Справа № 461/12611/13-п Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В..
Провадження № 33/783/618/13 Доповідач: Макойда З. М.
25 листопада 2013 року м. Львів
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області Макойда З.М., з участю прокурора Горбань М.П., представника Львівської митниці Саєнка С.В., правопорушника ОСОБА_2 та його представника-захисника ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2013 року, -
Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2013 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.472 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, що був предметом порушення митних правил - 28 179,00 грн., а також конфіскації в дохід держави взуття в асортименті т.м. «Classik Lubao» - 49 пар, взуття спортивне в асортименті т.м. «Sandik» - 11 пар, взуття в асортименті т.м. «Badoxx» - 23 пари, взуття в асортименті т.м. «LIN SHI» - 19 пар, вилучені згідно протоколу № 2134/20900/13 від 07.08.2013 року. Стягнуто з ОСОБА_2 витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 332,09 грн.
Згідно цієї постанови ОСОБА_2 07.08.2013 року о 14.00 год., повертаючись з РП в Україну через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці автомобілем марки «Volkswagen Passat 1.8kat kombi» р.н. НОМЕР_1, намагався перемістити через митний кордон України, шляхом недекларування, тобто нез'явленням за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що підлягають обов'язковому декларуванню, а саме: взуття в асортименті т.м. «Classik Lubao» - 49 пар, взуття спортивне в асортименті т.м. «Sandik» - 11 пар, взуття в асортименті т.м. «Badoxx» - 23 пари, взуття в асортименті т.м. «LIN SHI» - 19 пар, загальною вартістю 28 179, 00 грн.
На постанову судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді районного суду, та закрити провадження у справі. Мотивує це тим, що постанова судді незаконна, необґрунтована і така, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що в автомобілі перевозив взуття спортивне в кількості 94 пари, загальна вартість яких згідно фактур становила 1664 польських злотих, що станом на 07.08.2013 року по курсу НБУ (251,86 грн. за 100 польських злотих) становило 4190,95 грн. товар був придбаний ним разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в магазині в Республіці Польща, про що були оформлені відповідні фактури для пред'явлення митним органам при перетині кордону. Зазначає, що в постанові суддя безпідставно вказав про те, що згідно протоколу про порушення митних правил від 07 серпня 2013 року вартість товару, який він перевозив, становить 281179 грн., оскільки в протоколі така інформація відсутня. Вказує, що в постанові судді є посилання на висновок експертизи від 04 жовтня 2013 року, з яким він ознайомлений не був, дізнався про нього з оскаржуваної постанови, тобто був позбавлений права і можливості його оскаржити.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, виступ представника-захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора та представника Львівської митниці, які заперечили апеляційну скаргу та просили постанову судді залишити без зміни, перевіривши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України доведена повністю та стверджена наступними доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 2134/20900/13 від 07.08.2013 року, де зазначено вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 472 МК України; митною декларацією про недекларування товару, висновком експертизи від 04.10.2013 року про оцінку товару, яка становить 281179 грн.
Апелянт зазначає, що він декларацію заповняв і вважав, що куплений ним товар є особистими речами, і відомості про товар, який перевозив не вносив.
У ст. 370 МК України зазначено перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.
Водночас, ОСОБА_2 купляючи взуття у Республіці Польща оплатив його і фактура на товар була оформлена на нього, на його ім'я, а не на інших осіб, про що покликається останній.
Таким чином вважаю, що доводи апелянта в цій частині не знайшли свого ствердження.
При вирішенні питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи порушника, який не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, обставини справи, судом першої інстанції вірно застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товару, що був предметом порушення митних правил та конфіскацію цих товарів.
За таких обставин, вважаю, що постанова судді Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2013 року є законна, обґрунтована та винесена у відповідності до вимог законодавства.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 жовтня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 472 МК України - без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області З.М. Макойда