73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
23 грудня 2013 р. Справа № 821/4440/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько - Грецьке сільськогосподарське підприємство «Афіни» (далі - позивач, ТОВ Українсько - грецьке СП «Афіни») звернулось до суду із адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Генічеська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013р. № 0001602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 6263,00 грн.
Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі дослідженно первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.
Від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Від представника відповідача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько - Грецьке сільськогосподарське підприємство «Афіни» зареєстроване Іванівською районною Державною адміністрацією Херсонської області 16.08.2005 року, реєстраційний номер 14901020000000160.
На податковий облік ТОВ Українсько - Грецьке СП «Афіни» взято до Іванівського відділення Генічеської МДПІ 25.08.2005 року.
Згідно Довідки АБ №607126 Державної служби статистики України Головного управління статистики у Херсонській області видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; після урожайна діяльність; оброблення насіння для відтворення.
Судом встановлено, що з 31.10.2013 року по 04.11.2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - Грецьке сільськогосподарське підприємство «Афіни» (код ЄДРПОУ 33582550) з питань правомірності формування податкового кредиту своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при ведені господарських операцій з платником податків ПП «Юг Ойл» (код ЄДРПОУ 37586166) за період серпень, жовтень 2012 року, березень 2013 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 05.11.2013 року №20/22.2/33582550 (далі - акт).
З наведеного вище акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення, а саме: перевіркою ТОВ УГСП «Афіни» (код ЄДРПОУ 33582550) встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Юг Ойл» за період за серпень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за березень 2013 р. у сумі 4175,00 грн.
Також, перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ УГСП «Афіни» у ПП «Юг Ойл» за період за серпень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за березень 2013 р. у сумі 4175,00 грн.
Крім цього, перевіркою встановлено порушення п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ УГСП «Афіни» завищено від'ємне значення податку на додану вартість, а саме: за серпень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за березень 2013 р. у сумі 4175,00 грн.
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) товару ТОВ УГСП «Афіни» у ПП «Юг Ойл», що свідчить про те, що правочини між ТОВ УГСП «Афіни» та ПП «Юг Ойл» здійснені без мети настання реальних наслідків та не створюють юридичних наслідків.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0001602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 6263,00 грн.
Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З огляду на вищенаведене, судом досліджено факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Юг Ойл» та встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
05.03.2013 року між ТОВ Українсько - Грецьким сільськогосподарським підприємством «Афіни» (далі - покупець) та ПП «Юг Ойл» (далі - продавець) укладено договір купівлі - продажу №22. Предметом даного договору є те, що продавець зобов'язується продати, а покупець сплатити і прийняти нафтопродукти надалі «товар», в кількості, за якістю і ціною, обумовленими цим договором.
На виконання умов даного договору ПП «Юг Ойл» поставлено товари (бензин -А-92), що підтверджується наданими суду доказами, а саме: видатковими накладними №РН-0123 від 23.08.2012 р. на загальну суму 25049,00 грн. (у тому числі ПДВ 4174,93 грн.), №РН-000270 від 17.10.2012 р. на загальну суму 25052,00 грн. (у тому числі ПДВ 4175,38 грн.), №РН-102 від 05.03.2013 р. на загальну суму 25049,60 грн. (у тому числі ПДВ 4174,93 грн.), №РН-00145 від 29.08.2012 р. на загальну суму 31295,00 грн. у тому числі ПДВ 5215,83 грн.); податковими накладними № 64 від 23.08.2012 р., № 37 від 17.10.2012 р., №8 від 05.03.2013 р, №74 від 27.08.2012 р.
Розрахунки між позивачем та ПП «Юг Ойл» проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими суду виписками банку по рахунку позивача, а саме: № 31 від 23.08.2012 р. на загальну суму 25049,60 грн. (у тому числі ПДВ 4174,93 грн.), №128 від 17.10.2012 р. на загальну суму 25052,30 грн. (у тому числі ПДВ 4175,38 грн.), №4 від 05.03.2013 р. на загальну суму 25049,60 грн. (у тому числі ПДВ 4174,93 грн.); платіжними дорученнями №4 від 05.03.2013 р. на загальну суму 25049,60 грн. (у тому числі ПДВ 4174,93 грн.), №128 від 17.10.2012 р. на загальну суму 25052,30 грн. (у тому числі ПДВ 4175,38 грн.), №31 від 23.08.2012 р. на загальну суму 25049,60 грн. (у тому числі ПДВ 4174,93 грн.) №33 від 27.08.2012 р. на загальну суму 31295,00 грн. у тому числі ПДВ 5215,83 грн.).
Відповідно до пункту 5 зазначеного договору, доставка товару здійснюється за рахунок покупця автотранспортом продавця, що підтверджується наступними доказами: товарно - транспортними накладними №Р102 від 05.03.2013 року, №пн.000270 від 17.10.2012 р., № пн.. 0123 від 23.08.2012 р.
Придбаний товар (бензин - А-92) ТОВ УГСП «Афіни», у кількості 7617 літрів (на загальну суму 75150,30 грн., у тому числі ПДВ в сумі 12525,24 грн.) використано у власній господарській діяльності що підтверджується наданими суду доказами, а саме: матеріальні звіти руху паливо - мастильних матеріалів за серпень, жовтень 2012 р., березень 2013 р., лімітно - заборних карток за серпень, жовтень 2012 р., березень 2013 р.; довідками з руху ПММ за період серпень - жовтень 2012 р., березень 2013 р.
Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару (бензину А-92) та подальшого його використання у власній господарській діяльності.
Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.
Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ УГСП «Афіни» завищено від'ємне значення податку на додану вартість, а саме: за серпень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за жовтень 2012 р. у сумі 4175,00 грн., за березень 2013 р. у сумі 4175,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень податкового законодавства п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, безпідставним.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 року №0001602200 прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 254 КАС України, суд -
постановив:
Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецьке сільськогосподарське підприємство "Афіни" до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Іванівське відділення) №0001602200 від 11.11.2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.1