ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 грудня 2013 року 11:15 № 826/16562/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Тренова О.В. (довіреність від 14.01.2013 р. № 046)
від відповідача-1: Шевченко Я.А. (довіреність від 22.08.2013 р. № 14.1/6-16/3670)
від відповідача-2: не з'явився (просив розглядати справу за відсутності представника)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»
до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів
Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, а також стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених платежів,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів № 100250000/2013/600044/2 від 06.06.2013, № 100250000/2013/600153/2 від 17.06.2013 та № 100250000/2013/600233/2 від 26.06.2013, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації № 100250000/2013/00987 від 06.06.2013, № 100250000/2013/01101 від 17.06.2013 та № 100250000/2013/01187 від 26.06.2013, а також стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених платежів у розмірі 60 703,92 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за зовнішньоекономічним контрактом з компанією «Дока Індастрі ГмбХ» (Австрія) обумовлювалась поставка товару - нового опалубкового матеріалу та такого, що був у використанні, та його компонентів, програмного забезпечення та рекламної продукції.
Позивач зазначає, що надав митниці повний пакет необхідних для митного оформлення товарів документів. Однак, як зазначає позивач, від митниці було отримано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, вимогу щодо чого позивач вважає необґрунтованою.
Позивач зазначає, що на цей запит додаткові документи не були надані та надалі митницею прийнято спірні рішення, в яких митниця визначила митну вартість за резервним методом, замість визначеної позивачем митної вартості за першим методом.
Із зазначеними рішеннями позивач не погоджується, оскільки вважає, що позивачем було надано всі документи, які містили всі відомості, необхідні для визнання митної вартості за першим методом, а визначена митницею митна вартість є необґрунтованою, довільною і суперечить вимогам ст. 64 МКУ.
Наслідком прийняття рішень про коригування, стало прийняття карток відмови, які позивач також вважає протиправними.
З огляду на зазначені рішення про коригування, як зазначає позивач, він звернувся з новими МД, де митна вартість визначена з урахуванням оскаржуваних рішень. У зв'язку з наведеним позивачем додатково сплачено суми ввізного мита та ПДВ, які, як вважає позивач, є надміру сплаченими, оскільки сплачені на підставі неправомірних рішень, у зв'язку з чим просить їх стягнути з державного бюджету.
З урахуванням наведеного у сукупності позивач просить задовольнити позов.
Митниця у запереченнях на позов проти позову не погоджується із заявленими вимогами та по суті зазначає, що декларантом надавались документи, які містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей щодо складових митної вартості, що унеможливило визначення митної вартості за першим методом та, у свою чергу, зумовило прийняття спірних рішень про коригування митної вартості на підставі наявної у митного органу інформації. З підстав, викладених у спірних рішеннях та запереченнях на позов, митниця вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та не вбачає підстав для їх скасування та, відповідно, для повернення коштів з бюджету.
Представник казначейства у запереченнях на позов зазначив про розгляд справи за відсутності представника казначейства та просив у задоволенні позову відмовити. Враховуючи наведене, судом ухвалено розглядати справу за відсутності представника казначейства.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем, митницею та казначейством матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» та Підприємством «Дoka Indastrie GmbH» (Амштетен, Австрія) укладено контракт № IM-1/2013 від 18.01.2013 р. на поставку позивачу нового опалубкового матеріалу та такого, що був у використанні, і його компонентів, програмного забезпечення та рекламної продукції.
Згідно з інвойсом № 080154260 від 04.06.2013 р. (надалі - Інвойс № 1) обумовлено поставку товару на суму 18 860,95 євро, за інвойсом № 080154835 від 14.06.2013 р. (надалі - Інвойс № 2) обумовлено поставку товару вартістю 42067,42 євро, за інвойсом № 080155260 від 24.06.2013 р. (надалі - Інвойс № 3) обумовлено поставку товару на 79 146,85 євро.
Товар поставляється на умовах FCA Amstetten.
