24.12.13р. Справа № 904/7959/13
За позовом Борозенької сільської ради, с. Борозенське
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВК - Газбуд", смт. Петриківка
про стягнення 37 043,35 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Пигида Б.В., сільський голова Борозенської сільської ради
від відповідача: Строгий А.Б., представник за довіреністю № б/н від 12.11.13р.
Здольник І.В., директор
Борозенська сільська рада (далі-позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВК - Газбуд" (далі-відповідач) про стягнення 37 043,35 грн.
Ухвалою господарського суду від 16.10.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 14.11.13р.
Ухвалою господарського суду від 14.11.13р. відкладено розгляд справи на 03.12.13р.
Ухвалою господарського суду 03.12.13р. продовжено строк вирішення спору по суті до 30.12.13р. та відкладено розгляд справи на 24.12.13р.
24.12.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи Акт контрольного заміру від 17.12.13р.
В свою чергу, повноважні представники відповідача позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі.
В судовому засіданні 24.12.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
22.04.09р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 1 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, предметом договору є виконання відповідачем робіт по будівництву підвідного газопроводу високого тиску до села Садок Великоолександрівського району.
Відповідно до п. 1.2. Договору, відповідач виконує власними силами і засобами всі роботи відповідно до вимог тендерної, кошторисної та проектної документації, підготовлює об'єкт до введення в експлуатацію.
Згідно з п.1.3. Договору, позивач здійснює контроль за витрачанням бюджетних коштів, технагляд, контроль за виконанням робіт, приймання виконаних робіт.
Вартість робіт, що доручається виконувати відповідачу, визначається договірною ціною і складає 723 932,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 144 786,48 грн., в тому числі освоєння коштів в 2009 році складає 723 932,40 грн. (п. 2.1. Договору).
В п. 2.2. Договору зазначено про те, що договірна ціна може переглядатись сторонами за наступних умов:
- зміна обсягів і складу робіт;
- внесення змін до проектно-кошторисної документації;
- зміни законодавства з питань оподаткування, прийняття нових нормативних актів, що впливають на вартість робіт.
Як зазначено в п. 3.1. Договору, відповідач розпочинає виконання робіт протягом 5 календарних днів з моменту надання позивачем дозволу на початок виконання робіт.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний скласти графік виконання робіт, який узгоджується з позивачем та є додатком до цього Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, фінансування робіт здійснюється позивачем по мірі надходження бюджетних коштів. Оплата за виконані роботи проводиться позивачем згідно актів форми КБ-2в, КБ-3 протягом 5 банківських днів після підписання актів.
Згідно з п. 4.3. Договору, кінцеві розрахунки здійснюються позивачем протягом 30 робочих днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт.
У випадку порушення своїх зобов'язань або неналежного виконання обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність визначену даним Договором та чинним законодавством (п. 10.1.Договору).
В п. 12.1. Договору зазначено про те, що всі зміни та доповнення до даного Договору узгоджується за домовленістю сторін та оформлюються у вигляді додаткової угоди.
Зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані сторонами (п. 14.2. Договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного завершення робіт (п.3.2. Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору, відповідач виконав передбачені Договором роботи, а позивач їх прийняв, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.11-39).
Крім того, позивач звертає увагу суду, що виконані відповідачем по Договору роботи були оплачені в повному обсязі.
05.04.13р. Державною фінансовою інспекцією в Херсонській області була проведена ревізія окремих питань використання сільського бюджету та фінансово-господарської діяльності в Борозенській сільській раді Великоолександрівського району за період з 01.10.09р. до 01.03.13р., відповідно до якої встановлено, що відповідачем до актів приймання підрядних будівельних робіт КБ-2 було внесено вищу вартість матеріалів, ніж визначено у твердій договірній ціні і локальному кошторисі 6-1-3 на газопровід високого тиску, таким чином позивачем оплачено завищену вартість виконаних робіт на загальну суму 37043,35грн. (а.с.55-57).
Позивач зазначає про те, що відповідач в порушення п. 12.1 та п. 14.2. Договору не повідомив позивача про невідповідність фактичних об'ємів робіт і вартості матеріалів до проектно-кошторисних документів. Так, умовами Договору передбачено, що укладання трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 100 мм, відповідно до локального кошторису № 6-1-3 передбачено довжиною 6 420 м. вартістю за одиницю 53,76 грн., а в актах приймання будівельних робіт фактична довжина укладених поліетиленових труб складає 5 706 м. вартістю за одиницю 59,17 грн. Таким чином, позивач вважає, що відповідач свідомо завищив вартість поліетиленової труби щоб отримати всі кошти, визначені договірною ціною по Договору.
