23 грудня 2013 року м. Чернівці справа № 824/2925/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Анісімова О.В.,
секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,
за участю:
представника позивача - Савчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації (далі - позивач або Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач або ОСОБА_2) про стягнення надмірно виплаченої державної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам в сумі 1866,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 без наявності на то правових підстав протягом червня-серпня 2010 р. отримувала державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Суми надмірно виплаченої державної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ОСОБА_2 самостійно не повертає, що обумовило звернення до суду із позовом.
Про свою правову позицію щодо предмету позову відповідач суд не повідомила, до суду не з'явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи по суті була проінформовано належним чином. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнав за можливе розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, без участі відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила наступне.
Так, ОСОБА_2 призначено державну соціальну допомогу на дитину-інваліда з надбавкою на її догляд.
27.08.2010 р. до Управління від служби у справах дітей Кіцманської райдержадміністрації надійшов лист у якому інформувалось про те, що рішенням Кіцманського районного суду від 22.04.2010 р. ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей, а також про те, що її діти з 18.05.2010 р. перебувають в притулку для дітей.
У зв'язку із зазначеним, розпорядженням Управління ОСОБА_2 припинено з 01.06.2010 р. виплату допомоги, так як дитина інвалід перебуває у притулку для дітей.
У період з червня по серпень 2010 р. ОСОБА_2 отримано неправомірно державної соціальної допомоги на дитину-інваліда в розмірі 2866,30 грн.
20.02.2012 р. від відповідача на рахунок Управління надійшли кошти у сумі 1000 грн. в рахунок погашення боргу з переплати державної соціальної допомоги.
На момент звернення до суду борг ОСОБА_2 перед Управлінням складає 1866,30 грн.
У зв'язку із зазначеним позивач просить суд позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Так, у травні 2006 р. ОСОБА_2 звернулась до Управління із завою про визначення їй державної соціальної допомоги на дитину-інваліда та надбавку на догляд за нею.
Протоколом №662979 від 22.05.2006 р. відповідачу призначено державну соціальну допомогу на дитину-інваліда разом з надбавкою на її догляд з 16.05.2006 р. по 30.09.2006 р. в розмірі 514,80 грн. та з 01.10.2006 р. по 30.05.2012 р. у розмірі 524,20 грн. щомісячно.
Розпорядженням на перерахунок допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам з 01.01.2010 р., ОСОБА_2 збільшено розмір державної соціальної допомоги на дитину-інваліда, у зв'язку із чим її розмір склав: з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. - 937, 00 грн.; з 01.04.2010 р. по 30.06.2010 р. - 952,70 грн.;з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р. - 956,80 грн.
22.04.2010 р. рішенням Кіцманського районного суду відповідача позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей, у т.ч. на яку було призначено державну соціальну допомогу на дитину-інваліда та надбавку на догляд за нею.
Згідно листа служби у справах дітей Кіцманської райдержадміністрації від 26.08.2010 р. (а.с.8) неповнолітні діти відповідача з 18.05.2010 р. перебувають у притулку для дітей.
Розпорядженням №314 від 27.08.2010 р. відповідачеві припинено виплату допомоги з 01.06.2010 р.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 в період знаходження її неповнолітніх дітей у притулку отримала державну соціальну допомогу на дитину-інваліда на загальну суму 2866,30 грн. (з червня по серпень 2010 р.).
20.02.2012 р. від відповідача на рахунок Управління надійшли кошти у сумі 1000 грн. в рахунок погашення боргу з переплати державної соціальної допомоги.
На момент розгляду справи у суді борг ОСОБА_2 перед Управлінням, який утворився у зв'язку із переплатою у період часу з червня по серпень 2010 р. державної соціальної допомоги на дитину-інваліда складає 1866,30 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Так, відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 р., №2109-ІІІ у разі влаштування дитини-інваліда віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину-інваліда у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
Аналогічний нормативний припис викладений у абз.3 п. 4.8 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 р. №226/293/169.
Вище судом встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_2, у зв'язку із позбавленням її батьківських прав, з 18.05.2010 р. перебували у притулку для дітей і відповідно перебували на повному державному утриманні, а отже виплата державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам з 01.06.2010 р. мала бути припинена.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що про позбавленням батьківських прав та про перебування дітей у притулку ОСОБА_2 Управління не повідомила і продовжувала у період з червня по серпень 2010 р. отримувати державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.
Відповідно до п.6.3 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 р. №226/293/169 суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо), стягуються на підставі рішення органу праці та соціального захисту населення.
Таке рішення Управлінням було винесено, однак ОСОБА_2 неправомірно отримані суми державної допомоги у повному обсязі не повернула. У зв'язку із зазначеним суд, вважає за необхідним стягнути ці кошти у судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що позов управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої державної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам в сумі 1866,30 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) кошти надмірно виплаченої державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам в сумі 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 30 коп. до Державного бюджету України (р/р 31117115700127, код платежу 24060300, держбюджет Кіцманського району, ідентифікаційний код 38053640 в Банк УДКС в Чернівецькій області, МФО 856135).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 27 грудня 2013 р.
Суддя О.В. Анісімов