Справа № 454/2663/13-ц
(заочне)
29 жовтня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_1, звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в позовній заяві вказавши, що рішенням Сокальського районного суду від 03.11.2006р. по справі №2-1402/2006 стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 275 018 грн.
29.12.2006р. державним виконавцем ВДВС Сокальського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №4912365 з виконання виконавчого листа №2-1502 виданого 29.12.2006р. Сокальським районним судом.
16.07.2007р. державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження, згідно ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» до зведеного виконавчого провадження.
Постановлено ОСОБА_2 добровільно виконати рішення в семиденний строк, а в протилежному випадку виконати його в примусовому порядку. В добровільному порядку відповідачем рішення не виконано. Станом на момент звернення позивачем до суду, відповідачем не сплачено жодної гривні в рахунок погашення боргу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Просить суд стягнути з відповідача в його користь 56 781,80 грн. - 3% річних та 236 790 грн. - інфляційні втрати.
Представник позивача в судове засідання не прибула, однак подала заяву, що просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не був повідомлений про судове засідання.
Дане твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки в суд повернувся судовий виклик із поштовим повідомленням, в якому вказано, що він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких обставин, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
З оглянутого у судовому засіданні рішення Сокальського районного суду від 03.11.2006р. встановлено, що з ОСОБА_2 стягнуто в користь ОСОБА_1 250 000 грн. за договором підряду, 25 000 грн. моральної шкоди та судові витрати в сумі 18 грн., а всього 275 018 грн.
Згідно розрахунку індексу інфляції, наданого позивачем, встановлено, що за період заборгованості з 03.11.2006р. по 18.09.2013р. інфляційне збільшення суми боргу становить 236 790, 50 грн.
Також, згідно розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми за період з 03.11.2006р. по 18.09.2013р. , сума процентів становить 56 781, 80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).
Ч.2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеного змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. передбачене право кредитора вимагати сплати боргу з урахування індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних втрат та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).
Також, згідно ч.5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, ні договором підряду, ні законодавством, стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з моральної шкоди і державного мита не передбачено.
Таким чином, відшкодування інфляційних втрат заподіяних ОСОБА_1 та 3% річних, слід нараховувати із суми 250 000 грн.
Відповідно до розрахунку суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 03.11.2006р. по 18.09.2013р., інфляційні втрати позивача становлять 215 250 грн.
При цьому, середній індекс інфляції за період розраховується за формулою % ІІср. = ІІ1 х ІІ2 …ІІХ/100, де ІІ1 індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ - індекс інфляції за останній місяць заборгованості.
Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С інфл. = С х ІІср., де С - сума боргу; ІІср. - середній індекс інфляції.
Також, відповідно до розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми за період з 03.11.2006р. по 18.09.2013р., становить 51 616,44 грн.
Розрахунок 3% річних від простроченої суми проводиться за формулою: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
2512 - кількість днів прострочення з 03.11.2006р. по 18.09.2013р.
250 000 грн. х 3 х 2512 : 365 : 100 = 51 616,44 грн.
Судом установлено, що ОСОБА_2 не виконується рішення Сокальського районного суду Львівської області від 03.11.2006р., що є підставою для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Таким чином, з ОСОБА_2 слід стягнути в користь ОСОБА_1 51 616 грн. 44 коп. - 3% річних від простроченої суми, та 215 250 грн. - інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 625 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 51 616 (п'ятдесят одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 44 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 215 250 (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. судового збору.
Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана відповідачем в суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: М. Я. Адамович