Справа № 454/2996/13-ц
(заочне)
02 грудня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу за договором позики,
Позивач ОСОБА_1, звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 про повернення боргу за договором позики, в позовній заяві вказавши, що 23.05.2013 року позичив відповідачу 1 700 доларів США на строк до 23.07.2013 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 Вказує, що відповідач станом на 23.10.2013р. борг не повернув та уникає зустрічі, на телефонні дзвінки не відповідає і тому він змушений звертатись до суду з даним позовом.
Просить суд стягнути з відповідача в його користь 1 700 доларів США суму боргу, 3% річних від суми боргу в розмірі 51 долари США, витрати на правову допомогу в розмірі 600 грн. та судовий збір в розмірі 214,70 грн.
02.12.2013р. позивач ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача в його користь суму боргу в розмірі 1700 доларів США, що в еквіваленті до гривні становить 13 923 грн., 3% річних в розмірі 51 долар США, що в еквіваленті до гривні становить 417,69 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 600 грн. та судовий збір в розмірі 214,70 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибула, однак подала заяву, що просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, в суд повернувся судовий виклик із поштовим повідомленням, в якому вказано, що він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких обставин, зі згоди позивача суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків.
З оглянутого в судовому засіданні договору позики від 23.05.2013р. встановлено, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 1 700 доларів США та зобов'язується повернути їх до 23.07.2013 року.
Як слідує з даних Національного Банку України, станом на 02.12.2013 року офіційний курс долара США становить 799,30 грн. за 100 доларів США.
Таким чином , сума становить: 799,30 грн. (100 доларів США) х 17 = 13 588,10 грн.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).
Ч.2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.530 ЦК України визначено, що у випадку коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч.2 ст.1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними та допустимими доказами.
Судом встановлено істотне порушення умов договору зі сторони ОСОБА_2, і відповідно позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 1700 доларів США, що еквівалентно 13 588,10 грн. підлягає до задоволення.
Ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеного змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).
Відповідно до розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми за період з 23.07.2013р. по 02.12.2013р., становить 147,42 грн.
Розрахунок 3% річних від простроченої суми проводиться за формулою: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
132 - кількість днів прострочення з 23.07.2013р. по 02.12.2013р.
13 588,10 грн. х 3 х 132 : 365 : 100 = 147,42 грн.
Судом установлено, що ОСОБА_2 не виконав зобов'язання перед ОСОБА_1, що є підставою для стягнення з ОСОБА_2 в користь позивача 147,42 грн.- 3% річних від простроченої суми.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до договору від 09.09.2013р. укладеного між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 встановлено, що останньому адвокат ОСОБА_3 надавала правові послуги, необхідні для ведення справи в суді за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та отримала плату за надані послуги.
З поданої квитанції встановлено, що ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_3 600 грн. за надання правової допомоги.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу підлягає до задоволення.
Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з поданих квитанцій ОСОБА_1. при зверненні до суду з даним позовом сплатив 214,70 грн. судового збору.
Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 212, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 526, 530, 533, 625, 651, 1046, 1049 України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 13 588 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп. суму заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 147 (сто сорок сім) грн. 42 коп. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 600 (шістсот) грн. Витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 214 (двісті чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 14 (чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.
Заява про перегляд даного заочного рішення може бути подана відповідачем в суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: М. Я. Адамович