Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "19" грудня 2013 р. Справа № 906/1603/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сіндряков О.В. - довір. №14-151 від 22.08.2013 (в с/з 17.12.2013);
від відповідача: Кімак З.К. - довір. №100/16 від 09.01.2013 (в с/з 17.12.2013);
Борушевська А.А. - довір. №101/16 від 09.01.2013
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)
про стягнення 365313,83 грн.
У відповідності до ст.77 ГПК України, в судових засіданнях 26.11.2013 та 17.12.2013 було оголошено перерви до 10:00 17.12.2013 та 11:30 19.12.2013 відповідно.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 365313,83грн, з яких: 194902,83грн пені, 85027,44грн 7% штрафу, 46713,29грн інфляційних та 38670,27грн 3% річних.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п.4.1 договору №63-22/12 БО про закупівлю природного газу від 28.02.2012, несвоєчасно сплатив послуги по споживанню природного газу за період лютий - квітень та липень 2012 року, внаслідок чого КП "Житомиртеплокомуненерго" було нараховано штрафні санкції у відповідності до п.7.3 договору, інфляційні та 3% річних, згідно ч.2 ст.625 ЦК України.
Після перерви представник позивача в судове засідання 19.12.2013 не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказів завдання збитків позивачу внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань у 2012 році не надав. В судових засіданнях 26.11.2013 та 17.12.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав для долучення до матеріалів справи копію консолідованого балансу (звіту про фінансовий стан) на 30.06.2013, копію консолідованого звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013 року, копію оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 та письмові пояснення №14/2-202 від 16.12.2013 щодо: законності одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення грошового зобов'язання; відсутності вини відповідача у порушенні грошового зобов'язання за спірним договором через невиконання своїх обов'язків контрагентами КП "Житомиртеплокомуненерго"; завдання збитків позивачу та клопотання відповідача про зменшення неустойки.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.11.2013 №4985/16 (а.с.61-62). На обґрунтування вказаної у відзиві позиції та підтвердження існування складного матеріального становища підприємства у 2012 році, представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи копію звіту про фінансові результати за 2012 рік та копію балансу КП "Житомиртеплокомуненерго" станом на 31.12.2012. Також подав клопотання №5499/16 від 17.12.2013 про зменшення нарахованого до стягнення позивачем штрафу до 1%; письмові пояснення №5498/16 від 17.12.2013 щодо можливого перерахунку інфляційних витрат за березень 2012 року, з урахуванням методики розрахунку інфляційних, визначеної в інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012 №01-06/928/2012; розрахунки 3% річних за лютий та липень 2012 року; копію акту звірки розрахунків за період з 01.01.2012 по 31.12.2012; довідку бухгалтерії про коригування вартості спожитого природного газу отриманого від НАК "Нафтогаз України" від 31.10.2013; довідку про дебіторську заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання по КП "Житомиртеплокомуненерго"; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за 1 квартал 2012 року; копії платіжних доручень як доказ сплати основної заборгованості за теплову енергію; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.2013 та копію довідки з ЄДРПОУ АА №801952 від 28.12.2012 щодо КП "Житомиртеплокомуненерго".
Подані представниками сторін документи, були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.
Відповідно до умов укладеного між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (покупець/відповідач) договору №63-22/12 БО про закупівлю природного газу від 28.02.2012 з додатками та додатковими угодами до нього (далі - договір, а.с.10-19), продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору (п.1.1).
Згідно п.1.2 договору, постачальник передає покупцю в період з 01 лютого 2012 року по 31 грудня 2010 року природний газ в обсязі до 16250тис.куб.м., в тому числі, зокрема, по місяцях: лютий - 4500тис.куб.м.; березень - 3500тис.куб.м.; квітень - 1000тис.куб.м; травень - 30тис.куб.м.; червень - 30тис.куб.м.; липень - 30тис.куб.м.
Місце поставки газу: продавець передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за відсутності їх у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (п.5.2 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000куб.м. газу становить 3509,00грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки да затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 0%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60грн, крім того ПДВ - 61,12грн, всього з ПДВ - 366,72грн.
До сплати за 1000куб.м. природного газу - 3884,78грн, крім того ПДВ - 61,12грн, всього з ПДВ - 3945,90грн.
Додатковою угодою №1 від 27.06.2012 до договору про закупівлю природного газу №63-22/12 БО від 28.02.2012, на підставі Закону України від 24.05.2012 №4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм", сторони внесли зміни до п.п.1.2,3.1 договору про закупівлю природного газу, збільшивши обсяги поставки газу та ввівши податок на додану вартість на газ за ставкою 20%.
Сторони домовилися, що приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати продавцю для підпису два примірника акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу (пп.2.2 п.2 Додатку №1 до договору №63-22/12 БО від 28.02.2012).
Судом встановлено, що на виконання умов договору №63-22/12 БО від 28.02.2012 за період з лютого по липень 2012 року включно НАК "Нафтогаз України" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 9403,316тис.куб.м. на загальну суму 37129663,28грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу від 29.02.2012, від 31.03.2012, від 30.04.2012, від 31.05.2012, від 30.06.2012 та від 31.05.2012 (а.с.20-25). Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачені умовами пп.2.2 п.2 Додатку №1 до договору №63-22/12 БО від 28.02.2012.
