83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.11.2013 Справа № 905/6034/13
Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Поповій С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Н», м.Дніпропетровськ
до відповідача Горлівської міської ради, м. Горлівка
про визнання договору недійсним
Представники сторін:
від позивача: Єсаулов В.О., директор
від відповідача: Молодьожникова К.С., за довірен.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра-Н», м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Горлівської міської ради, м. Горлівка про визнання недійсним договір оренди землі від 04 грудня 2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладенні спірного договору оренди були порушені істотні умови договору, що, на думку позивача, є підставою для визнання його недійсним.
Ухвалою суду від 27.08.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/6034/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував на підставі того, що на момент укладення спірного договору оренди, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.
Від позивача надійшла заява в якій просив призначити землевпорядну експертизу. Клопотання судом розглянуто та відхилено за недоцільнісю.
Також, позивач у заяві просив повідомити про дату засідання та про ознайомлення з матеріалами справи та клопотав про проведення судових засідань з обов'язковою участю представника.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилалися сторонам у відповідності до вимог ст. 64, 87 господарського процесуального кодексу України за зазначеними в позовній заяві адресами, у строки передбачені процесуальним законодавством, що підтверджується штампами канцелярії на зворотному боці ухвал.
Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р. встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за видачу судами документів. Сума сплати за видачу копії судового рішення встановлена ст. 4 вказаного Закону та дорівнює 1 гривню за кожний аркуш копії. До вищезазначених заяв, всупереч вимогам законодавства, не було долучено доказів про сплату судового збору за повторну видачу судом документів.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV зазначені ухвали розміщено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до приписів ст..22 господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Однак, в супереч наведеному позивач фактично жодного разу не скористався правом на ознайомлення із матеріалами справи.
Що стосується клопотання позивача про проведення судових засідань з обов'язковою участю представника, то господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, враховуючи тривалість розгляду зазначеної справи та систематичне нез'явлення представника позивача до судових засідань та ненадання останнім витребуваних судом документів.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.10.2013р. процесуальний термін розгляду справи продовжено на 15 днів.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області , -
04.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Деметра-Н» та Горлівською міською радою укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець (відповідач) надав, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 13,0428 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, згідно рішення Горлівської міської ради від 26.10.2007р. №V/23-22, яка знаходиться за адресою: вул. Шашуріна, 2-е, Микитівський район, м. Горлівка, Донецька область, для обслуговування будівель та споруд по виробництву феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань.
Договір оренди підписано представниками обох сторін та зареєстровано у Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 12.12.2007р. за реєстровим №040715200398.
Між сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки №398 від 12.12.2007р.
Позивач вважає, що спірний договір підписано без дотримання сторонами вимог, встановлених ст.. 15 ЗУ «Про оренду землі», а саме невірно складено проект землеустрою земельної ділянки, оскільки при його складанні не складалось нормативного розрахунку території, що підлягає передачі в оренду та знаходиться під розміщеними будівлями та спорудами, яка необхідна для їх обслуговування. За вказаних обставин, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач вважає договір таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що спричинює його недійсність.
Проаналізувавши умови договору оренди землі №040715200398 від 12.12.2007р., суд дійшов наступного висновку.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлені істотні умови договору оренди землі, серед яких: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про оренду землі" та ч.3 ст. 93 Земельного кодексу України строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Умовами спірного договору, зокрема п.8, передбачено, що договір укладено строком на десять років.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).
Проаналізувавши даний договір, суд дійшов висновку, що він містить всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України „Про оренду землі", його підписано сторонами з дотриманням вимог ст. 6, 17, 19 Закону України „Про оренду землі".
Згідно п. 34, 35 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Підставою для укладення договору оренди № 040815200398 було рішення Горлівської міської ради від 26.10.2007 року № V/23-22, яке на момент розгляду справи є чинним. Доказів його оскарження чи скасування до матеріалів справи не надано.
Позивач як на підставу недійсності спірного договору оренди землі від 04.12.2007р. посилається на те, що складений проект землеустрою земельної ділянки в цілому не відображає фактичного розміщення будівель, споруд, зон озеленіння, а також вільних від забудови частин земельних ділянок, що призвело до неправильності складеного розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки, визначення її нормативної грошової оцінки на момент укладення спірного договору. В зв'язку із чим, в процесі розгляду справи, просив призначити у справі первинну державну експертизу землевпорядної документації.
Відповідно до ст..1 ЗУ «Про землеустрій» землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. (ст..20 Закону).
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Замовники документації із землеустрою мають право здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом. (ст. 26,27 Закону).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. (ст.50 Закону).
Підписанню договору оренди землі передувало виготовлення проекту землеустрою, який було здійснено на замовлення позивача по даній справі (майбутнього землекористувача) та погоджено відповідними державними органами і отримано позитивні висновки.
Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677 проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує, зокрема, із землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів.
Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається відповідною радою та затверджується.
Відповідачем до матеріалів справи долучено заяву ТОВ «Деметра-Н» від 06.09.2007р., надіслану на адресу Горлівської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13, 0428га, що власне, свідчить про обізнаність та згоду позивача з висновками вищевказаного проекту .
В подальшому, на підставі рішення Горлівської міської ради від 26.10.2007 року № V/23-22 «Про припинення права користування земельними ділянками та про передачу земельних ділянок в оренду» земельна ділянка по вул. Шашуріна, 2-е, м. Горлівки разом із відповідними будівлями та з іншими об'єктами інфраструктури - проїздами, проходами, ш (пункт 4. договору) передана в оренду ТОВ «Деметра-Н».
Зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою (ст. 31 Закону). Доказів того, що позивач скористався своїм правом щодо внесення змін до проекту суду не надано.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням того, що землекористувачем не вжито жодних заходів щодо внесення змін до документації із землеустрою, а укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки є таким, що відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» і позивачем фактично не доведено порушення вимог діючого законодавства на час укладення між сторонами спірного договору оренди земельної ділянки, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача в порядку ст..49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра-Н» до Горлівської міської ради про визнання договору недійсним - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Гриник
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2013р.