Справа № 454/1833/13-ц
09 вересня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до прокурора Сокальського району Шарка Р.С., з участю третьої особи на стороні відповідача Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач фермерське господарства «ОСОБА_1В.» звернулося в Сокальський районний суд з позовом до прокурора Сокальського району Шарка Р.С. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач зловживаючи посадовим становищем, всупереч інтересів служби, для приховування злочину скоєного в.о. прокурора Сокальського району Ільницьким М.М. шляхом внесення завідомо неправдивої інформації в офіційні документи та невиконання ухвали апеляційного суду Львівської області від 12.11.2010 року по справі №10-583/2010, постанови Сокальського районного суду від 05.03.2010 року по справі №4-1/2010, відмовив представнику фермерського господарства «ОСОБА_1В.» - ОСОБА_1 у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення на підставі його заяви про злочин за вих. №143 від 27.03.2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не провів відповідної перевірки та не надав обґрунтованої відповіді за результатами проведеної перевірки по його заяві про злочин, в результаті чого порушив норми ч. 1, 4 ст. 214 КПК України та порушив його права гарантовані ст. 40 Конституції України, ст. 56 КПК України та нанесено шкоду фермерському господарству. Просить суд стягнути із Держави в особі Державної казначейської служби України 28000000 грн. відшкодування матеріальної шкоди в результаті протиправних дій відповідача та 10000000грн. на відшкодування моральної шкоди в результаті протиправних дій відповідача, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.
В судове засідання представник позивач не прибув, подав клопотання в якому просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не прибув, подав клопотання в якому вказує, що вважає позовні вимоги безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Просить позов залишити без задоволення та слухати справу за його відсутності.
Представник третьої особи Державної казначейської служби України в судове засідання не прибув та не повідомив суд про причину неявки.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди на підставі ст.ст. 22, 23 ЦК України.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що постановою Сокальського районного суду від 05.03.2010 року скасовано постанову в.о. прокурора Сокальського району Ільницького М.М. від 17.01.2006 року про скасування постанови ДІМ Сокальського РВ ГУМВСУ у Л/О ОСОБА_2 від 18.11.2005 року, а також постанову від 23.01.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.11.2010 року постанову Сокальського районного суду від 05.03.2010 року в частині скасування постанови в.о. прокурора Сокальського району Ільницького М.М. від 17.01.2006 року про скасування постанови ДІМ Сокальського РВ ГУМВСУ у Л/о ОСОБА_2 від 18.11.2005 року стосовно ОСОБА_1 про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 249 КК України скасовано, а справу провадженням в цій частині закрито. Врешті постанову суду залишено без змін.
Із копії відповіді на звернення наданої прокурором району ОСОБА_3 представнику ФГ «ОСОБА_1В.» №59-63-13 від 08.05.2013 року, встановлено, що оскаржені дії в.о. прокурора Сокальського району Ільницького М.М. стосуються виключно порядку здійснення повноважень прокурора згідно Кримінально-процесуального кодексу України (1960 року). З огляду на викладене, а також відсутність згідно п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, у зверненні будь-яких обставин, що можуть свідчити про вчинення в.о. прокурора Сокальського району Ільницьким М.М. кримінального правопорушення, підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним зверненням не вбачається.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду виникає в разі постановлення судом виправдовувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом досудового слідства, а також у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законодавством України.
Позивач фактично ставить питання про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої, на його думку, внаслідок незаконного звинувачення в.о. прокурора району ОСОБА_4 представника фермерського господарства ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, а також у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, що викладено у зазначеній вище постанові від 17.01.2006 року.
Як вбачається зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та ч.1, ч. 2 ст. 1176 ЦК України, дія вказаних законодавчих актів розповсюджується на вичерпний перелік процесуальних дій уповноважених органів в межах кримінальної справи, оперативно-розшукової справи чи справи про адміністративне правопорушення.
Як встановлено в ході розгляду справи, кримінальна справа стосовно ОСОБА_5 не порушувалася, до адміністративної відповідальності він не притягувався, при цьому, не встановлено інших обставин, передбачених ч. 1 ст. 1176 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», які дають підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди.
Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України, шкода завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої (ніж передбачено в ч.ч. 1-5 цієї норми) незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. За правилами ч. 6 зазначеної статті відшкодовується на загальних підставах шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, тобто за незаконні дії або бездіяльність цих органів, які не включені до переліку незаконних рішень, дій чи бездіяльності ч 1 ст. 1176 ЦК України.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Виходячи із вищенаведеного, оскільки позов пред'явлено з підстав відмови представнику позивача прокурором району ОСОБА_3 у внесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення щодо незаконного звинувачення в.о. прокурором району ОСОБА_4 представника фермерського господарства у вчиненні злочину та адміністративного правопорушення, при цьому будь-яких інших підстав позивач не заявляв, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212ЦПК України, суд
У позові фермерського господарства «ОСОБА_1В.» до прокурора Сокальського району Шарка Р.С. про стягнення 38000000 грн. матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.
Головуючий: М. Я. Адамович