ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 грудня 2013 року 10:20 № 826/18313/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Черногуз Б.І. (довіреність від 54 від 24.07.2013 р)
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився (просив розглядати за відсутністю представника)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна» (попередня назва «Полігрейн Агро»)
до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНФИНТОРГ-ЮГ»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000322203,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000322203, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 87 437 грн. (декларація за серпень 2012 р.).
Під час розгляду справи встановлено, що позивач змінив власну назву на ТОВ «Трейдфілд Україна», що враховано судом у зв'язку з розглядом справи.
Позивач зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на припущенням та недоведених обставинах. Зокрема, як зазначає позивач, ці висновки ґрунтуються на обставинах діяльності ТОВ «Амат Херсон» з яким позивач не мав жодних відносин. Крім того, як зазначає позивач, ДПІ взагалі не аналізувались спірні операції, а акт перевірки містить лише посилання, що серед постачальників виявлено суб'єктів, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, що ці особи здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), а угоди мають ознаки фіктивності.
У той же час, як зазначає позивач, він придбавав у контрагента сою для цілей його подальшого експорту. Операції фактично виконані та документально оформлені, що, як зазначає позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.
Відповідач, отримавши ухвалу суду 27.11.2013 р., в судове засідання 17.12.2013 р. не з'явився, витребуваних матеріалів та пояснень станом на час розгляду справи - не надав. Не надано також доказів поважності причин неприбуття у судове засідання, а також завчасного повідомлення про наявність таких причин. Враховуючи наведене, відсутність доказів поважності причин неприбуття у судове засідання, розгляд справи не відкладався та на підстав ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.
Третя особа надала пояснення по суті позову та відносно взаємовідносин з позивачем, надавши матеріали за взаємовідносинами з позивачем. Третя особа підтримала позов, зазначивши про реальність операцій, та просила розглядати справу за її відсутності.
У зв'язку з підготовкою справи до розгляду судом спрямовано судовий запит до ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» (зерновий склад), на яке в угодах між позивачем та відповідачем міститься посилання як на пункт поставки товару, та витребувано матеріали на підтвердження взаємовідносин зернового складу, постачальника та покупця (позивача). На запит суду надано відповідь від 06.12.2013 р. та додано матеріали, які залучені до матеріалів справи.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Полігрейн Агро» (код 37641298) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2013 р.
За результатами перевірки складено акт від 28.10.2013 р. № 882/5-22-03-37641298 (далі - Акт перевірки).
У період, який перевірявся, позивач був платником ПДВ на підставі свідоцтва від 01.02.2012 р. № 200018997.
Фактичний вид діяльності, як встановлено під час перевірки, - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.
Чисельність працюючих: 3 кв. 2012 р. - 22 особи, 4 кв. 2012 р. - 22 особи, 1 кв. 2013 р. - 23 особи, 2 кв. 2013 р. - 24 особи. Відповідно середня заробітна плата: 9758,57 грн., 18 312,78 грн., 12043,90 грн., 13 833,50 грн.
Перевіркою встановлено, що позивачем орендується офісне приміщення площею 92,4 м.кв.
Згідно з поданою позивачем до ДПІ податковою декларацією з ПДВ за вересень 2013 р.: залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображений у п. 24 декларації, який сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди, а саме: липень - вересень, грудень 2012 р., січень, лютий 2013 р. складає 3 555 607 грн.
Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є здійснення експортних операцій зернових та операцій, які звільнені від оподаткування.
Аналізом наявної інформації щодо експортних операцій, за даними ВМД, податкових декларацій за липень - вересень, грудень 2012 р., січень, лютий, вересень 2013 р. встановлено здійснення поставок: липень 2012 р. - вартістю 18 642 873 грн., лютий 2013 р. - вартістю 12 021 055 грн. (за даними платника та ДПІ).
Під час перевірки не встановлено включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними незареєстрованими в ЄРПН.
Надалі в Акті перевірки зазначається висновок щодо правомірності формування податкового кредиту - податковий кредит сформовано з порушенням п. 198.1., 198.2., 198.6. ПК України.
