ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21883/13 16.12.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «САБРІЗ»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна»
Простягнення 677 533,49 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Бовтуненко М.А. - дов. № б/н від 10.12.2012 р.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «САБРІЗ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» про стягнення 677 533,49 грн. боргу.
Ухвалою від 14.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/21883/13 та призначено її розгляд на 29.11.2013 року.
Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2013 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 29.11.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали не виконав про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд даної справи до 16.12.2013 р.
11.12.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судове засідання 16.12.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
06 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САБРІЗ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 42 (далі - договір-1).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає у власність, а покупець, приймає та сплачує на умовах та в порядку, визначеному договором, товари народного споживання торгівельної марки Salton.
Відповідно до п. 1.2 договору-1 найменування товару, ціна та його кількість зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами договору.
У п. 1.3 договору-1 зазначено, що право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару, що оформлюється накладною на товар.
Пунктом 4.1 договору-1 встановлено, що товари поставляються окремими партіями на кожне окреме замовлення, а товари поставляються за узгодженими між постачальником і покупцем заявками, згідно узгодженого графіка. Поставка товару постачальником здійснюється у строк 7 (семи) календарних днів з моменту отримання заявки покупця на товар. Місцем поставки та реалізації товару встановлено м. Київ, вул. Академіка Білєцького, 27, склад № 2. Товар передається від постачальника до покупця згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4.2 договору-1 передбачено, що розрахунки за товар проводяться по мірі реалізації товару, але не рідше одного разу на місяць, не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця. Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок постачальника реалізованої вартості товару.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що якщо за 14 (чотирнадцять) днів до закінчення терміну дії договору ні одна зі сторін не повідомила іншу про бажання розірвати договір, він автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік.
Також 31 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сабріз» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (покупець, відповідач) укладено договір поставки № ДТП 16.07/12/1 (далі - договір-2).
Пунктом 1.1 сторони погодили, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору, протягом строку дії договору передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар.
Пунктом 1.2 договору товаром сторони визначають взуття, взуття домашнє, пляжне, спортивне взуття та супутні товари, інші товари, обумовлені сторонами додатково.
Пунктом 1.3 договору встановлено фактичний обсяг поставки, що зазначається в накладних які є додатками до договору, що визначається після підписання їх уповноваженими представниками сторін, на підставі яких відбувається передача товару від постачальника покупцеві.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що асортимент, ціна товару зазначаються у додатках до договору.
Пунктом 4.1 договору сторони домовились про те, що згідно з договором, істотною умовою оплати є оплата поставленого товару по факту його реалізації за розрахунковий місяць. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що йде за розрахунковим, на підставі звіту про обсяги продажу, який надається покупцем постачальнику не пізніше 5 числа поточного місяця. Проте, сторони можуть передбачити інші умови та порядок оплати шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до цього договору або викласти такі умови в заявці.
Згідно п. 13.1 договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до п. 13.2 договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов вищезазначених договорів поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «САБРІЗ» у період з 20.06.2011 р. до 24.09.2013 р. було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» прийнято товар відповідно до податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи. Разом з тим, в порушення умов вищезазначених договорів, відповідачем лише частково було оплачено поставлений товар, у зв'язку чим за поставку товару згідно видаткових накладних за період з 15.08.2012 р. по 29.04.2013 р. виник борг у розмірі 677 533,59 грн.
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 677 533,59 грн. боргу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Пунктом 4.2 договору поставки № 42 від 06.06.2011 р. передбачено, що розрахунки за товар проводяться по мірі реалізації товару, але не рідше одного разу на місяць, не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця. Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок постачальника реалізованої вартості товару.
Умовами п. 4.1 договору поставки № ДТП 16.07/12/1від 31.01.2012 р. погодили те, що істотною умовою договору є оплата поставленого товару по факту його реалізації за розрахунковий місяць. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що йде за розрахунковим, на підставі звіту про обсяги продажу, який надається покупцем постачальнику не пізніше 5 числа поточного місяця
З матеріалів справи вбачається, що за вищезазначеними договорами постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар відповідно до податкових накладних копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково (підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками), у зв'язку з чим заборгованість ТОВ «Монарх Рітейл Україна» перед позивачем складає 677 533,49 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 677 533,49 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (місцезнаходження: 040580, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Мельникова, буд. 12; фактичне місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, код ЄДРПОУ 37355731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САБРІЗ» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 37334135) 677 533 (шістсот сімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 49 коп. основного боргу та 13 550 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 67 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
23.12.2013 року
Суддя Спичак О.М.