Товар представлений до митного оформлення до Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, за МД (далі - первинні МД):
- від 06.06.2013 р. № 100250000/2013/059199 (далі - МД №1),
- від 17.06.2013 р. № 100250000/2013/060453 (далі - МД № 2),
- від 26.06.2013 р. № 100250000/2013/061556 (далі - МД № 3).
Митна вартість визначена позивачем за першим методом.
У деклараціях митної вартості, поданих разом із вказаними МД, зазначено, що продавець та покупець є пов'язаними між собою особами.
У той же час, за кожною поданою позивачем МД митницею направлено позивачу електронні повідомлення про необхідність надання додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 МКУ.
Зокрема, за МД № 1 додатково витребувано: транспортні перевізні документи; виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробник; висновок про вартісні характерники товарів, інформацію біржових організацій щодо вартості сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни - калькуляцію.
За МД № 2 додатково витребувано: зовнішньоекономічний договір та додатки до нього у разі їх наявності; транспортні (перевізні) документи; виписка з бухгалтерської документації; прайс-листи виробника товарів; висновки про вартісні характеристики товарів; виписку з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними); розрахунок ціни (калькуляцію).
За МД № 3 додатково витребувано: транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, інформацію біржових організацій щодо вартості сировини, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічним) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Декларантом вчинено запис: ознайомлений. Процедуру консультацій проведено. На даний момент додаткові документи надати не маю можливості.
Митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості.
Зокрема, митницею прийнято рішення № 100250000/2013/600044/2 від 06.06.2013 р. (далі - Рішення № 1) щодо поставки товару за Інвойсом № 1, який поданий до декларування за МД №1.
Згідно із цим рішенням скориговано митну вартість товарів: № 1/1, 2/1.
Так, щодо товару № 1/1 (вироби з дерева, які використовуються при складанні будівельної опалубки як з'єднувальний елемент в конструкції, просочені антисептичним розчином та пофарбовані, нові) вказано, що ціна товару складає 12110,44 євро. Розрахована декларантом митна вартість товару: сума у валюті 13603,42 євро, сума у гривнях - 142 080,31. Коригування: вартість за одиницю 1,9570 євро та при загальній кількості 13665,6 кг. нетто, митна вартість - 26743,57 євро.
Щодо товару № 2/1 (вироби з чорних металів. Устаткування та складові частини збірної опалубки, нові) зазначено, що ціна товару 3999,51 євро. Розрахована декларантом митна вартість 4288 євро, у гривнях - 44785,77. Коригування: вартість за одиницю 3,0850 євро та при загальній кількості 2636,13 кг. (нетто) митна вартість 8132,46 євро.
В усіх випадках митна вартість скоригована за резервним методом.
У гр. 33 Рішення № 1 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ містять неповні дані, неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ: транспортні перевізні документи; виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника; висновок про вартісні характерники товарів, інформацію біржових організацій щодо вартості сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни - калькуляцію.
Зазначено, що в митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. В контексті наведеного міститься посилання на МД № 100250000/2013/58053 від 27.05.2013 р., № 100250000/2013/52679 від 05.04.2013 р. У п. 3 гр. 33 зазначено, що декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати вищевказані додаткові документи.
Надалі зазначається, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу, з урахуванням вимог ст. 64 МКУ. Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 МКУ; методи 2, 3 - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4 ,5 - через відсутність основи для віднімання (додавання вартості).
Вказується про проведення консультацій.
На підставі зазначеного рішення прийнято Картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 100250000/2013/00987 (далі - Картка відмови № 1).
На підставі зазначеного вище рішення про коригування митної вартості позивачем подано нову МД від 06.06.2013 р. № 100250000/2013/059295 (далі - МД № 1/1), за якою товар оформлений з урахуванням Рішення № 1.
В порядку ч. 3 ст. 55 МК України позивач звернувся з листом від 21.07.2013 р. № 322 (вх. № 9159/7 від 22.08.2013 р.) про надання додаткових документів за МД від 06.06.2013 р. № 100250000/2013/059295 та з проханням винесення рішення щодо визнання митної вартості за першим методом, про скасування рішення про коригування та про повернення надміру сплачених митних платежів.