Відповідно до погодженого сторонами пункту 4.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав в повному обсязі (а.с.101-123), але, всупереч ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, оплати за лютий-квітень та липень 2012 провів з порушенням термінів передбачених п.4.1 договору поставки природного газу №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010.
У зв'язку з вказаним, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача штрафні санкції у розмірі 194902,83грн пені та 85027,44грн 7% штрафу.
Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.7.3 договору №63-22/12 БО про закупівлю природного газу від 28.02.2012, у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, а також перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її нарахування, суд приходить до висновку що розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені складає 184483,94грн, оскільки позивачем не вірно було обраховано суму пені за прострочку зобов'язань, що виникли в березні місяці 2012 року. Суд враховує, що оскільки останній день оплати за надані послуги з теплопостачання припадає на вихідний день (14.04.2012 субота), то останнім днем виконання боржником свого зобов'язання вважається відповідно ч.5 ст.254 ЦК України перший наступний за ним робочий день, тобто 16.04.2012. Звідси право на нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті заборгованості за березень 2012 року у позивача виникає лише з 17.04.2012. Отже, у стягнені з відповідача 10418,89грн слід відмовити за безпідставністю.
Водночас, суд зазначає, що вимоги щодо стягнення з відповідача 85027,44грн 7% штрафу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу (а.с.60,89), яке обґрунтоване збитковістю підприємства через неплатоспроможність, зокрема бюджетних установ та організацій, які є кінцевими споживачами природного газу, а також невідповідністю тарифів з теплопостачання економічно обґрунтованим, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так, збитковість діяльності КП "Житомиртеплокомуненерго" вбачається зі звіту про фінансові результати за 2012 рік та копії балансу підприємства станом на 31.12.2012 (а.с.127-128). При цьому, наданими до справи документами підтверджується, що відповідач вживає всіх необхідних та залежних від нього заходів для недопущення зростання заборгованості, про що свідчить повне погашення ним боргу за теплопостачання в межах визначеного позивачем в позовній заяві періоду нарахування штрафних санкцій (а.с.101-123).
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи специфіку діяльності відповідача, його важливе соціальне значення, існування великої дебіторської заборгованості за надані послуги з теплопостачання споживачів м.Житомира, а також те, що вказана заборгованість виникла внаслідок невідповідності тарифів з теплопостачання економічно обґрунтованим, крім того, враховуючи, що до стягнення з відповідача крім пені нараховано також втрати від інфляції та 3% річних, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів у 2012 році, тобто станом на дату прострочення відповідачем сплати заборгованості по спірному договору №63-22/12 БО про закупівлю природного газу від 28.02.2012, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50% - до 92241,97грн та штрафу на 50% - до 42513,72грн.
Що стосується нарахованих та заявлених до стягнення позивачем на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.26-28), позивач просить стягнути з відповідача 46713,29грн інфляційних за березень - квітень 2012 року та 38670,27грн 3% річних за періоди з 15.03.2012 по 27.04.2012, з 15.05.2012 по 31.05.2012 та з 15.08.2012 по 15.10.2012.
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних у сумі 38670,27грн, суд вважає, що правомірно заявленою є їх сума у розмірі 36617,88грн. При перевірці наданого позивачем розрахунку річних судом було встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування річних, зокрема, за березень місяць 2012 року, зважаючи на те, що відповідно ч.5 ст.254 ЦК України право на нарахування 3% річних у цьому місяці у позивача виникло лише з 17.04.2012, а не з 14.04,2012 як зазначив позивач у своєму розрахунку. Тому у стягненні з відповідача 2052,38грн 3% річних слід відмовити, оскільки їх нараховано позивачем безпідставно.
Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних, господарський суд зазначає, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" від 27.07.2007 №265 ).
Судом встановлено, що станом на перше число квітня місяця, тобто наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж, борг відповідача становив 2071097,41грн. Крім того, суд враховує, що прострочка за платежами в лютому та квітні 2012 року мала місце за період менший, ніж місяць. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що на заборгованість, яка виникла в цей період інфляційні втрати не нараховуються. Проте щодо поставленого у лютому 2012 році природного газу, оплата якого мала бути виконана 14 березня 2012 року, водночас, фактично відповідачем було сплачено 27 квітня 2012 року, то суд погоджується з позивачем про наявність підстав для стягнення втрат від інфляціїї за березень 2012 року в розмірі 6213,29грн, нарахованих на заборгованість в 2071097,41грн. Звідси, у стягненні 32456,98грн інфляційних слід відмовити.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 177586,86грн, з яких: 92241,97грн пені, 42513,72грн 7% штрафу; 6213,29грн інфляційних та 36617,88грн 3% річних. У стягненні 102660,86грн пені, 42513,72грн 7% штрафу, 2052,38грн 3% річних та 32456,98грн інфляційних суд відмовляє.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені до 92241,97грн.
3. Зменшити розмір штрафу до 42513,72грн.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., місто Житомир, Корольовський район, вул.Київська, буд.48, ідент. код 35343771)
на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, ідент. код 20077720):
- 92241,97грн пені,
- 42513,72грн 7% штрафу,
- 36617,88грн 3% річних,
- 6213,29грн інфляційних втрат,
- 6246,85грн судового збору.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 24.12.13
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу - рек. з повід.