриманих від ДПІ у Печерському районі м.Києва, зазначених в актах від 17.05.2013 р. №1699/22.8 та №1698/22-8/35197074 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період діяльності з 01.07.2011 р. по 31.03.2013 р. та про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лідерком" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків за період діяльності з 01.09.2011 р. по 29.02.2012 р. суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги.
Оскільки постанову від 16.10.2013 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч
судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук
(підпис) С.М.Хаюк
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено "17" грудня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛТО" вул.Дубенська,46,м.Рівне,33000
3- відповідачу: Комісія з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Віденська,8,м.Рівне,33023