ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15874/13 19.12.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова
компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про стягнення 492 850,47 грн.
Суддя: Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Чеботарьова І.Г. - за дов.
від відповідача Гуменюк Т.М. - за дов.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 492 850,47 грн.
Ухвалою від 19.08.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.09.13 р.
06.09.13 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 10.09.13р. розгляд справи відкладено на 15.10.13р.
15.10.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення, відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та клопотання про зменшення штрафних та фінансових санкцій.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
- порушення строків оплати за газ відбулося не з вини відповідача, оскільки розрахунки за природний газ на вироблення теплової енергії здійснювалися відповідно до особливого алгоритму проведення розрахунків, який регулюється державою;
- відносини з постачання газу регулюються перш за все законодавством України, а договір на постачання газу лише фіксує та конкретизує врегульовані законодавством відносини між стратегічними підприємствами;
- за відсутності факту користування або утримання відповідачем належних до сплати позивачеві коштів неправомірно застосовувати положення ст. 625 Цивільного кодексу України. Позивач не довів наявність такого користування або утримання;
- відповідач не може самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, а вина Київенерго у простроченні платежів за газ повністю відсутня, а отже відсутній і склад правопорушення, що згідно із ст. 218 Господарського кодексу України, ст. 617 Цивільного кодексу України позбавляє позивача права застосовувати до відповідача будь-які санкції;
- якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарського суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 15.10.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою від 15.10.13р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 05.11.13р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 17.10.13 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 05.11.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою від 05.11.13р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 26.11.13р.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 12.11.13 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.
На підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 26.11.13р., оголошено перерву до 10.12.13р.
Судове засідання 10.12.13 р. не відбулося, розгляд справи призначено 19.12.13р.
В судовому засіданні 19.12.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
31.07.2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (надалі - позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір №1476-12-ПР на купівлю-продаж природного газу , відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві у 2012 році природний газ, везений на митну територію України позивачем, та/або природний газ видобутий на території України, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.
Згідно з п. 2.1. договору, продавець передає покупцеві для ТЕЦ-5 ПАТ «Київенерго» з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 221 000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів.
Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.
У п. 3.1. договору зазначено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.
Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Як встановлено п. 4.1 договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до п. 5.1. договору, ціна на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.
Згідно з п. 5.2. ціна за 1000 куб. м газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:
оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;
оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У п. 6.3. договору зазначено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.2. договору).
Відповідно до п. 11.1. договору, він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 серпня 2012 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.
На виконання умов договору, позивач протягом серпня-листопада 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 93 478,841 куб.м. на загальну суму 435 773 678,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу.
За твердженням позивача, відповідач, грошове зобов'язання з договором поставки газу за спожитий у листопаді 2012 року газ, виконав невчасно, прострочивнши його на чотирнадцять днів.
Станом на 28 грудня 2012р. заборгованість за основним зобов'язанням у відповідача перед позивачем за договором постачання природного газу відсутня.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У разі порушення покупцем умов п. 6.1. цього договору, покупець зобов'язується у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.2. договору).
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 314 052,83 грн. пені.
Заперечення відповідача викладені у відзиві, спростовуються тим, що статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зазначений вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. 175 ГК України.
Правовідносини між сторонами склалися на підставі спірного договору, який є двостороннім правочином, за змістом якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити природній газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природній газ на умовах та в строки встановлені договором. Даний правочин не розповсюджується на бюджетні відносини, а вчасність надходження коштів відповідачу для погашення йому різниці в тарифах не впливає на порядок та строки проведення розрахунків, оскільки дана обставина не обумовлена умовами договору.
Відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах не є підставою звільнення відповідача від передбаченої договором господарсько-правової відповідальності.
Між сторонами підписано договір, у якому зазначено, що саме відповідач зобов'язаний здійснювати оплату поставленого позивачем товару і саме він відповідає за невчасне виконання взятих на себе за договором зобов'язань. В даному випадку мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання по договору щодо оплати поставленого позивачем товару, що тягне за собою відповідальність у вигляді неустойки, стягнення якої передбачено п. 7.3 договору.
Позивач також просить стягнути з відповідача 6753,72 грн. інфляційних втрат та 3 692,44 грн. трьох процентів річних з простроченої суми за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити 314 052,83 грн. пені, 62 810,57 грн. 3 % річних та 115 987,07 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 314 052,83 грн. пені, 62 810,57 грн. 3% річних, 115 987,07 інфляційних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, пл.Івана Франка, 5 код ЄДРПОУ 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 115 987 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім ) грн. 07 коп. інфляційних, 314 052 (триста чотирнадцять тисяч п'ятдесят дві) грн. 83 коп. 3% річних, 62 810 (шістдесят дві тисячі вісімсот десять) грн. 57 коп. 3% річних, 9 857 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят cім ) грн. 01 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.12.13р.
Суддя І.О.Домнічева