23 грудня 2013 р. Справа № 903/1147/13
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства "Л" Транс", м. Луцьк
про стягнення 8 305,28грн. страхового відшкодування
Суддя Черняк Л.О.
При секретарі Хомич О.В.
Представники:
від позивача: Сорочук М.Ю. - представник (дов. №ГО-12/330 від 17.12.2012р.)
від відповідача: Шемет І.К. - представник (дов. №86 від 22.05.2013р.)
Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Згідно ст.77ГПК в судовому засіданні в засіданні суду 19.11.2013. оголошено перерву до 23.12.2013р. для подачі додаткових доказів по справі.
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - товариство) просить суд стягнути з Приватного підприємства "Л" Транс" (далі - підприємство) 8 305,28грн. страхового відшкодування.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 11.02.2009р. укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВС/5521919 (далі - поліс), згідно якого застраховано відповідальність підприємства "Л" Транс" та забезпечено належний страхувальнику транспортний засіб - автомобіль марки «DAF-TE95XP», д/р №АС5958АТ.
26.06.2009р. в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, яким керував водій Голодюк Сергій Миколайович (працівник відповідача) та автомобіля марки «Део-Ланос», д/р №АІ2821ВЕ, належного Остапчуку А.В. (потерпіла особа), під його ж керуванням, майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією авто «Део-Ланос», якого застраховані згідно договору добровільного страхування транспортного засобу №19G-0222896 ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (правонаступником якого є ПАТ «СК «Гарант-Авто»).
Відповідно до звіту СОД №246 від 21.07.2009р. матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Део-Ланос», д/р №АІ2821ВЕ в результаті його пошкодження при ДТП складає 10 066,16грн.
Виконуючи свої договірні зобов'язання ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» відшкодувала Остапчуку А.В. понесені збитки у розмірі 8 388,28грн.
15.07.2009р. постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №3-7638/09, Голодюка С.М визнано винними у вчиненні вищевказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у порядку ст.124 КУпАП.
23.10.2012р. ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» звернулось до АТ «СГ «ТАС» з претензією №009311 про відшкодування шкоди, понесеної при відшкодуванні вищезазначених збитків у розмірі 8 305,28грн.
22.03.2013р. на виконання вказаної претензії та на підставі страхового акта, АТ «СГ «ТАС» виплатило ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» страхове відшкодування у розмірі 8 305,28грн.
Таким чином, сплативши в порядку регресу страховій компанії, яка згідно договору добровільного страхування застрахувала автомобіль потерпілого, суму страхового відшкодування за завдану автомобілю шкоду, до позивача перейшло право регресної вимоги до Страхувальника у розмірі виплаченого страхового відшкодування, оскільки саме водія відповідача визнано винним у ДТП, що сталася 11.02.2009р., а останній, як страхувальник, не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки і за умов, визначених законом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, постанову Голосіївського районного суду м. Києва у справі №3-7638/09 від 15.07.2009р., страховий акт №83524 від 15.07.2009р. та норми чинного законодавства, а саме, ст.25, 27 ЗУ «Про страхування», ст.33, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 990, 993, 1166, 1188 ЦК України, ст.228 ГК України.
Представник відповідача вимог ухвали суду від 06.11.2013р. не виконав - письмових пояснень з приводу позову не подав. В судовому засіданні позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки умови договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не порушено, вважає, що позивачем пропущена позовна давність для пред'явлення подібних позовних вимог.
В судовому засіданні та у письмовому клопотанні просить суд витребувати у позивача дані щодо прийому усних та письмових звернень по страховому випадку, що стався 26.06.2009р. по полісу №ВС/5521919 та оригінал наведеного документа; залучити до участі у справі в якості третіх осіб Голодюка С.М. та ПАТ «УСК «Дженералі Гарант»; зобов'язати позивача у письмовому вигляді зазначити правову підставу позову.
Згідно ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Виходячи з наведеного суд, клопотання в частині залучення до справи третіх осіб, ухвалив відхилити як необґрунтоване.
Щодо витребування необхідних документів у позивача, клопотання необхідно задовольнити. У зв'язку з чим зобов'язано позивача подати статут, докази правонаступництва та докази в підтвердження своїх пояснень, що відповідач не звернувся із повідомленням страховика про ДТП.
Представник позивача в судовому засіданні подав суду службову записку від 21.11.2013р. №Г1600/8238 за підписом начальника контакт-центру позивача Поладко Д.А., в якій зазначено, що ніяких звернень відповідача про настання страхового випадку 26.06.2009р. в контакт-центрі позивача не зареєстровано.
Також представник позивача заявив клопотання (від 23.12.2013р.), в якому просить суд продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи на більш тривалий термін, у зв'язку з необхідністю підготовки додаткових пояснень та отримання додаткових доказів по справі.
Представник відповідача підтримав клопотання позивача і теж просить продовжити строк вирішення спору.
Згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.