Митниця листом від 29.08.2013 р. за № 14.1/4-24/3947 повідомила, що декларантом не надано було до митного оформлення транспортний (перевізний) документ, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу є документом, що підтверджує складові митної вартості товарів. Крім того, зазначається, що згідно з декларацією митної вартості (ДМВ) покупець та продавець є пов'язаними особами, у зв'язку з чим у позивача було витребувано вищевказані додаткові документи. Зазначається, що декларант ознайомився з переліком документів. Вказується, що декларантом не надано додаткових документів, було прийнято рішення про коригування (Рішення № 1).
Відносно наданих із вказаним вище листом позивача додаткових документів, митницею зазначено, що відповідно до п. 6.3. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 27.08.2012 р. № 1 оплата послуг експедитора здійснюється замовником на умовах виставленого рахунку-фактури в перебігу п'яти банківських днів. Документи щодо оплати послуг по транспортуванню митниці не надано.
Крім того, як зазначається митницею, згідно листа компанії «Дoka Indastrie GmbH» прайс-лист розроблено виключно для ТОВ «Дока Україна Т.О.В.», тобто прайс-лист має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, тому прайс-лист не може розглядатися у якості підтвердження заявленої митної вартості. Щодо висновку ТПП від 22.08.2013 р. зазначено, що експертом здійснювався вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення товарно-супровідних документів. Також експерт посилається виключно на цінову політику фірми-виробника, а не на кон'юнктуру ринку в цілому, що не дає змоги упевнитись в достовірності або точності вказаної у висновку інформації згідно п. 5 ст. 54 Кодексу. У зв'язку з цим документ прийнято до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості. Окрім того, зазначається про ненадання довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, а також розрахунку ціни (калькуляції).
Виходячи з наведеного митниця зазначила, що не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування (Рішення № 1).
Окрім того, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 17.06.2013 р. № 100250000/2013/600153/2 (далі - Рішення № 2) щодо поставки товару за Інвойсом № 2, який поданий до декларування за МД № 2.
Зазначено, що фактурна вартість товару - 42 067,42 євро, сума у грн. - 447 306,58. Заявлені декларантом складові митної вартості (нарахування до ціни договору) - 21 000 грн.
За даним рішенням за резервним (шостим) методом скоригована митна вартість товарів № 2/1, 3/1, 4/1, 8/1, 9/1, 15/1, 16/1.
Зокрема, митна вартість скоригована митницею: за товаром № 2/1 («вироби з чорних металів. Устаткування та складові збірної опалубки, такі, що були у використанні») з 12976,57 євро заявленої декларантом митної вартості до 17 960,77 євро; товару №3/1 з 546,16 євро до 1006,98 євро; товару № 4/1 з 970,60євро до 1875,60 євро; товару № 8/1 з 113,69 євро до 217,75 євро; товару № 9/1 з 85,63 євро до 99,64 євро; товару № 15/1 з 3341,09 євро до 6594,30 євро; товару № 16/1 з 558,43 євро до 625,20 євро.
У гр. 33 Рішення № 2 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (не подано транспортний (перевізний) документ, неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ: висновок про вартісні характеристики товарів, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Зазначено, що в митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. У п. 3 гр. 33 зазначено, що декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати вищевказані додаткові документи.
Надалі зазначається, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу, з урахуванням вимог ст. 64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. В контексті наведеного міститься посилання на МД № 100250000/2013/52331, № 100250000/2013/51753, № 100250000/50166, № 100250000/2013/51753, № 100250000/2013/51638, № 100250000/2013/058053.
Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 МКУ; методи 2, 3 - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4 ,5 - через відсутність основи для віднімання (додавання вартості).
Вказується про проведення консультацій.
На підставі зазначеного рішення прийнято Картку відмови № 100250000/2013/01101 від 17.06.2013 р.