14.05.13р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 350, відповідно до якого позивач повідомив відповідача, що виявлені ревізією порушення та просив повернути завищену вартість виконаних робіт на загальну суму 37 043,35 грн. (а.с.58).
06.06.13р. відповідач направив на адресу позивача відповідь з вих. № 461 від 29.05.13р., в якій зазначив про те, що у зв'язку з зростанням цін збитки були понесені тільки самим відповідачем (а.с 59).
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача завищену вартість виконаних робіт на загальну суму 37 043,35 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідач зазначає про те, що ним роботи були виконані своєчасно і в повному обсязі згідно з умовами Договору та норм закону, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, які було підписано обома сторонами без будь-яких зауважень. Вартість робіт була визначена у твердій грошовій сумі, що складала 723 932,40 грн. При виконанні робіт відповідач за тверду, зазначену Договором ціну не вийшов, та виконав всі зазначені у договорі зобов'язання. Таким чином, відповідач вважає, що ним зобов'язання за Договором виконані в повному обсязі.
Державною фінансовою інспекцією в Херсонській області при здійсненні ревізії було встановлено, що Договір на підставі якого відповідач виконав роботи відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім того, у зазначеній довідці головним фінансовим інспектором з питань будівництва ДФІ в Херсонській області Богановим Ю.Є. зазначено, що вартість робіт визначається договірною ціною, вид договірної ціни - тверда, що відповідає вимогам п. 21 постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 р.
Посилання позивача на порушення відповідачем п. 12.1. та п. 14.2. Договору є безпідставними тому, що ніяких змін та доповнень до Договору не робилось, ніяких додаткових угод також не оформлювалось.
Збільшення ціни на поліетиленову трубу SBR-11 110X10.0 яка відбувалась на протязі дії Договору (згідно з відповіддю НПП "Мегапол" від 25.11.13р. та доданими прайсами) ніяким чином не спричинила зміни загальної ціни Договору 723 932,40 грн.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивач зазначає про те, що фактична довжина укладених поліетиленових труб склала 5 706 м, а не 6 420 м, як передбачено умовами Договору. Але наведені обставини не відповідають дійсності, як зазначає відповідач, оскільки відповідно до Акту про прийняття закінченого будівництва системи газопостачання, який було підписано позивачем, відповідачем, головним інженером експлуатаційної організації ВАТ "Херсонгаз", представником Держнаглядохоронпраці, ведучим інспектором Держмістпромнагляду у Херсонській області, довжина фактично укладених поліетиленових труб складає 6 344 м. (+ до двох відсотків на експлуатаційні потреби).
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених Бюджетним кодексом України чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме нецільовим використанням бюджетних коштів (п. 24 ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України).
Згідно з п. 5 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України, за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, як повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Бюджетного кодексу, рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2 - 5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, приймається Міністерством фінансів України, органами Державного казначейства України, органами Державної контрольно-ревізійної служби, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Рішення набирає чинності з дня його підписання.
Статтею 119 Бюджетного кодексу визначається, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Відповідно до умов ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки:
По-перше, твердження позивача про те, що фактична довжина укладених відповідачем по Договору поліетиленових труб складає 5 706 м не відповідає дійсності, тому що відповідно до Акту про прийняття закінченого будівництва системи газопостачання від 28.07.10р. (а.с.98-99) та Акту контрольного заміру від 17.12.13р. (а.с.111) відповідачем було укладено трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 100 мм довжиною 6 344 м. (+ до двох відсотків на експлуатаційні потреби). Таким чином, суд вважає, що відповідач виконав належним чином та в повному обсязі об'єм робіт відповідно до умов Договору та проектної документації.
По-друге, відповідно до умов п. 2.1. Договору, вартість робіт, що доручається виконувати відповідачу, визначається договірною ціною і складає 723 932,40 грн. Матеріалами справи підтверджено (а.с.11-54), сторонами не заперечується той факт, що відповідачем були виконані роботи на загальну суму передбачену умовами Договору. Суд вважає, що сторони обумовили Договором тверду грошову суму, за межі якої відповідач не вийшов, таким чином відповідачем не були порушені умови Договору та кошторисної документації щодо вартості виконаних робіт.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з чим витрати по справі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 116-119 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 26.12.13р.