Справа № 454/1769/13-ц
23 жовтня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,
Позивач звернувся в суд із даним позовом до відповідачів, свої вимоги мотивує тим, що 15.05.2006 року між ВАТ КБ "Надра" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 428/06-Ф на суму 46432грн., строком до 15.06.2011 року із сплатою відсоткової ставки у розмірі 16% річних та 0,4% від розміру фактичного залишку заборгованості плати за управлінням кредитом. Для забезпечення виконання даного договору між ВАТ КБ "Надра" та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3,15.06.2006 року укладено договори поруки, відповідно до п. 1.1. якого, поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов"язань, що витікають з кредитного договору. На підставі п. 1.1. кредитного договору позивачем видано кредит на вказану суму. Згідно п.1.2 договору поруки поручителі та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Зобов"язання позичальником не виконувалось належним чином, щомісячні платежі не сплачуються. Станом на 28.02.2013 року заборгованість відповідачів по кредитному договору становить 106630,88грн., з яких: 41292,34грн. - заборгованість за кредитом; 26084,60 - заборгованість за відсотками; 12088,14грн. - плата за управління кредитом; 8512,15грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків; 18653,65грн. - індекс інфляції. Просить суд стягнути солідарно із відповідачів в користь ПАТ КБ "Надра" 106630,88грн. заборгованості за кредитним договором №428/06-Ф від 15.06.2006 року, а також понесені витрати щодо сплаченого судового збору.
Ухвалою від 30.07.2013 року провадження у справі зупинено, до залучення до участі в справі правонаступника на спадкове майно після смерті відповідача ОСОБА_1
Ухвалою від 27.09.2013 року провадження у справі відновлено.
В заяві про зменшення позовних вимог від 09.10.2013 року представник позивача вказує, що із часу подання в суд позовної заяви відповідачі частково погасили заборгованість. Просить суд стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ «Надра» 97656,25грн. заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить задовольнити, в обґрунтування надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Дослідженим свідоцтвом про смерть серії І-СГ №307582, встановлено, що 27.03.2013 року помер ОСОБА_1.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, повідомляли, що кошти згідно кредитного договору отримав ОСОБА_1 За одержанням свідоцтва про право на спадщину після його смерті не звертались, оскільки жодного майна ОСОБА_1 не належало. Звернулись до суду із заявами в яких просять припинити поруку по кредитному договору від 15.05.2006 року укладеного між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1П
Заслухавши сторони та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов”язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
В свою чергу, згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З оглянутої в судовому засіданні копії кредитного договору № 428/06-Ф від 15.06.2006 року, укладеного між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 установлено, що останньому банк надає кредит в сумі 46432грн. строком по 15.06.2011 року включно, із сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 16% річних 0,4% від розміру фактичного залишку заборгованості за управління кредитом.
Згідно копій договорів поруки від 15.06.2006 року, укладених між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 установлено, що останні поручаються перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов"язань, що витікають з кредитного договору № 428/06-Ф від 15.06.2006 року.
Відповідно до п.1.2 договорів поруки позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно п. 5.3 договорів поруки, його дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.
Як встановлено в ході розгляду справи позичальник - відповідач ОСОБА_1 помер.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Із відповіді на запит наданої Сокальською державною нотаріальною конторою, №1716/01-16 від 23.10.2013 року встановлено, що за отриманням свідоцтва про право на спадщину спадкодавця ОСОБА_1 в органи нотаріату спадкоємці не звертались.
Згідно п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.
В свою чергу, відповідно до договорів поруки, укладених 15.06.2006 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, установлено, що дія договорів закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.
Відповідно до висновків, які містяться у Постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23.05.2012 року у справі №6-33цс12, за змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Як установлено в ході розгляду справи із копії кредитного договору №428/06-Ф від 15.06.2006 року, строком його виконання є 15.06.2011 року, із позовом до поручителів позивач звернувся лише 19.06.2013 року, що стверджується відбитком штампа реєстрації на позовній заяві.
Таким чином, у задоволенні зменшених позовних вимог про стягнення із відповідачів в користь позивача солідарно суми боргу за кредитним договором слід відмовити у зв'язку із припиненням поруки.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України, суд
У задоволенні зменшених позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно 97656,25грн. заборгованості за кредитним договором №428/06-Ф від 15.06.2006 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.
Головуючий: М. Я. Адамович