На підставі зазначеного вище рішення про коригування митної вартості подано нову МД від 18.06.2013 р. № 100250000/2013/060637 (далі - МД № 2/1), де митну вартість визначено позивачем з урахуванням рішення про коригування.
В порядку ч. 3 ст. 55 МК України позивач звернувся з листом від 04.08.2013 р. № 670 (вхідний митниці від 05.09.2013 р. № 10506/7) про надання додаткових документів за вказаною МД та з проханням винесення рішення щодо визнання митної вартості за першим методом, про скасування рішення про коригування та про повернення надмірно сплачених коштів.
За результатами розгляду вказаного листа позивача митниця листом від 11.09.2013 р. № № 14.1/4-24/4583 повідомила щодо висновку ТПП від 04.09.2013 р., що експертом здійснювався вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення товарно-супровідних документів. Також експерт посилається виключно на цінову політику фірми-виробника, а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експерт не здійснює аналіз цін на подібні (аналогічні) товари. У зв'язку з цим документ прийнято до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості. Окрім того, зазначається про ненадання довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Виходячи з наведеного митниця зазначила, що не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування (Рішення № 2).
Окрім того, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № 100250000/2013/600233/2 від 26.06.2013 р. (далі - Рішення № 3) щодо поставки товару за Інвойсом № 3, який поданий до декларування за МД № 3.
За цим рішенням скориговано митну вартість товару № 4/1 (вироби з чорного металу, призначені для фіксації чи закріплення складних елементів будівельної опалубки, без вмісту алмазів, нові).
Згідно із цим рішенням: загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару) 79 146,85 євро; сума у грн. - 830 884,11. Заявлені декларантом складові митної вартості (нарахування до ціни договору) - 18 800 грн. Розрахована декларантом митна вартість товару № 4/1 - 1222,04 євро, сума у грн. - 12 829,01.Коригування: вартість за одиницю 5,0738 євро та при кількості 672 кг. нетто загальна сума (митна вартість за розрахунком митниці) склала 3409,59 євро.
У гр. 33 цього Рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору: документи містять неповні відомості, неподання декларантом додаткових документів: транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, інформацію біржових організацій щодо вартості сировини, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічним) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). У митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначенні митної вартості та до прийняття рішення про коригування. В контексті наведеного міститься посилання на МД № 100250000/2013/51904 від 29.03.2013 р.
Зазначено, що згідно ч. 2 ст. 53 МКУ на письмову вимогу митного органу декларанту запропоновано надати вищевказані додаткові документи.
У п. 4 гр. 33 спірного рішення також зазначено, що митна вартість визначена із застосуванням методу № 6 (резервний метод), з урахуванням вимог ст. 64 МКУ. Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ; методи 2, 3 - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4, 5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.
Зазначено також, що процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена.
На підставі зазначеного рішення прийнято Картку відмови № 100250000/2013/01187 від 26.06.2013 р.
На підставі зазначеного вище рішення про коригування митної вартості подано нову МД від 26.06.2013 р. № 100250000/2013/061676 (далі - МД № 3/1).
В порядку ч. 3 ст. 55 МК України позивач звернувся з листом від 12.09.2013 р. № 696 (вх. митниці від 13.09.2013) про надання додаткових документів за вказаною МД, з проханням застосування першого методу та винесення рішення про визнання заявленої позивачем митної вартості, скасування картки відмови та рішення про коригування, повернення надміру сплачених коштів.
Листом від 19.09.2013 р. № 14.1/4-24/4954 митниця повідомила позивача, при здійсненні наданих для митного оформлення документів було встановлено, що декларантом не було надано транспортний (перевізний) документ. Зазначається, що було запропоновано надати вищевказані додаткові документи, з чим ознайомився декларант. Оскільки декларантом не надано додаткових документів, було прийнято рішення про коригування. За результатами наданих із зазначеним листом позивача (після митного оформлення за новою МД) митниця зазначила, що відповідно до п. 6.3. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 27.08.2012 р. № 1 оплата послуг експедитора здійснюється замовником на умовах виставленого рахунку-фактури в перебігу п'яти банківських днів. Документи щодо оплати послуг по транспортуванню митниці не надано.
