Справа № 461/3227/13 Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.
Провадження № 11-кп/783/85/13 Доповідач: Макойда З. М.
11 листопада 2013 року, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді: - Макойди З.М.
суддів : - Данка В.В., Михалюка В.О.
при секретарі : - Когут Н.Я.
з участю прокурора: - Добровольського П.О.
захисника: - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Білецького І.А. на вирок Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2013 року щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України, -
Цим вироком :
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Відники, Пустимитівського району Львівської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України та обрано йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням із визначенням 1 року іспитового строку.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.
По справі вирішено питання речових доказів.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено особисте зобов'язання.
За вироком суду ОСОБА_7 засуджений за те, що він 07 лютого 2013 року в період з часу 11.10 год. До 11.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на кінцевій зупинці трамваю № 3, що на площі Соборній у м. Львові, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до установлених норм поведінки, вчинив хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, яке виразилось в тому, що він, нехтуючи елементарними правилами поведінки, моральності та добропристойності, усвідомлюючи те, що перебуває у громадському місці - на зупинці громадського транспорту, штовхнувши потерпілу ОСОБА_8, ображав її честь і гідність, висловлюючись нецензурною лайкою та погрожуючи їй, при цьому переслідував її до продуктового магазину, що знаходиться на площі Соборній, 10 у м. Львові. В подальшому ОСОБА_7, продовжуючи свої хуліганські дії, перебуваючи у вказаному магазині, незважаючи на зауваження потерпілої ОСОБА_8 та продавців магазину, взявши у руку ніж, який знаходився на прилавку, висловлюючись нецензурною лайкою, погрожував завдати їй тілесні ушкодження, створюючи у потерпілої ОСОБА_8 враження реальної загрози її життю та здоров'ю.
На вказаний вирок суду заступник прокурора Львівської області Білецький І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить даний вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м'якість, неправильним застосуванням кримінального закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі. Мотивує це тим, що судом безпідставно застосовано вимоги ст. 75 КК України, та призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_7
Вислухавши доповідача, думку прокурора який підтримав свою апеляційну скаргу, виступ захисника ОСОБА_6, який заперечив апеляційну скаргу прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така до задовольняння не підлягає виходячи з наступного.
Судом приймались заходи про явку обвинуваченого ОСОБА_7 в судові засідання апеляційного суду, неодноразово виносились ухвали про привід, а саме 08.07.2013 року, 21.08.2013 року, 09.09.2013 року, 30.09.2013 року, 07.10.2013 року, які під час розгляду справи не були виконані.
Аналізуючи докази зібрані по справі, які у встановленому порядку були досліджені судом першої інстанції, колегія суддів, вважає, що висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України є правильним.
Не заперечує свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах зазначених у вироку суду першої інстанції, і обвинувачений ОСОБА_7, який давав показання з приводу цього у суді першої інстанції.
Незважаючи на визнання своєї винності засудженим, його винуватість у вчиненому, підтверджена та доведена зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 07.02.2013 року (а.с. 15-17), з якого вбачається, що 07.02.2013 року близько 11.10 год. на кінцевій зупинці трамваю № 3, що знаходиться на пл. Соборній у м. Львові, відчула поштовх в грудну клітку, внаслідок чого відступила пару кроків назад. Піднявши голову побачила невідомого чоловіка віком близько 60 років, який штовхнувши її присів на лавку, що знаходиться на трамвайній зупинці трамваю № 3. Коли невідомий чоловік присів на лавку, почав її голосно і привселюдно обзивати вульгарними та брутальними висловами. Після чого вона зрозуміла, що вказаний чоловік її штовхнув умисно. Обійшла трамвайну зупинку і встала з іншої сторони, щоб невідомий чоловік її не бачив. Після цього невідомий чоловік встав, підійшов до неї і почав голосно кричати : «Куди ти пішла?», «Слухай мене» та «Чи розумієш ти українську мову», при цьому також вульгарно висловлювався до неї. Після цього вона вирішила зайти в продуктовий магазин, що знаходиться позаду трамвайної зупинки за адресою м. Львів, пл. Соборна, 10, для того щоб уникнути невідомого чоловіка і його неадекватних дій відносно неї. Коли вона зайшла в середину магазину, то невідомий пішов за нею. Зайшовши в приміщення магазину вона стала біля прилавку, а коли побачила, що в магазин зайшов невідомий, який її штовхнув, то зайшла за прилавок в магазині. В цей час в магазині знаходилась невідома жінка (покупець), та продавець магазину. Останній підійшов до потерпілої, і знову почав голосно і вульгарно висловлюватися про неї і до неї в приміщенні вказаного магазину. Стоячи біля прилавку, невідомий стояв біля неї на відстані близько 1 м. На прилавку лежав столовий ніж з лезом близько 10-15 см. Невідомий взяв ніж в праву руку, але в той самий час невідома жінка (продавець), яка знаходилась поруч, притиснула руку чоловіка, який вчиняв хуліганські дії до прилавку з вимогою, щоб останній відпустив ніж, що він і зробив. Коли вийшла продавщиця з підсобного приміщення магазину, то вона зразу відреагувала на те, що відбувається в магазині і сказала, щоб вказаний чоловік покинув приміщення магазину, на що останній також не відреагував, а почав голосно кричати, вульгарно і брутально висловлюватися. Останній кричав «я її зараз заріжу», обзиваючи при цьому потерпілу вульгарними словами. Коли невідомий вже знаходився на виході з магазину, то в магазин зайшли працівники міліції. На їхнє прохання невідомий представився, як ОСОБА_7;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.02.2013 року (а.с. 21-24), з якого вбачається, що вона працює на посаді обліковця в ПП «Міська оренда» з 2009 року, а саме в продуктовому магазині, що знаходиться на пл. Соборній, 10, у м. Львові. В її функціональні обов'язки входить керівництво магазином. Остання вказала, що 07.02.2013 року приблизно в 11.20 год. - 11.25 год., будучи в підсобному приміщенні магазину, почула крики та шум в торговому залі магазину. Вийшовши в зал побачила невідому дівчину за прилавком, яка була дуже налякана, оскільки з іншої сторони прилавку на відстані близько 1,5 м. знаходився невідомий чоловік, який брутально звертався до вказаної дівчини і кричав «Я тебе заріжу», «Ти не знаєш з ким зв'язалась». Вона зробила зауваження невідомому чоловіку, на що він не відреагував, і продовжував кричати. Біля прилавку стояв покупець, а саме жінка віком близько 45-50 р., яка повідомила останній, що невідомий чоловік погрожує дівчині та мав намір чи має намір взяти ніж, який знаходився із внутрішньої сторони прилавку. Під час того, як невідомий кричав в магазині, в руках він тримав віник та лопатку для сміття. Коли в приміщення магазину зайшов працівник міліції і спитав в чому справа, вона з невідомою жінкою вказали на чоловіка, який знаходився в приміщенні магазину і вульгарно висловлюється до дівчини. Чи говорила вказана жінка до працівника міліції про те, що в руках невідомого знаходився ніж воно не чула, оскільки в магазині було шумно. Коли працівник міліції звернувся до останнього з вимогою, щоб він представився, та останній сказав, що він ОСОБА_7;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.02.2013 року (а.с. 25-28);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.02.2013 року (а.с. 18-20);
- протоколом одночасного допиту осіб від 18.02.2013 року (а.с. 34-37);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2013 року (а.с. 38-40);
- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.02.2013 року (а.с. 41-44);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.02.2013 року (а.с. 45-48);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.02.2013 року (а.с. 49-52);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2013 року (а.с. 53-55);
- фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 18.02.2013 року (а.с. 56-60);
- протоколом огляду місця події від 27.02.2013 року (а.с. 70-72);
- фототаблицею до протоколу огляду місця події від 27.02.2013 року (а.с. 73-76);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 27.02.2013 року (а.с. 78-80);
- фототаблицею до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 27.02.2013 року (а.с. 81-82);
- протоколом огляду предмету від 27.02.2013 року (а.с. 84-85);
- фототаблицею до протоколу огляду предмету від 27.02.2013 року (а.с. 86-88);
Встановлені судом фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та його кваліфікація за ч.4 ст. 296 КК України стверджуються наведеними доказами та учасниками судового провадження не оспорюються.
Апелянт зазначає про те, що судом безпідставно застосовано вимоги ст. 75 КК України, однак такі доводи апелянта не знайшли свого ствердження та спростовані наступним.
Статтею 75 КК України передбачено, що якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та інші обставини, що впливають на призначення покарання, а тому призначив покарання, яке є достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Судом першої інстанції вірно доведено, що ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин, передбачений ч.4 ст. 296 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу засудженого, який за місцем реєстрації характеризується позитивно, не працює, перебуває на обліку в Центрі обліку та нічного перебування бездомних громадян, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває. Обставинами, що обтяжує його покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно визнано його щире каяття, з'явлення із зізнанням, обставиною, що обтяжує його покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Судом першої інстанції взято до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховано те, що шкоди потерпілій ОСОБА_8 не заподіяно, ОСОБА_7 раніше не судимий, та вірно призначено ОСОБА_7 покарання, передбачене санкцією ч.4 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки з урахуванням суспільної небезпечності засудженого, його виправлення можливе без відбування покарання.
Колегія суддів вважає, що вирок Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2013 року є законним, обґрунтованим та постановлений відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Білецького І.А. - залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 10 квітня 2013 року щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України - без зміни.
Судді:
З.М. Макойда В.В. Данко В.О. Михалюк