У відповідності з п.3.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями) продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів. Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо.
Суд не вбачає потреби в продовженні строку розгляду даного спору. Виходячи з вищенаведеного суд ухвалив клопотання позивача та відповідача відхилити.
Із досліджених матеріалів справи, заслуханих пояснень представників сторін, господарський суд, -
Між ПАТ «Страхова група «ТАС» (надалі - позивач, страховик) та ПП «Л «Транс» (надалі - відповідач, страхувальник) 11.02.2009р. укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВС/5521919 (далі - поліс), відповідно до якого застраховано відповідальність ПП «Л» Транс» та забезпечено належний страхувальнику транспортний засіб - автомобіль марки «ДАФ-ТЕ95ХР», д/р №АС5958АТ (а.с.2).
26.06.2009 року в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу, під керуванням водія Голодюка С.М. - працівника відповідача та автомобіля марки «Део Ланос» д/р №АІ2821ВЕ, належного Остапчуку А.В. (потерпілий) під його ж керуванням, про що свідчить постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 15.07.2009р., в якій зазначено, що 26.06.2009р. о 21.05год. в м.Києві на Великій кільцевій дорозі, водій Голодюк С.М., керуючи автомобілем «ДАФ» д.н.з АС5958АІ з напівпричепом «Шмідс» д.н.з. АС8990ХХ, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Део-Ланос» д.н.з. АІ2821ВЕ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Даною постановою Голодюка С.М. визнано винним у вчиненні правовпорущення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340грн. (а.с. 10).
Згідно договору (полісу №19а-№0222896 від 28.09.2008р.) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності укладеного між трахувальником - Остапчуком А.В. та страховиком - ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (правонаступником якого є ПАТ «СК «Гарант-Авто») застраховано автомобіль «Деу» д.н.з. АІ2821ВЕ (а.с.18).
Відповідно до страхового акту №83524 від 15.07.2009р. сума збитку по події 26.06.2009р. (ДТП, зіткнення автомобіля «ДАФ» з автомобілем «Деу Ланос» складає 8 305,28грн., а.с. 20.)
Платіжним дорученням від 04.11.2009р. платником - Дженералі Гарант - філія Оптіма перераховано Остапчуку А.В. страхове відшкодування по полісу каско №222896, акт №83524 - 8 388, 28грн. (а.с.21).
18.10.2012р. Київська філія «Сіті» ПАТ «УСК «Гарант-Авто» звернулося із заявою до ПрАТ «Страхова група «ТАС» про виплату Остапчуку А.В. страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 305,28грн. (а.с.22).
На підставі зазначеної заяви платіжним дорученням №85115 від 22.03.2013р. платником - АТ «СГ «ТАС» перераховано «Гарант-Авто-сіті КДС» 8 305,28грн. (а.с.24).
Згідно претензії від 03.04.2013р. №148 (надісланої відповідачеві 12.04.2013р. і отриманої ним 30.04.2013р.) товариство «СГ «ТАС» просило підприємство «Л» Транс» компенсувати йому в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 305,28грн. (а.с.25). На дану претензію відповідачем відповіді не надано.
Згідно підпункту «г» пункту 38.1.1 частини 38.1.1, 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього закону, яким передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. (редакція Закону, яка діяла на момент укладення договору).
Службова довідка начальника контакт-центру від 21.11.2013р. за №1600/8238 (поданої в засіданні суду представником позивача) свідчить, що звернення страхувальника або його представників про те, що 26.06.2009р. відбулось ДТП за участі транспортного засобу, яким керував Голодюк С.М., відповідальність якого була застрахована за полісом №ВС/5521919 від 11.02.2009р., в Контакт-центрі ПАТ «Страхова група «ТАС» не зареєстровано.
Приписами ст.1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить і спеціальна норма ст. 27 ЗУ «Про страхування».
Отже, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.
Згідно звіту №246 від 21.07.2009р. про оцінку автомобіля Daewoo Lanos 1.5і держномер АІ2821ВЕ вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування втрати товарної вартості, складає 8 934,07грн. (а.с. 11-12).
Заперечуючи проти позову, Приватне підприємство "Л" Транс" посилалося на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки, на думку відповідача, перебіг строку позовної давності за спірними зобов'язаннями починається з моменту виникнення страхового випадку.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Такої ж позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 28.08.2012р. №5023/4833/11.
Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування, згідно платіжного доручення №85115 від 22.03.2013р., отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду - ПП «Л» Транс».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на останнього.
Керуючись ст.27 ЗУ «Про страхування», ст.38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 257, 261, 993, 1191 ЦК України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Л» Транс» (м.Луцьк, вул.Кравчука, 8/36, код ЄДРПОУ 34396288) в користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 65, код 30115243, р/р 26500422 в АТ «РайффайзенБанкАваль», МФО300335)
8 305,28грн. - страхового відшкодування та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено
26.12.13
Суддя Л. О. Черняк