Крім того, як зазначається митницею, згідно листа компанії «Дoka Indastrie GmbH» прайс-лист розроблено виключно для ТОВ «Дока Україна Т.О.В.», тобто прайс-лист має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, тому прайс-лист не може розглядатися у якості підтвердження заявленої митної вартості. Щодо висновку ТПП від 06.09.2013 р. зазначено, що експертом здійснювався вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення товарно-супровідних документів, а також інформація щодо цінової політики фірми-виробника. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні або подібні товари в країні виробництва, не врахована кон'юнктура ринку. Окрім того, зазначається про ненадання довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, а також розрахунку ціни (калькуляції).
Враховуючи наведене, митниця зазначила, що не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості.
Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 257 МК України (2012) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (ч. 1 ст. 264 МК України).
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).
Згідно ст. 49 МК України (2012) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Відповідно ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до п. 5 ч. 10 цієї статті 58 МК України «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)» при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В даному випадку, дослідивши наявні у справі документи, які надавались позивачем у зв'язку з митним оформленням товару, суд приходить до висновку, що дійсно має місце ненадання всіх документів, необхідних для визначення митної вартості товарів та митного оформлення, а надані позивачем під час митного оформлення документи мали розбіжності та неузгодженості, зазначені митницею, що об'єктивно зумовлювало виникнення у митного органу сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості.
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України в кореспонденції з приписами ст. 257, ч. 1 ст. 53 МК України, обов'язком декларанта є подання транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Однак, до МД № 1 не було надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 1 від 27.08.2012 р. та договір-заявка № 61 від 28.05.2013 р., що вбачається із деталізованого переліку наданих позивачем документів, визначеного у Картці відмови. При цьому, згідно з п. 4.1. договору на ТЕО, саме у заявці визначаються конкретні умови, зокрема, про кількість та різновид вантажу, вартість перевезення. Згідно із вказаною заявкою обумовлювалась поставка 20 000 кг. у зв'язку з чим визначена вартість перевезення 2450 євро (на дату розвантаження). У той же час вага брутто при митному оформленні склала 17213,83 кг. (брутто), проте, у зв'язку із зменшенням маси вантажу, відсутні відомості про коригування обумовленої вартості перевезення.
Слід додати, що у довідці про транспортні витрати від 06.06.2013 р. № 06-06/13, яка надавалась під час митного оформлення, виділена плата за навантаження 1000 грн. (у складі послуг з перевезення), проте в декларації митної вартості у графі 21 відомості щодо цього відсутні.
У той же час, слід зазначити, що ця довідка складена відносно вартості перевезення (Амштетен/Автрія - прикордонний перехід - Чоп), де вартість перевезення визначена на рівні 19 500 грн. (без ПДВ). У той же час, з акту приймання-передачі робіт від 06.06.2013 р. та рахунку від 06.06.2013 р., які не подавались з первинною МД, вбачається, що вартість перевезення по маршруту (Амштетен/Автрія - Київ), тобто у урахуванням транспортування по території України, складає 25 188,22 грн. без ПДВ, ПДВ 400,69 грн., а всього 25588,91 грн. з ПДВ. З наведеного вбачається, що ПДВ у розмірі 400,69 грн. нараховано на суму без ПДВ у розмірі 2003,45 грн., у зв'язку з чим вартість перевезення, на яку взагалі не нараховувався ПДВ складає 23184,77 грн. (25188,22 грн. без ПДВ - 2003,45 грн. без ПДВ), що, однак, не кореспондується з відомостями у довідці про транспортні витрати. Позивач не зміг пояснити цих відмінностей.
Довідка взагалі не містить відомостей, що вона адресована позивачу, як і посилання на вищевказаний договір № 1 від 27.08.2012 р.
