26 грудня 2013 року Справа № 905/1973/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року
у справі№ 905/1973/13
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Термінал"
доПублічного акціонерного товариства "Транспортні системи України"
простягнення 4 142 551 грн.
за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Транспортні системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал"
провизнання договору поставки № ДП 040112/1 від 04.01.2012 року недійсним з моменту вчинення та застосування наслідків недійсності правочину
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" (далі позивач за первісним позовом) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" (далі відповідач за первісним позовом) про стягнення 4 142 551 грн. Відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про визнання договору поставки № ДП 040112/1 від 04.01.2012 року недійсним з моменту вчинення та застосування наслідків недійсності правочину.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.08.2013 року було прийнято відмову представника позивача за первісним позовом від позовних вимог в частині стягнення 15 245 грн. - інфляційних витрат та було припинено провадження у справі в цій частині.
Первісний позов було задоволено частково, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню 2 210 147 грн. заборгованості, 1 259 069 грн. - 30% річних, 291 606 грн. - пені, судовий збір у розмірі 62 247 грн., а всього 3 823 070 грн.
В задоволенні решти первісних позовних вимог було відмовлено.
Судом було прийнято відмову представника відповідача за первісним позовом від позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину та припинено провадження у справі в цій частині.
В задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічною позовною заявою відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року апеляційна скарга відповідача за первісним позовом на рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013 року у даній справі залишена без розгляду з підстав передбачених п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, в зв'язку з недоплатою відповідачем за первісним позовом судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції від 11.11.2013 року про залишення апеляційної скарги без розгляду відповідач за первісним позовом звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року та направити дану справу на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги відповідача за первісним позовом на рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2013 року у даній справі.
В своїй касаційній скарзі відповідач за первісним позовом зазначає, що в апеляційній скарзі він просив, рішення у даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки судом апеляційної інстанції відкрите апеляційне провадження по даній справі то, це є обставиною, що підтверджую факт належної сплати ним судового збору. Відповідач за первісним позовом вказує, в своїй касаційній скарзі, що ним сплачено судовий збір у розмірі 573,50 грн. В касаційній скарзі йдеться посилання на пункт 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 ГПК України" (далі Постанова).
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як зазначено вище позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом про стягнення 4 142 551 грн. Відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про визнання договору недійсним з моменту вчинення та застосування наслідків недійсності правочину.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.08.2013 року було прийнято відмову представника позивача за первісним позовом від позовних вимог в частині стягнення 15 245 грн. - інфляційних витрат та було припинено провадження у справі в цій частині.
Первісний позов було задоволено частково, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню 2 210 147 грн. заборгованості, 1 259 069 грн. - 30% річних, 291 606 грн. - пені, судовий збір у розмірі 62 247 грн., а всього 3 823 070 грн.
В задоволенні решти первісних позовних вимог було відмовлено.
Судом було прийнято відмову представника відповідача за первісним позовом від позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину та припинено провадження у справі в цій частині.
В задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічною позовною заявою відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою до Господарського суду Донецької області (т.3 а.с. 74-83), в якій просив рішення Господарського суду Донецької області від 08.08.2013 року по даній справі скасувати. Прийняти нове рішення, яким у первісному позові відмовити повністю та задовольнити зустрічну позовну заяву.
05.09.2013 року ухвалою Донецького апеляційного господарського суду було порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом (т.3 а.с. 71).
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11.11.2013 року (т.3 а.с.108).
В ухвалі від 04.11.2013 року відповідача за первісним позовом зобов'язано доплатити до державного бюджету судовий збір у розмірі 34 410 грн. та попереджено, що у разі не доплати і не надання до вказаної дати доказів такої доплати, апеляційна скарга залишиться без розгляду.
Як вбачається з зазначеної ухвали, представник відповідача за первісним позовом був присутній в засіданні суду.
При зверненні з апеляційною скаргою відповідачем за первісним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 573, 50 грн. (т.3 а.с. 84).
11.11.2013 року Донецьким апеляційним господарським судом прийнято ухвалу (т.3 а.с. 110-111), згідно до якої апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом на рішення суду першої інстанції у даній справі було залишено без розгляду з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
В мотивувальній частині ухвали зазначено: "як вбачається, до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 396 від 23.08.2013 року на суму 573, 50 грн., тобто судовий збір сплачений лише за подання апеляційної скарги на рішення суду по спору немайнового характеру (зустрічний позов) хоча рішення оскаржується в повному обсязі. Оскільки, несплата судового збору у такій великій сумі (34 410 грн.) позбавляє судову колегію можливості розглянути апеляційну скаргу по суті, вимоги судової колегії відповідачем виконані не були, доказів доплати до держбюджету суми судового збору не надано, апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду в порядку ст. 81 ГПК України".
Відповідно до абз.2 п.2.15 Постанови у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Згідно до пункту 2.23 Постанови якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:
зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);
у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.
Враховуючи те, що відповідачем за зустрічним позовом оскаржувалось рішення місцевого господарського суду, як в частині первісного так і в частині зустрічного позовів він повинен був сплатити судовий збір з урахуванням результатів розгляду як первісного (майнового), так і зустрічного (немайнового) позовів.
З урахуванням тієї обставини, що відповідачем за первісним позовом не доплачено судовий збір у значному розмірі (34 410 грн.) та враховуючи приписи Постанови, згідно з якими суд має право, у даному випадку залишити апеляційну скаргу без розгляду, на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача за первісним позовом задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" відмовити.
2.Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року прийняту у справі № 905/1973/13 залишити без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
В.В.Палій