Зазначається також, що зустрічні звірки (документальні позапланові виїзні перевірки) не проводились у зв'язку з надходженням від регіональних ДПІ актів нікчемності по контрагентам, по яким згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності.
У п. 3.14.3. Акту перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України.
Крім того, вказується в Акті перевірки, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань контрагентом). Щодо наведеного зазначається - ТОВ «Цефинторг-Юг» ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Міндоходів акт від 14.05.2013 р. № 364/22-225/35989010 сума ПДВ за серпень 2012 р. - 87 436,47 грн., що відповідає сумі ПДВ за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Як деталізується у відповіді ДПІ від 08.11.2013 р. № 6963/10/22-035 на заперечення позивача на Акт перевірки, вказана вище розбіжність виникла внаслідок невизнання податкових зобов'язань постачальника контрагента по якому складено акт нікчемності.
Надалі зазначається в акті перевірки, що «Інших результатів, отриманих в ході перевірки, не встановлено».
Остаточно формуючи висновок ДПІ зазначає, що перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.1., 198.2., 198.6. ПК України ТОВ «Полігрейн Агро» безпідставно сформований податковий кредит за період серпень 2012 р. на загальну суму 87 439,46 грн., що призвело до завищення від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2012 р. на 87 439,46 грн.
При цьому, надалі зазначається, що у серпні 2012 р. позивачем здійснено операції з придбання сої у ТОВ «Центрфинторг» на загальну суму, що включає ПДВ у розмірі 87 439,46 грн. по податковим накладним: № 18 від 10.08.2012 р. - сума ПДВ 9630,83 грн., № 22 від 15.08.2012 р. - сума ПДВ 22 786,76 грн., № 24 від 20.08.2012 р. - сума ПДВ 27722,64 грн., № 26 від 21.08.2012 р. - сума ПДВ 22746,98 грн., № 28 від 23.08.2012 р. - сума ПДВ 4549,25 грн.
На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що претензії до позивача сформовані виходячи з факту отримання «акту нікчемності» відносно контрагента, зміст якого та обставини, які слугували для висновків Акті перевірки по суті не розкриті.
При цьому, як вже зазначалося, під час розгляду справи з боку ДПІ не надано жодних доказів на підтвердження доводів, викладених в Акті перевірки.
У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин взаємовідносин з контрагентом під час розгляду справи встановлено укладання договору № 946 від 10.08.2012 р. на поставку позивачу сої врожаю 2011 р. в кількості 20 тн. по ціні 3 791,67 грн., НДС - 758,33 грн. Ціна товару з ПДВ на умовах поставки СРТ - ПАТ «Херсонський КХП» автомобільним транспортом складає 4 550 грн.
За цим договором оформлено видаткову накладну від 10.08.2012 р. на суму 57 785 грн. з ПДВ 9630,83 грн. на поставку 12,700 тн. сої по ціні 3791,67 грн. без ПДВ.
Окрім того, сторонами укладено договір № 964 від 15.08.2012 р. на поставку тієї ж продукції в кількості 100 тн. по ціні 3 791,67 грн., ПДВ 758,33 грн. Ціна з ПДВ складає 4 550 грн. за 1 тн. Вартість продукції складає 455 000,40 грн. з ПДВ. Умови поставки - СРТ - ТОВ «Галагановський елеватор».
За цим договором оформлено видаткову накладну від 15.08.2012 р. на суму 136720,57 грн. з ПДВ 22 786,76 грн. на поставку 30,148 тн. сої по ціні 3779,15 грн. без ПДВ.
Вказаними особами також укладено договір № 971 від 17.08.2012 р. на поставку сої в кількості 100 тн. по ціні 4600 грн. з ПДВ (без ПДВ 3 833,33 грн.) на суму 459 999,60 грн. з ПДВ на умовах СРТ - ПАТ «Херсонський КХП».
За цим договором оформлено видаткову накладну від 20.08.2012 р. на постачання 36,160 тн. сої по ціні 3833,33 грн. без ПДВ на суму 166 335,85 грн. з ПДВ - 27722,64 грн.
