ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 грудня 2013 року 11:43 № 826/18010/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуюча суддя Власенкова О.О., судді Кротюк О.В. та Головань О.В., за участі секретаря судового засідання Островської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачівМіністра соціальної політики України Королевської Наталії Юріївни, Міністерства соціальної політики України (далі- відповідач, Мінсоцполітики України)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністра соціальної політики України Королевської Н.Ю. та Міністерства соціальної політики України щодо розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» скарги ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року на дії (бездіяльність) посадових осіб Державної інспекції України з питань праці і Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві та про порушення законодавства про працю ПАТ «Київгаз» ;
- зобов'язати Міністра соціальної політики України Королевську Н.Ю. та Мінсоцполітики України розглянути відповідно до Закону України «Про звернення громадян» скаргу ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року на дії (бездіяльність) посадових осіб Державної інспекції України з питань праці і Територіальної інспекції з питань праці у м.Києві та про порушення законодавства про працю ПАТ «Київгаз».
Позов вмотивовано порушенням відповідачами приписів Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.
Представники відповідачів щодо позову заперечили, стверджуючи про розгляд скарги позивача від 06 вересня 2013 року в установленому порядку.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, що пояснюється таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України «Про звернення громадян» (далі - Закон), який, водночас, забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Законом передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, зо стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 4 Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами перевірки; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (стаття 18 Закону).
У частині 1 статті 19 Закону визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, зокрема, вони зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2013 року позивач звернулась до Міністра соціальної політики України Королевської Н.Ю. зі скаргою на дії (бездіяльність) посадових осіб Державної інспекції України з питань праці і територіальної Державної інспекції з питань праці у м.Києві та про порушення законодавства про працю ПАТ «Київгаз». Скаргу направлено поштою з поміткою «особисто» для адресата.
Матеріалами справи підтверджується реєстрація вказаного звернення в Мінсоцполітики України 10 вересня 2013 року за № Ч-19759/26.
Згідно з дорученням заступника Міністра - керівника апарату Коломійця В.П. від 12 вересня 2013 року розгляд звернення ОСОБА_1 доручено Департаменту заробітної плати та умов праці (ОСОБА_4),
Листом від 08 жовтня 2013 року № 4000/0/13/13-зв Міністерством соціальної політики України в особі заступника Міністра - керівника апарату Коломійця В.П. надано відповідь заявниці на її скаргу від 06 вересня 2013 року.
Доводи позивача про протиправну бездіяльність Міністра соціальної політики України Королевської Н.Ю. щодо розгляду її скарги не заслуговують на увагу суду з огляду на таке.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено повноваження міністра як керівника міністерства. Перелік цих повноважень не є вичерпним, оскільки пунктом 29 частини 2 статті 8 цього Закону визначено, що міністр як керівник міністерства здійснює інші повноваження відповідно до Конституції
України, цього та інших законів, а також актів та доручень Президента України.
Повноваження Міністра соціальної політики України визначені пунктом 10 Положення про Міністерство соціальної політики України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 389.
Відповідно до пункту 5 Положення Мінсоцполітики України з метою організації своєї діяльності, в тому числі - організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мінсоцполітики України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Наказом Мінсоцполітики України від 23 листопада 2011 року № 467 затверджено розподіл обов'язків між Віце-прем'єр-міністром України - Міністром соціальної політики України, його першим заступником та заступником - керівником апарату.
Відповідно до згаданого розподілу обов'язків Віце-прем'єр-міністр - Міністрів керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сферах зайнятості населення, з питань сім»ї та дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та попередження насильства в сім'ї, а також за виконанням Міністерством своїх завдань та функцій. Спрямовує та координує діяльність Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України, Державної інспекції України з питань праці, Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Позивач є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 09 листопада 2013 року серії АВ № 0068941.
Проте, доказів стосовно того, що позивач належить до переліку осіб, визначених частиною 2 статті 16 Закону, які мають право щодо розгляду їхніх звернень безпосередньо Міністром соціальної політики України Королевською Н.Ю., судом не здобуто, що дає підстави суду прийти до висновку про відсутність у позивача підстав вимагати її розгляду безпосередньо Міністром.
За таких обставин позовні вимоги, спрямовані до Міністра соціальної політики України Королевської Н.Ю., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.