Окрім того, в наданій CMR перевізником виступає підприємство «AVTO+», у той же час довідку про транспортні витрати видано ПП «Київтрансбуд ХХІ», однак відсутні будь-які матеріали, які б пов'язували цих осіб щодо перевезення партії товару. В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
З МД № 2 також не було надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 1 від 27.08.2013 р. та договір-заявка № 64 від 11.06.2013 р. У той же час, згідно з п. 4.1. договору на ТЕО, саме у заявці визначаються конкретні умови, зокрема, про кількість та різновид вантажу, вартість перевезення.
Слід додати, що у довідці ПП «Київтрансбуд ХХІ» про транспортні витрати від 17.06.2013 р. № 17-06/13, яка надавалась під час митного оформлення, виділена плата за навантаження 1540 грн. (у складі послуг з перевезення), проте в декларації митної вартості у графі 21 відомості щодо цього відсутні.
У той же час, слід зазначити, що ця довідка складена відносно вартості перевезення (Амштетен/Автрія - прикордонний перехід - Чоп), де вартість перевезення визначена на рівні 21 500 грн. (без ПДВ).
Проте, дана довідка складена ще до формування первинних документів, а саме рахунку від 18.06.2013 р. та акту від 18.06.2013 р., які під час митного оформлення не надавались.
При цьому, з акту приймання-передачі робіт від 18.06.2013 р. та рахунку від 18.06.2013 р., наданих під час розгляду справи, вбачається, що вартість перевезення по маршруту (Амштетен/Автрія - Київ), тобто у урахуванням транспортування по території України, складає 26117,85 грн. без ПДВ, ПДВ 410,85 грн., а всього 26117,65 грн. з ПДВ. З наведеного вбачається, що ПДВ у розмірі 400,69 грн. нараховано на суму без ПДВ у розмірі 2054,25 грн., у зв'язку з чим вартість перевезення, на яку взагалі не нараховувався ПДВ складає 23652,55 грн. (25706,80 грн. без ПДВ - 2054,25 грн. без ПДВ), що, однак, не кореспондується з відомостями у довідці про транспортні витрати. Позивач не зміг пояснити цих відмінностей.
Довідка не містить відомостей, що вона адресована позивачу, як і посилання на вищевказаний договір № 1 від 27.08.2012 р.
Слід зазначити, що у листі до митниці посилається ще й на відносини з ПП «Макс Тех» щодо транспортно-експедиційного обслуговування.
Окрім того, в наданій CMR перевізником виступає підприємство «AVTO+», у той же час довідку про транспортні витрати видано ПП «Київтрансбуд ХХІ», однак відсутні будь-які матеріали, які б пов'язували цих осіб щодо перевезення партії товару. У той же час, відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
З МД № 3 також не було надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 1 від 27.08.2013 р. та договір-заявка № 69 від 11.06.2013 р. У той же час, як вже зазначалося, згідно з п. 4.1. договору на ТЕО, саме у заявці визначаються конкретні умови, зокрема, про кількість та різновид вантажу, вартість перевезення.
Слід додати, що довідка про вартість перевезення складена 26.06.2013 р. відносно вартості перевезення (Амштетен/Автрія - прикордонний перехід - Чоп), де вартість перевезення визначена на рівні 18 800 грн. (без ПДВ).
Проте, дана довідка складена ще до формування первинних документів, а саме рахунку від 27.06.2013 р. та акту від 27.06.2013 р., які під час митного оформлення не надавались.
При цьому, з акту приймання-передачі робіт та рахунку, наданих під час розгляду справи, вбачається, що вартість перевезення по маршруту (Амштетен/Автрія - Київ), тобто з урахуванням транспортування по території України, складає 25017,53 грн. без ПДВ, ПДВ 487,17 грн., а всього 25504,70 грн. з ПДВ. З наведеного вбачається, що ПДВ у розмірі 487,17 грн. нараховано на суму без ПДВ у розмірі 2435,85 грн., у зв'язку з чим вартість перевезення, на яку взагалі не нараховувався ПДВ складає 22581,68 грн. (25017,53 грн. без ПДВ - 2435,85 грн. без ПДВ), що, однак, не кореспондується з відомостями у довідці про транспортні витрати. Позивач не зміг пояснити цих відмінностей.
