Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"20" листопада 2013 р. Справа № 911/3969/13
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від прокурора: не з'явились;
від позивача: Бутенко Н. В. (довіреність № 10.6.02076 від 10.06.2013 р.);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: Куліковський В. В. (довіреність № 5261-НЮ від 19.11.2013 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Чернігів
в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, м. Чернігів
до Фізичної особи - підприємця Делікатного Дмитра Петровича, м. Славутич
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Відокремленого підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця", м. Київ
про стягнення 6 976, 16 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення нерухомого майна
Чернігівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Чернігівській області звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ФОП Делікатного Д. П. про стягнення 5 836, 84 грн. основної заборгованості, 555, 64 грн. пені, 583, 68 грн. штрафу, розірвання договору № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., укладеного між РВ ФДМУ по Чернігівській області та ФОП Делікатним Д. П., зобов'язання звільнити державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину підвалу в будівлі вокзалу станції Славутич площею 78, 3 кв. м., розташованого за адресою: Київська обл., м. Славутич, вул. Привокзальна 102, та повернути його балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" - на підставі акту приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2013 р. порушено провадження у справі № 911/3969/13 за позовом Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Чернігівській області до ФОП Делікатного Д. П. про стягнення 6 976, 16 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та повернення нерухомого майна і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 06.11.2013 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Відокремлений підрозділ „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця".
06.11.2013 р. у судовому засіданні представник позивача заявив про уточнення своїх позовних вимог та надав суду відповідну заяву № 10-6-04353 від 05.11.2013 р. про зміну розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 526, 76 грн. основної заборгованості, 725, 36 грн. пені, 583, 68 грн. штрафу, а інші вимоги без змін.
Заява № 10-6-04353 від 05.11.2013 р. позивача про зміну розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.
06.11.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.11.2013 р.
19.11.2013 р. до канцелярії суду від третьої особи надійшов лист № 2 від 19.11.2013 р., у якому зазначає, що заперечує проти розірвання договору оренди.
20.11.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.
Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача та прокурор у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
08.08.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину підвалу в будівлі вокзалу ст. Славутич площею 78, 3 кв.м., розміщене за адресою: вул. Привокзальна, 102, м. Славутич, на землях Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" ДТГО ПЗЗ, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 28.02.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 143 264, 27 грн.
Згідно п. 1.2. договору майно передається в оренду для здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи та непродовольчими товарами.
Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на орендодавця.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2011 р. - 2 254, 26 грн.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Пунктом 3.11. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.
Пунктом 10.1. договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 08.08.2011 р. до 06.08.2014 р. включно.
Відповідно до п. 10.4. договору орендар не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору повідомляє орендодавця про намір продовжити договір на новий строк.
08.08.2011 р. між позивачем та відповідачем був акт приймання-передачі, згідно якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - частину підвалу в будівлі вокзалу ст. Славутич площею 78, 3 кв.м., розміщене за адресою: вул. Привокзальна, 102, м. Славутич, на землях Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" ДТГО ПЗЗ, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 28.02.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 143 264, 27 грн.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нежитловим приміщенням за договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р. з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з квітня 2013 р. по липень 2013 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном до державного бюджету України у вказаний період склав 5 836, 84 грн., що підтверджується договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., розрахунком заборгованості за договором, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 310, 08 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з квітня 2013 р. по липень 2013 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (державного бюджету України) складає 3 526, 76 грн., що підтверджується договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., актом від 08.08.2011 р. приймання-передачі, розрахунком заборгованості за договором, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне невиконання ним свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений прокурором період за договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р.
Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 3 526, 76 грн. за договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендних платежів з 13.09.2011 р. по 05.11.2013 р. всього на загальну суму 725, 36 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 725, 36 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по сплаті орендних платежів більш ніж на 3 місяці всього на загальну суму 583, 68 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 583, 68 грн.
Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд розірвати договір № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., укладений між РВ ФДМУ по Чернігівській області та ФОП Делікатним Д. П.
З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 1 ст. 782 цього ж кодексу передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту укладення сторонами договору оренди державного майна та станом на час розгляду справи позивач належним чином виконував перед відповідачем свої обов'язки за договором, а відповідач вчасно не виконував свій обов'язок по сплаті орендної плати, чим істотно порушив умови договору № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., у зв'язку із чим у позивача виникло право на розірвання договору оренди з підстав, зазначених у п. 10.6. договору та у ст. 782 Цивільного кодексу України.
Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідача про розірвання договору № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., укладеного між РВ ФДМУ по Чернігівській області та ФОП Делікатним Д. П., є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд зобов'язати відповідача звільнити державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину підвалу в будівлі вокзалу станції Славутич площею 78, 3 кв. м., розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Привокзальна 102, та повернути його балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" - на підставі акту приймання-передачі.
З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно п. 5.10. договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога прокурора в інтересах позивача є похідною від його позовної вимоги в інтересах позивача до відповідача про розірвання договору № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., укладеного між РВ ФДМУ по Чернігівській області та ФОП Делікатним Д. П.
Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, вимога прокурора в інтересах позивача про зобов'язання відповідача звільнити державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину підвалу в будівлі вокзалу станції Славутич площею 78, 3 кв. м., розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Привокзальна 102, та повернути його балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" - на підставі акту приймання-передачі, є похідною від його позовної вимоги до відповідача про розірвання № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., укладеного між РВ ФДМУ по Чернігівській області та ФОП Делікатним Д. П., що в свою чергу є законною і обґрунтованою, то суд дійшов висновку про її задоволення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Делікатного Дмитра Петровича (ідентифікаційний номер 2870408656) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (ідентифікаційний код 14243893) 3 526 (три тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 76 (сімдесят шість) коп. основної заборгованості, 725 (сімсот двадцять п'ять) грн. 36 (тридцять шість) коп. пені, 583 (п'ятсот вісімдесят три) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. штрафу.
3. Розірвати договір № 91-11 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.08.2011 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (ідентифікаційний код 14243893) та Фізичною особою - підприємцем Делікатним Дмитром Петровичем (ідентифікаційний номер 2870408656).
4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Делікатного Дмитра Петровича (ідентифікаційний номер 2870408656) звільнити державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину підвалу в будівлі вокзалу станції Славутич площею 78, 3 кв. м., розташованого за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. Привокзальна 102, та повернути його балансоутримувачу - Відокремленому підрозділу „Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця" (ідентифікаційний код 04713033) - на підставі акту приймання-передачі.
5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Делікатного Дмитра Петровича (ідентифікаційний номер 2870408656) в доход Державного бюджету України судові витрати 4 014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
20 грудня 2013 р.