Згідно з розподілом обов'язків, затвердженим наказом Мінсоцполітики України від 23 листопада 2011 року № 467, заступник Міністра соціальної політики - керівник апарату, зокрема, організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Мінсоцполітики України, підприємств, установ та організацій, що належать о сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Відповідно до пункту 3.1.1 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Міністерстві соціальної політики України, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 15 березня 2012 року № 139, керівники структурних підрозділів Міністерства, до компетенції яких належать питання, зазначені у зверненнях, або структурні підрозділи, яких визначено відповідальними за розгляд звернень у резолюціях Міністра соціальної політики України, першого заступника Міністра, заступника Міністра чи заступника Міністра - керівника апарату, здійснюють подальший розгляд звернень громадян і визначають виконавців кожного з них.
Пунктом 3.2.3 Інструкції встановлено, що посадові особи підписують листи - відповіді в межах своїх повноважень, визначених Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 389, положеннями про структурні підрозділи Міністерства, посадовими інструкціями тощо.
Листи-відповіді підписуються Міністром соціальної політики України, першим заступником Міністра, заступником Міністра чи заступником Міністра - керівником апарату відповідно до розподілу обов'язків.
Право підпису листів-відповідей інформаційного характеру надається керівникам самостійних структурних підрозділів.
Ураховуючи наведене, заступник Міністра - керівник апарату Коломієць В.П. обґрунтовано доручив розгляд скарги ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року Департаменту заробітної плати та умов праці (ОСОБА_4) та в межах повноважень надав ОСОБА_1 відповідь листом від 08 жовтня 2013 року № 4000/0/13/13-зв.
Щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року по суті необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово зверталася до відповідачів зі скаргами про порушення посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальним органом у м.Києві при проведенні перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» з 25 червня по 09 липня 2013 року, в тому числі зі скаргою від 18 липня 2013 року, адресованою Міністру соціальної політики України Королевській Н.Ю.
В скарзі від 18 липня 2013 року ОСОБА_1 просила:
- розглянути скаргу та здійснити перевірку за скаргою за її участі та участі її представника;
- витребувати матеріали перевірок додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» від 19 березня 2013 року та від 17-27 червня 2013 року та ознайомити її та її представника з ними;
- доручити повноважним посадовим особам провести перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгз» за її зверненнями (скаргою до начальника ТДІзПП від 09 квітня 2012 року, скаргою - повідомленням про злочин від 09 квітня 2012 року, зверненням від 25 травня 2012 року, скаргами від 16 жовтня 2012 року, від 28 січня 2013 року та цією скаргою) і перевірку всіх фактів порушень законодавства, допущених посадовими особами Державної інспекції України з питань праці, Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві та ПАТ «Київгаз», викладених в її зверненнях, а також всіх питань з дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що встановлені актом перевірки, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390;
- скасувати всі акти перевірок Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві ;
- провести перевірку діяльності Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві;
- вжити заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- письмово повідомити її про результати розгляду цієї скарги та скарги від 28 січня 2013 року та ознайомити її та її представника з матеріалами перевірок за цими скаргами.
В скарзі від 06 вересня 2013 року ОСОБА_1 просила:
- розгляд скарги та перевірку за нею здійснювати за її участі або участі її представника;
- не передавати скаргу для розгляду та проведення перевірки тим посадовим особам, дії , бездіяльність та рішення яких оскаржуються;
- ініціювати внесення змін до Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, шляхом його доповнення всіма питаннями, що відносяться до законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- ініціювати скасування актів перевірок додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» Державної інспекції України з питань праці від 09 липня 2013 року № 28-26-21/05/30 в частині встановлення додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» згідно з п.п.3.1.1, 3.1.3, 3.1.6, 3.1.9, 3.2.1, 3.2.2, 4.1.2, 4.1.3, 5.1.1, 5.1.2, 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3, 5.4.3, 5 10.1, 5.10.3, 5.10.5, 7.1.1, 12.3.1.3, 12.3.1.5;
- доручити повноважним посадовим особам провести перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» за цим зверненням, скаргою до начальника ТДІзПП від 09 квітня 2012 року, скаргою-повідомленням про злочин від 09 квітня 2012 року, зверненням від 25 травня 2012 року, скаргами від 16 жовтня 2012 року, 28 січня 2013 року та від 18 липня 2013 року і перевірку всіх фактів порушень законодавства, допущених посадовими особами Державної інспекції з питань праці, Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві та ПАТ «Київгаз», викладених в цих зверненнях, а також всіх інших питань з дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз»;
- провести перевірку діяльності Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві та Державної інспекції України з питань праці;
- вжити заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- повідомити заявницю про прийняте прокуратурою м.Києва рішення згідно листа Держпраці від 26 липня 2013 року № 32-04/0/21/01-1420;
- письмово повідомити заявницю про результати розгляду цієї скарги та скарги від 18 липня 2013 року та ознайомити її та її представника з матеріалами перевірок за цими скаргами.
