20 грудня 2013 року справа № 823/3735/13-а
09 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Кулик О.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - Леміщенко Л.С. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності,
До суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2012 року № 716.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».
За клопотанням позивача ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 року замінено первинного відповідача по справі на належного - інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 05.02.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Головним інспектором інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Черкаській області Дігтяренком В.М. на підставі плану проведення цільових перевірок інспекцією ДАБК у Черкаській області на І квартал 2012 року, проведена планова перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ФОП ОСОБА_3 (об'єкт будівництва - кафе з прибудовою, АДРЕСА_1), за наслідками перевірки складений акт від 27 березня 2012 року.
Перевірка проведена із залученням головного спеціаліста управління архітектури Золотоніської міської ради Омельченка М.О. та начальника відділу земельних відносин Золотоніської міської ради Івченка О.О.
Актом перевірки встановлено, що:
- на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 збудовано одноповерхову будівлю (кафе) приблизно розміром 17,0х5,0 м та прибудову до неї (технічне приміщення - туалет), розміром 2,4х3,0 м; час будівництва зазначених об'єктів не встановлено у зв'язку із відсутністю у технічному паспорті даних, а власник ОСОБА_3 даних не надає;
- будівництво проведено без належного затвердженого проекту та відповідного документа, який дає право на виконання будівельних робіт, що є порушенням абз. 3, 4.1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» та п. 1.6 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», без належного забезпечення авторського та технічного нагляду, що є порушенням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»;
- висота приміщення кафе становить 2,35 м, що є порушенням п. 3.21 ДБН В2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди»;
- будівництво проведено ОСОБА_3 без наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій споруджено будівлю, чим порушено п. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; власницею не пред'явлено ні державного акту на право власності, користування земельною ділянкою, ані договору оренди землі чи суперфіцією відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України;
- на час проведення перевірки будівля з прибудовою експлуатується власницею як кафе без прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, що є порушенням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівною діяльністю».
Відповідачем видано припис від 27.03.2012 року № 197 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та з метою усунення виявлених порушень зобов'язано позивача привести будівництво до вимог чинного законодавства в період до 27 квітня 2012 року. Того ж дня, відповідачем винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 475.
09 квітня 2012 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченком А.В. за наслідками розгляду матеріалів перевірки (акту від 27.03.2012 року, протоколу від 27.03.2012 року, припису від 27.03.2012 року) винесено постанову № 716, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 2 п. 6 ч. 2, п. 8 ч. 3, п. 7, 8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 231984 грн.
Позивач, вважаючи, що оскаржувана постанова суперечить вимогам законодавства України, звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Що стосується твердження позивача щодо періоду здійснення будівництва нежитлового приміщення (кафе) за адресою АДРЕСА_1, а завершене будівництво у 2008 році, то суд зазначає наступне.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року визнано за ОСОБА_3 право власності на самочинно забудований об'єкт нерухомого майна, а саме: приміщення кафе за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно висновку про технічний стан будівлі кафе по АДРЕСА_1 - готовність об'єкту станом на 02.10.2008 року 75%.
09 грудня 2010 року управлінням архітектури, регулювання забудови та земельних відносин м. Золотоноші виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області на підставі заяви позивача про намір на розміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» - проведено обстеження забудови земельної ділянки, за наслідками якого складений висновок щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил.
Рішенням Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області від 15.12.2010 року №767 вирішено надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення містобудівного обґрунтування на розміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по вул. АДРЕСА_1
Позивач посилається на письмовий розрахунок КП «Облархбюро» щодо часу будівництва нежитлового приміщення - 2008 рік, однак суд зазначає, що відповідно до висновку про технічний стан будівлі кафе по АДРЕСА_1 - готовність об'єкту станом на 02.10.2008 року 75% (а.с. 13). Про наявність прибудови до кафе «літ Б» у вказаному висновку взагалі не згадується, а посилання на дану прибудову «літ Б» вже йдеться в технічному паспорті на нежитлове приміщення по вул. АДРЕСА_1 від 09.06.2010 року.
Позивачем не надано суду типові форми первинних документів з обліку в будівництві № КБ-2в, № КБ-3, які б свідчили про закінчення будівництва у 2008 році.
Безпідставним є посилання позивача на те, що ОСОБА_3 не є суб'єктом містобудування, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ, фізичні особи та юридичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Отже, у розумінні положень цивільного законодавства, фізична особа-підприємець не може бути власником майна. Проте, фізична особа може використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Таким чином, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за протиправні діяння (дії чи бездіяльність) несуть фізичні особи-підприємці та юридичні особи.
Системний аналіз чинного законодавства України, зокрема ст. 51 ЦК України та Закону України «Про архітектурну діяльність», свідчить про те, що фізичні особи-підприємці - є суб'єктами у сфері містобудування та несуть відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за протиправні діяння (дії чи бездіяльність).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є суб'єктом містобудування.
Дана обставина встановлена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року по справі № 2а-2306/167/12 за позовом ФОП ОСОБА_3 до головного інспектора інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області Дігтяренком В.М. про визнання дій неправомірними.
Посилання позивача на віднесення нежитлового приміщення кафе по вул. АДРЕСА_1 до ІІ категорії складності є необґрунтованим, з огляду на наступне.
Наказом від 20 січня 2004 року № 8 Державного комітету України з будівництва та архітектури затверджені державні будівельні норми України «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004» (чинних на час здійснення перевірки). Додатком «П» до даних норм визначені категорії складності об'єктів цивільного призначення, а саме пп. 2.7.8 п. 2.7 «Будинки для підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування» встановлено, що кафе загального типу і спеціалізовані (вареничні, сосисочні, шашличні, бульйонні, кулішні, піцерії тощо) віднесено до ІІІ (третьої) категорії складності.
Суд зауважує, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2010 року визнано за ОСОБА_3 право власності на самочинно забудований об'єкт нерухомого майна, а саме: приміщення кафе за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до технічного паспорту на дане нежитлове приміщення (зведеного акту вартості будівель і споруд, плану земельної ділянки), назва будівель та споруд - кафе, а тому суд вважає необґрунтованим клопотання позивача на призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення категорії складності будівництва та часу закінчення будівництва кафе.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що приміщення кафе за адресою АДРЕСА_1 віднесено до ІІІ (третьої) категорії складності, а тому відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції за здійснення експлуатації або використання об'єкта будівництва ІІІ категорії складності, не прийнятого в експлуатацію.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а також вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд - це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств, визначає Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року, № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" (далі - Порядок № 903).
Статтею 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, передбачену законом. Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства (ст. 25 ЗУ «Про основи містобудування»).
Стаття 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначає, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд (ст. 11 ЗУ «Про архітектурну діяльність»).
Оскільки позивачем здійснено будівництво без належного затвердженого проекту та відповідного документа, який дає право на виконання будівельних робіт та без належного забезпечення авторського та технічного нагляду, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про застосування до позивача штрафу за порушення вищезгаданих норм законодавства України.
Згідно ч. 8, 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач всупереч Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатує об'єкт будівництва - кафе з прибудовою, АДРЕСА_1 без введення даного об'єкту в експлуатацію.
Враховуючи, що позивач не навів обставин, які б спростовували факти виявлених відповідачем порушень ФОП ОСОБА_3 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову від 09.04.2012 року № 716.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 25 грудня 2013 року.
Головуючий С.О.Кульчицький