Довідка не містить відомостей, що вона адресована позивачу, як і посилання на вищевказаний договір № 1 від 27.08.2012 р.
Слід зазначити, що у листі до митниці посилається ще й на відносини з ПП «Макс Тех» щодо транспортно-експедиційного обслуговування.
Окрім того, в наданій CMR перевізником виступає ТОВ "ЕКСПРЕС ТРАНСПОРТ І ЛОГІСТІКА", у той же час довідку про транспортні витрати видано ПП «Київтрансбуд ХХІ», однак відсутні будь-які матеріали, які б пов'язували цих осіб щодо перевезення партії товару. У той же час, відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
З урахуванням наведеного у сукупності, вбачається цілком обґрунтованим виникнення у митниці сумнівів щодо заявленої позивачем митної вартості, зокрема, складових митної вартості.
З огляду на ведене та з урахуванням положень п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, відносно права митного органу упевнитись у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для митного оформлення, вбачається правомірною та цілком обґрунтованою вимога митниці щодо витребування додаткових документів для цілей здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості та встановлення достовірності заявленої позивачем митної вартості.
Однак, в даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, позивач не надавав додаткові документи на вимогу митниці при первинному зверненні до митниці щодо митного оформлення спірної партії товару.
З огляду на наведене слід зазначити, що відповідно до ч. 2. ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 3. ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У зв'язку з цим та з урахуванням приписів ч. 2. ст. 58 МК України є цілком правомірним та обґрунтованим невизнання митницею заявленої позивачем за першим методом митної вартості товару та застосування, за відсутності підтверджених відомостей для застосування інших методів, наявної у митного органу цінової інформації відповідно до положень ст. 64 МК України («Резервний метод»), відомості щодо чого (використаної інформації) у документальному виразі залучені до матеріалів справи. В контексті наведеного слід зазначити, що позивачем під час розгляду справи не спростовано обґрунтованості незастосування митницею попередніх (до резервного методу) методів визначення митної вартості.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість прийнятих митницею рішень про коригування митної вартості та, виходячи з положень ч. 6. ст. 54, ч. 12 ст. 264 МК України та встановлених вище судом обставин, суд приходить до висновку про правомірність прийняття карток відмови, які ґрунтуються на вищезгаданих рішеннях про коригування митної вартості.
Щодо наданих митниці в порядку ч. 3 та 8 ст. 55 МКУ додаткових документів, тобто наданих після митного оформлення товарів за новими МД, слід зазначити, що зазначені документи не усувають вищезгаданих неузгодженостей/розбіжностей та недоліків, що вбачається, зокрема, із змісту довідок про транспортні витрати в кореспонденції з наведеними відомостями у рахунках та актами надання транспортних послуг. При цьому, декларантом надано не всі витребувані піч час митного оформлення документи, зазначені у відповідях митниці на листи позивача. Позивачем не спростовано доводи митниці, викладені у вищезгаданих повідомленнях за результатами розгляду зазначених документів та не доведено юридичної значимості цих документів для цілей підтвердження митної вартості, складових митної вартості.
В сукупності зазначене вказує на відсутність у митниці підстав для скасування в порядку ч. 9 ст. 55 МК України власних рішень про коригування митної вартості та прийняття рішень про визнання заявленої позивачем митної вартості. При цьому, суд зазначає, що митницею дотримано вимоги п. 9 ст. 55 МК України та надано заявнику (позивачу) обґрунтовану відповідь щодо відмови у визнанні митної вартості на підставі додатково наданих документів.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1. ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, як приходить до висновку суд, спірні рішення (про коригування митної вартості, картки відмови) є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для їх скасування не має та у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Враховуючи наведене, суд також не вбачає підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення коштів з Державного бюджету України, що у свою чергу також зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позову і у цій частині та у цілому (у повному обсязі).
Керуючись вимогами статей 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови суду складено та підписано 23.12.2013 р.