Між позивачем та ТОВ «ЦЕНФИНТОРГ» укладено також договір № 989 від 21.08.2012 р. на поставку сої врожаю 2012 р. в кількості 1500 тн. Загальна вартість товару - 5 749 995 грн. без ПДВ, ПДВ - 1 149 999 грн., вартість з ПДВ 6 899 994 грн. Поставка здійснюється на умовах - СРТ ПАТ «Херсонський КХП» (зерновий склад). Згідно із специфікацією № 1 передбачено поставку 30 тн. сої по ціні 4600 грн. без ПДВ на загальну суму 138 000 грн. без ПДВ.
За цим договором оформлено видаткову накладну від 21.08.2012 р. на постачання 29,670 тн. сої по ціні 3 833,33 грн. без ПДВ на загальну суму 136 481,88 грн. з ПДВ - 22746,98 грн.
Окрім того, за договором № 1004 від 23.08.2012 р. оформлено видаткову накладну від 23.08.2013 р. постачання сої в кількості 5,870 тн. по ціні 3875 грн. без ПДВ на загальну суму 27 295,50 грн. з ПДВ 4549,25 грн.
До матеріалів справи також надано вищезгадані податкові накладні, банківські виписки щодо оплати, копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей.
Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:
- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)
- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),
- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.
Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.
У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.
Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.
В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.
У той же час, сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей, наданих зерновим складом, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.
Так, крім вищезгаданих договорів, видаткових та податкових накладних, банківських виписок, до матеріалів справи залучено: контракти № 466 від 25.10.2011 р. та № 392 від 01.10.2012 р. з додатками, укладені між позивачем та ПАТ «Херсонський КХП», про надання позивачу послуг з приймання зернових/олійних вантажів, зберігання суднової партії та навантаження на судна.
В контексті наведеного надано акт приймання № 5793 від 20.08.2012 р., складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 36,160 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 20.08.2012 р. До цього акту надано ТТН від 19.08.2012 р. № 007342 відносно доставки придбаної позивачем партії товару до зернового складу.
Крім того, до матеріалів справи надано акт приймання № 5769 від 10.08.2012 р., складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 12,700 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 10.08.2012 р. До цього акту зерновим складом надано ТТН щодо доставки партії товару.
До матеріалів справи також залучено акт приймання № 5831 від 23.08.2012 р., складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 5,870 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 23.08.2012 р. До цього акту зерновим складом надано ТТН від 23.08.2012 р. № 007289.
ПАТ «Херсонський КХП» також надано акт приймання № 5797 від 21.08.2012 р. складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 29,670 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 21.08.2012 р. До цього акту зерновим складом надано ТТН від 20.08.2012 р.
Щодо перевезення сої на ТОВ «Галагановський елеватор» надано ТТН від 14.08.2012 р. № 707722.
При цьому, з боку ПАТ «Херсонський КХП» надано також акт № 330-1994 від 31.08.2012 р. щодо надання послуг із зберігання сої, акт від 31.08.2012 р. № 330-2002 щодо надання послуг із приймання сої.
При цьому, щодо подальшого руху продукції позивачем до матеріалів справи додано договір від 02.10.2012 р., укладений з ПАТ «Херсонський КХП», на придбання останнім сої врожаю 2011, 2012 р. на умова EXW - ПАТ «Херсонський КХП», а також первинні документи щодо передачі 04.10.2012 р. КХП сої врожаю 2011 та 2012 р. Крім того, до матеріалів справи додано договір від 03.10.2012 р. щодо продажу ТОВ «Раздолля» сої врожаю 2012 р. на умова EXW - ПАТ «Херсонський КХП», а також первинні документи щодо передачі цьому товариству на вказаних умовах сої врожаю 2012 р.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що з урахуванням пояснень третьої особи від 05.12.2013 р., сукупність наявних документів, підтверджує факт поставки позивачу його контрагентом сої, за операціями з поставки якої сформовано спірні суми податкових вигод.
Під час розгляду справи ДПІ не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Під час розгляду справи ДПІ не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.
В контексті наведеного слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 551 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.
Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Відтак, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкового кредиту за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна» (код 37641298; адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 30) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000322203.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2013 р.