Рішення від 21.11.2013 по справі 1325/2-399/2012

Справа № 1325/2-399/2012 Головуючий у 1 інстанції: Федитник І.Д.

Провадження № 22-ц/783/2200/13 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 27

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді- Крайник Н.П.

суддів - Мельничук О.Я., Курій Н.М.

секретар - Данилик І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»» у грудні 2012 року звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просило ухвали рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 4 470 заборгованості за кредитним договором та судовий збір в сумі 214, 60 грн.

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено, вирішено питання судових витрат.

Рішення оскаржила відповідач ОСОБА_2 Вважає його незаконним, просить таке скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовити.

Мотивує тим, що сплачувала заборгованість щомісячно в сумі 340 грн. і погасила таку повністю та вчасно. Зазначає, що сплатила Банку 3000 грн. кредиту, 1365 грн. комісії за кредит та 50 грн. пені за прострочення погашення кредиту. Позивач жодного разу не звертався до неї з письмовим повідомленням про те, що існує заборгованість по сплаті кредиту. Їй не відомо чому позивач не включив одну квитанцію у звіт про погашення заборгованості. Суд дані обставини до уваги не взяв та належно не перевірив. Вважає заявлений до неї позов безпідставним та необґрунтованим, пред»явленим без будь-яких доказів заборгованості за кредитом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що 29 лютого 2008 року між ТзОВ «Комерційний банк «Дельта» / правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»/ та ОСОБА_2 укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки.

Згідно п.1.3. Договору банк надає Держателю кредит шляхом відкриття Держателю відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії та Рахунку в сумі 3 000 грн. Держатель сплачує Банку проценти за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом за ставками, які зазначені в тарифах.

П. 3.2. Договору передбачено, що при здійсненні переказу для зарахування коштів на рахунок, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на Рахунок.

Порядок черговості розподілу коштів, які поступили на рахунок визначені п. 3.8. Договору.

У разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрафтом держатель сплачує Банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами.

Із долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку станом на 07.07.2012 року вбачається, що заборгованість по тілу кредиту становить 480 грн., комісія за прострочену заборгованість - 3885, 00 грн. та пеня - 50 грн. З цього ж розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 здійснювала оплату, вносячи визначені тарифами періодичні платежі. Останній раз нею кошти були внесені 01.04.2009 року в сумі 340 грн. Відтак, загальна сума внесених відповідачкою коштів станом на 01.04.2009 рік становила 4 185, 00 грн.

Відповідно до п. 3.12 договору від 29.02.2008 року банк щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним, формує виписки, в якій відображають рух коштів на рахунку держателя за звітний період, тобто з дати, що слідує за останнім робочим днем попереднього місяця, по останній робочий день поточного місяця, включаючи цей день. Надання держателю виписок здійснюється в один із наступних способів: в паперовій формі в приміщенні банку на вимогу держателя; в паперовій формі шляхом доставки виписки за місцем проживання держателя за допомогою засобів поштового зв'язку; в електронній формі - на електронну адресу держателя. Конкретний спосіб передачі виписок держателю обирається держателем самостійно та зазначається ним в анкеті держателя.

Із копії анкети позичальника від 29.02.2008 /а.с.10/ вбачається, що спосіб отримання виписки по рахунку ОСОБА_2 не визначено, проте п.5.5. договору передбачено, що з підписанням цього договору держатель надає згоду на передачу Банком інформації про стан заборгованості держателя за цим договором, шляхом відправлення Банком текстового повідомлення в електронному вигляді на номер мобільного телефону держателя, котрий зазначений в анкеті держателя, що оформлена під час укладання цього договору та засобами поштового зв'язку або іншими засобами.

Встановлено, що позивачем у порушення вимог договору кредиту виписки поштою відповідачу не направлялись, доказів про відправлення текстових повідомлень в електронному вигляді на номер мобільного телефону держателя немає.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо того, що позивач жодного разу не звертався до неї з письмовим повідомленням про погашення заборгованості за договором в межах строку позовної давності.

Крім того, ухвалюючи оскаржуване рішення суд не навів жодних мотивів з яких вважав встановленими наявність фактів, якими обґрунтовувались вимоги.

З розрахунку погашення заборгованості за кредитним договором вбачається, що Банк не врахував проплату відповідачки на суму 340 грн. від 26.03.2009 р. (а.с.32) та така проплата у розрахунку боргу не відображена.

Крім того, стягнення комісії у зв»язку з невчасним виконанням зобов»язання договором кредиту не передбачено.

Враховуючи, що зобов»язання за договором відповідачем виконано повністю, підстав для задоволення позову колегія суддів не вбачає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом у грудні 2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності, оскільки останній платіж за договором кредиту ОСОБА_2 здійснила 01.04.2009 р., а відтак з квітня 2009 р. розпочався трирічний перебіг строку позовної давності, коли позивач мав право звернутися до суду за захистом свого права.

Відповідно до п.7 ч. 11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю заборонено вимагати повернення споживчого кредиту, строк повернення якого минув, та позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову .

Керуючись ст. ст.303, 304 п.2 ч. 1 ст. 307 , п. 3 ч.1 ст. 309, 313 , ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді:

Попередній документ
36390878
Наступний документ
36390880
Інформація про рішення:
№ рішення: 36390879
№ справи: 1325/2-399/2012
Дата рішення: 21.11.2013
Дата публікації: 30.12.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу