Справа № 401/2558/13 Головуючий у 1 інстанції: Мельничик Ю.С.
Провадження № 22-ц/783/5924/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 30
04 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Шашкіної С.А., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 червня 2013 року, -
ОСОБА_2 звернувся з позовом в порядку цивільного судочинства до Апеляційного суду Кіровоградської області, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, третя особа - Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, заданої внаслідок ухвалення судами незаконних судових рішень.
Оскаржуваною ухвалою у відкритті провадження у справі відмовлено.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, вважає, що ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що відповідно до норм ЦПК України, ст. 56 Конституції України у справі за його позовом про відшкодування шкоди, завданої в результаті ухвалення судами, на його думку, незаконних судових рішень, безпідставно відмовлено у відкритті провадження. Вважає, що суд першої інстанції, не вирішив питання у відповідності до норм матеріального та процесуального права і не дотримався рекомендацій Постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009р. "Про судове рішення". З наведених підстав просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати питання на новий розгляд.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з врахуванням наступного.
У відповідності до ст.8 Конституції України, особа має право звернутись до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
Статтями 3, 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2, суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на спірні правовідносини не поширюється юрисдикція судів по розгляду заявлених позивачем вимог в порядку цивільного судочинства, оскільки ні Конституцією України, ні чинними законами України (зокрема, Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду") не передбачено право особи на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої діями чи бездіяльністю суддів (судів) під час здійснення ними правосуддя у цивільних, адміністративних та інших справах.
Відповідно до ст.62 Конституції України, матеріальна і моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.
У відповідності до ч.5 ст.1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення у цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Застосування цього законодавчого положення можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не пов"язані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади.
Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, їх посадових осіб (ст.56 Конституції України), а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст.129 Конституції України та законодавством про судочинство.
Правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", судам роз"яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб"єктом владних повноважень, які здійснюють управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв"язку з розглядом судових справ.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Законом встановлений інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя, а також механізм реагування на порушення суддями вимог процесуального закону при здійсненні правосуддя, а саме: оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, та застосування до судді у встановлених законом випадках у позасудовому порядку заходів дисциплінарного впливу.
Отже, зазначеними вище положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов"язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, визначеному процесуальними законами, а не шляхом оскарження їхніх дій (чи відшкодування матеріальної та моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
Враховуючи викладене, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов"язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
Відтак оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши оскаржувану ухвалу без змін.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити, ухвалу судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуюча: Шеремета Н.О.
Судді: Шашкіна С.А.
Цяцяк Р.П.