З наведеного вбачається, що вимоги ОСОБА_1, заявлені, зокрема, у вищевказаних зверненнях, лише частково є тотожними. Крім того, судом встановлено, що стосовно окремих питань, порушених ОСОБА_1 в скарзі від 06 вересня 2013 року, відповіді надавались Мінсоцполітики України листами на інші її скарги з тих самих питань.
Так, у скарзі від 06 вересня 2013 року заявник просила:
- розгляд скарги та перевірку за нею здійснювати за її участі або участі її представника.
Однак, всупереч приписам статті 18 Закону Мінсоцполітики України не забезпечено реалізацію права позивача щодо її участі або участі її представника при розгляді її скарги;
- не передавати скаргу для розгляду та проведення перевірки тим посадовим особам, дії , бездіяльність та рішення яких оскаржуються.
Судом не встановлено передачі Мінсоцполітики України даної скарги для розгляду іншим особам, дії, бездіяльність та рішення яких оскаржуються;
- ініціювати внесення змін до Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 02 липня 2012 року №390, шляхом його доповнення всіма питаннями, що відносяться до законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з доводами Мінсоцполітики України Держпраці України розроблено проект наказу Мінсоцполітики України «Про затвердження нормативно-правових актів з питань виконання функцій державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», який оприлюднений на офіційному сайті Мінсоцполітики України та Держпраці України 10 вересня 2013 року та щодо якого встановлений місячний термін для надання заінтересованими особами пропозицій та зауважень. Позивач скористалась своїм правом щодо участі громадськості у розробці нормативно-павових актів шляхом надання відповідних зауважень та пропозицій до даного проекту наказу відповідно до листа від 08 жовтня 2013 року.
Однак, у листі від 08 жовтня 2013 року № 4000/0/13/13-зв Мінсоцполітики України письмово не надало заявниці відповіді з указаного питання;
- ініціювати скасування актів перевірок додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві від 17 лютого 2012 року № 26-06-93, від 19 березня 2013 року № 26-06-05/224 та від 27 червня 2013 року № 26-06-05/663;
- ініціювати скасування акту перевірки додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне страхування в ПАТ «Київгаз» Державної інспекції України з питань праці від 09 липня 2013 року № 28-26-21/05/30 в частині встановлення додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» згідно з п.п.3.1.1, 3.1.3, 3.1.6, 3.1.9, 3.2.1, 3.2.2, 4.1.2, 4.1.3, 5.1.1, 5.1.2, 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3, 5.4.3, 5 10.1, 5.10.3, 5.10.5, 7.1.1, 12.3.1.3, 12.3.1.05.
- доручити повноважним посадовим особам провести перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз» за цим зверненням, скаргою до начальника ТДІзПП від 09 квітня 2012 року, скаргою-повідомленням про злочин від 09 квітня 2012 року, зверненням від 25 травня 2012 року, скаргами від 16 жовтня 2012 року, 28 січня 2013 року та від 18 липня 2013 року і перевірку всіх фактів порушень законодавства, допущених посадовими особами Державної інспекції з питань праці, Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві та ПАТ «Київгаз», викладених в цих зверненнях, а також всіх інших питань з дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в ПАТ «Київгаз»;
- провести перевірку діяльності Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві та Державної інспекції України з питань праці;
Листом від 08 жовтня 2013 року № 4000/0/13/13-зв Мінсоцполітики України повідомило ОСОБА_1 про те, що ураховуючи її звернення з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/14099/13-а, питання повторної перевірки за її участю та участю її представника, а також про скасування актів перевірки вирішуватимуться в судовому порядку.
Однак, суд вважає необґрунтованою таку відповідь на вищевказані питання, оскільки зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року у справі № 826/14099/13-а вбачається, що свій позов ОСОБА_1 пред'явила до Держпраці України та Голови Держпраці України, тоді як звернення від 06 вересня 2013 року стосується питань діяльності Мінсоцполітики України.
