Справа № 1319/2-63/11 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/783/6230/13 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
Категорія: 27
17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.,
за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,
представника ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Мочульського Л.Б., відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договорами кредиту, -
Оскаржуваним рішенням задоволено позов Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (далі ПАТ "Ві Ей Бі Банк"). Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на корить позивача 21827,71 грн. заборгованості за кредитним договором № 1286/08/06 від 24.07.2008 року та 358,28 грн. судових витрат.
Вказане Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_4 В апеляційній скарзі зазначає, що таке є незаконним, необґрунтованим, базується на неповно з'ясованих обставинах справи. Апелянт зазначає, що предметом доказування у даній справі є не лише боргові зобов'язання за договором, але й сума, яка підлягає стягненню та складається з різних видів оплат за користування картковим, поточним, позичковим рахунками та різного виду комісійних коштів, що вважає несправедливим. Крім того, стверджує, що позивачем не надано суду чіткого розрахунку заборгованості. Стверджує, що судом не взято до уваги той факт, що частину заборгованості було оплачено. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. (а.с.138-139).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4 на обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника Мочульського Л.Б., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального прав.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд першої інстанції, в супереч доводам апелянта, з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.
Згідно ч.3 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У відповідності до положень ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
А за змістом ст.10561ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту у пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що 24 липня 2008 року між сторонами, ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_4 був укладено кредитний договір № 1286/08/06, відповідно до якого відповідач отримав на поточні потреби кредит у сумі 17 241 грн. зі сплатою 24% річних за користування кредитом, 1% щомісячно від суми кредиту у вигляді комісії за обслуговування кредиту, з встановленням кінцевого терміну повернення кредиту 22 липня 2011 року. Кредит надається шляхом перерахування грошових коштів у валюті Кредиту на картковий рахунок Позичальника, зазначений в п.2.1.1.3 цього Договору, відповідно до якого картковий рахунок відкривається в гривні НОМЕР_1. Відповідно до п.2.2. Кредитного договору Кредит надається однією сумою в безготівковій формі шляхом дебетування позичкового рахунку Позичальника, та перерахування кредитних коштів на Поточний рахунок Позичальника, з подальшим перерахуванням на картковий рахунок Позичальника. Умови його відкриття, ведення та закриття визначаються в договорі про відкриття та обслуговування карткового рахунку.(а.с.6-13).
Судом встановлено також, що Банк прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, та надав ОСОБА_4 кредитні кошти у визначений договором спосіб, що підтверджено випискою по картковому рахунку позичальника і останнім не заперечено.
У відповідності до п.2.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в Графіку, поповнювати свій Поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших сум чергового погашення відповідної частини Кредиту та процентів, встановлених в Графіку, а також плати за обслуговування кредиту, відповідно до п.1.4.1. Договору.
Таким чином, між сторонами склались договірні правовідносини, пов'язані з кредитуванням, передбачені ст.1054 ЦК України до яких застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України та загальні правила щодо умов виконання зобов'язання передбачені Главою 48 ЦК України.
Поряд із зазначеним, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивачем, ВАТ "ВіЕйБі Банк", було укладено договір поруки №VP 7350 від 24.07.2008 з відповідачкою ОСОБА_5, яка в свою чергу взяла на себе зобов'язання відповідати за виконання відповідачкою ОСОБА_4 умов кредитного договору та нести солідарну відповідальність у випадку його невиконання чи неналежного виконання Позичальником.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Судом встановлено, що позивач порушив своє зобов'язання та станом на 23 червня 2011 року включно мав заборгованість перед Банком на загальну суму 21 827 грн. 71 коп., з яких: 16222 грн.63 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту; 2310 грн. 69 коп. - комісія за РО; 3294 грн. 39 коп. - плата за пропуск платежів що підтверджується відповідними розрахунками банку(а.с.73) та спростовує твердження апелянта про ненадання Банком відповідного розрахунку заборгованості за кредитним договором.(а.с.73).
В супереч твердженням апелянта, такі розрахунки зроблені з врахуванням здійснених відповідачем ОСОБА_4 платежів, що зазначено в самому розрахунку, а надані відповідачем квитанції на підтвердження таких проплат враховані позивачем при здійснені розрахунку боргу.
Твердження апелянта про те, що позивач за кредитним договором стягує потрійну суму комісії є безпідставним, оскільки як згідно умов Кредитного договору № 1286/08/06, визначених в його п.1.4.1 так і фактично сума комісії стягується лише за обслуговування кредиту в розмірі 172 грн.41 копійка щомісячно, що становить 1% від суми кредиту, що і склало 2310 грн. 69 коп. - комісії за РО.
Таким чином, сукупність наведених доводів свідчить про те, що як сам факт наявності боргу перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором № 1286/08/06 від 24 липня 2008 року так і обов'язок відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно погасити цей борг у зазначеному позивачем та визначеному судом розмірі, знайшов своє підтвердження в суді першої інстанції і в ході апеляційного розгляду справи. При вирішенні спірних правовідносин суд вірно застосував положення ст.ст.525, 526, 530, 554, 610-612, 1048,1049,1050 ЦК України та умов самого договору.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив дійсні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Береза В.І.
Федоришин А.В.