За змістом підпункту 2 пункту 10 Положення про Мінсоцполітики України Міністр соціальної політики України приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності, зокрема, Держпраці України та його територіальних органів, доручає керівникам Держпраці України, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а у разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині.
Водночас в листі від 08 жовтня 2013 року № 4000/0/13/13-зв Мінсоцполітики України повідомило позивача про відсутність у Міністерства повноважень щодо проведення перевірок додержання законодавства про працю на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, а відтак щодо проведення перевірки ПАТ «Київгаз». Також зазначено, що за результатами перевірки додержання законодавства про працю в ПАТ «Київгаз» (як встановлено судом така перевірка проводилась Держпраці) ОСОБА_1 надано відповідь листом Мінсоцполітики України від 01 серпня 2013 року № 3059/0/13/13-зв.
Доводи Мінсоцполітики України щодо відсутності у нього зазначених повноважень є обґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 4 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011, на Держпраці України покладено здійснення державного нагляду та контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства;
- вжити заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до підпункту 2 пункту 10 Положення про Мінсоцполітики України Міністр соціальної політики України ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів, зокрема, Держпраці України та його територіальних органів, їх заступників.
В листі Мінсоцполітики України від 08 жовтня 2013 року № 4000/0/13/13-зв відсутня інформація про вжиття заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Разом з тим в листі Мінсоцполітики України від 01 серпня 2013 року № 3059/0/13/13-зв вказується, що за порушення Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду звернення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу Держпраці України від 29 липня 2013 року № 168-к притягнуто головного спеціаліста відділу з питань додержання законодавства про працю Департаменту контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість Державної інспекції України з питань праці Савченко Н.В.
- повідомити заявницю про прийняте прокуратурою м.Києва рішення згідно з листом Держпраці України від 26 липня 2013 року № 32-04/0/21/01-1420;
Відповідно до статті 5 Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
За висновком суду очевидним є помилкове спрямування позивачем вказаного питання до Мінсоцполітики України з огляду на те, що згадане вище питання стосується діяльності прокуратури м.Києва.
Водночас заслуговує на увагу, що згідно з частиною 3 статті 7 Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Однак, змістом листа Мінсоцполітики України від 08 жовтня 2013 року №4000/013/13-зв підтверджується відсутність будь-яких роз'яснень позивачеві стосовно з порушеного питання, а також невиконання цим відповідачем обов'язку направлення в цій частині звернення від 06 вересня 2013 року за належністю до прокуратури м.Києва;
- письмово повідомити заявницю про результати розгляду цієї скарги та скарги від 18 липня 2013 року та ознайомити її та її представника з матеріалами перевірок за цими скаргами.
В листі Мінсоцполітики України від 08 жовтня 2013 року № 4000/013/13-зв зазначено, що 30 липня 2013 року посадовими особами Міністерства та Держпраці України за її участю та участю її представника розглядалися питання, порушені у всіх скаргах, в тому числі в скарзі від 18 липня 2013 року, під час якого позивача поінформовано з кожного порушеного нею питання. Проте, інформація стосовно надання письмової відповіді на звернення ОСОБА_1 від 18 липня 2013 року відсутня, так само як і інформація стосовно можливості ознайомитися із матеріалами перевірок, що суперечить вищевикладеним приписам Закону.
Відтак, листом Мінсоцполітики України від 08 жовтня 2013 року № 4000/013/13-зв підтверджується частковий розгляд цим Міністерством звернення позивача від 06 вересня 2013 року.
Крім того, Мінсоцполітики України порушено визначений Законом місячний строк розгляду цього звернення, оскільки ураховуючи його реєстрацію в Міністерстві 10 вересня 2013 року, відповідь на нього мала бути надана в строк до 10 жовтня 2013 року, тоді як з відбитку поштового штемпеля конверту, в якому міститься відповідь вбачається її направлення на адресу позивача 11 жовтня 2013 року, що спростовано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку про порушення Мінсоцполітики України приписів статті 19 Закону щодо обов'язку об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги громадян, у зв'язку з чим позовні вимоги до названого Міністерства підлягають задоволенню судом.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року в порядку та строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян»;
Зобов'язання Міністерство соціальної політики України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 06 вересня 2013 року у порядку та строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Головуюча суддя О.О.Власенкова
судді О.В.Кротюк
О.В.Головань