іменем України
23.12.2013 Справа № 905/5733/13
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ
до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк
Ціна позову 595 937, 18 грн.
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Говоруна О.В.
суддів Колесника Р.М., Харакоза К.С.
Представники:
від позивача - Скульський С.С., довіреність №424/22 від 25.12.2012;
від відповідача - Федорова О.А., довіреність №Н-01/70 від 16.01.2013.
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 595 937, 18 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між відповідачем та позивачем 01.01.2010 укладений договір №412/807 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. 29.03.2013 на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго» сталася аварія внаслідок пожежі, з огляду на що робота підприємства з виробництва електричної і теплової енергії була зупинена та вивантаження вугілля на підприємстві з моменту аварії стало неможливим. Як зазначає останній, відповідачем було безпідставно списано з особового рахунку позивача плату за користування вагонами в сумі 595 937, 18 грн., однак, відповідно до ст. 121 Статут залізниць України (далі-Статут), позивач повинен бути звільнений від плати за користування вагонами, у зв'язку з чим просить повернути на особовий рахунок позивача №7989713 зазначену суму.
Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов та письмових поясненнях зазначає, що позивачем були підписані всі накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами і контейнерами без заперечень та зауважень, у зв'язку з чим залізниця правомірно списала 595 937, 18 грн. із попередньої оплати позивача як плату за користування вагонами, також зазначає, що позивач прийняв спірний вантаж від залізниці, що надійшов на його адресу у 336 вагонах та вивіз його власним локомотивом на свою під'їзну колію та в подальшому переадресував його на інші станції. Крім того зазначив, що про затримку вагонів не може йти мова, оскільки затримка вагонів, відповідно до норм діючого законодавства, відбувається виключно на залізничній станції призначення, на підходах до станції призначення чи на попутній станції під час перевезення на підставі актів загальної форми чи актів про затримку вагонів.
В судовому засіданні оголошувались перерви з 27.08.2013 по 10.09.2013, з 24.09.2013 по 23.10.2013 та з 04.11.2013 по 26.11.2013.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
01.01.2010 між Державним підприємством «Донецька залізниця» (далі - залізниця) та Відкритим акціонерним товариством «Центренерго», яке було перейменоване за вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі - вантажовласник) був укладений договір №412/807 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - договір), предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, проведення розрахунків за ці послуги (т.1 а.с.25-26).
Відповідно до п. 2.2 договору, залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.
Пунктом 2.3 договору (у редакції додаткової угоди №10 від 22.11.2012) встановлено, що залізниця зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Світлодарське. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок 7989713, з привласненням залізничного коду 7053 (т.1 а.с.27).
Сторони передбачили у п.7.1 договору, що залізниця надає вантажовласнику послуги на станції Світлодарське Донецької залізниці, код станції 494209, за умови наявності коштів на його особовому рахунку.
Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці. Одержані кошти залізниця зараховує на особистий рахунок вантажовласника (п. 2.4 договору).
Згідно з п. 3.1 договору визначено, зокрема, що розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Плата за перевезення списується залізницею на підставі перевезених документів і визначається у відповідності до розділу 2, 4 Збірника тарифів з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Розмір плати за користування вагонами та контейнерами наданими на під'їзній колії, встановлюється згідно з розділом 6 Правил перевезень вантажів та визначається у відповідності до розділу 5 табл. 1, 2 Збірника тарифів.
Сторони у п. 3.2. договору встановили, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів тощо.
Пункт 4.2 договору встановлює, що у разі виявлення неправильного відображення в особовому рахунку використання коштів вантажовласником залізниця вносить відповідні зміни до його особового рахунку.
Згідно з п.5.2 договору сторона, яка не може виконувати зобов'язання за договором через форс-мажорні обставини, повинна терміново повідомити про це іншу сторону.
Крім того, 25.01.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3/167 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «Центренерго» СП Вуглегірської ТЕС при станції Світлодарське ДП «Донецька залізниця» (далі-договір №3/167).
Відповідно до п.6 договору 3/167, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці №1,2,3 станції Світлодарське ДП «Донецька залізниця», де і проводиться здача їх власникові колії в комерційному і технічному стані.
Наприкінці березня 2013 року на Вуглегірську ТЕС відповідачем за залізничними накладними (а.с. 105-156 т.1, а.с.1-153 т.2) були відправлені 336 завантажених вагони, які в подальшому були переадресовані позивачем на інші станції внаслідок пожежі, яка сталася 29.03.2013 на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго», що підтверджується довідкою від 10.06.2013 №12/10/1416 Державної служби України з надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Донецькій області (а.с.33-34 т.1) та експертним висновком №4-2013 Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с.35 т.1).
Згідно відомостей плати за користування вагонами і контейнерами та накопичувальних карток відповідачем було відображено утримання з рахунку позивача коштів за користування вагонами у сумі 595 937, 18 грн. (а.с.37-50, 62-101 т.1).
Позивачем відповідачу була надіслана претензія з проханням повернути неправомірно списану плату за користування вагонами з позивача. Зазначена претензія відповідачем була відхилена (а.с.28-31 т.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, що також кореспондується з ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також на час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (далі - Правила 1).
Пунктом 17 Правил 1 закріплено, що внесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленими Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 864/5085 (далі - Правила 2).
Абзацом 2 п. 2.3 Правил 2 встановлено, що згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
У відповідності з п.2.4 Правил 2 у всіх перевізних документах, накопичувальних картках і відомостях плат за користування вагонами та контейнерами проставляється код платника.
Пунктом 2.5 Правил 2 встановлено, що платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Абзацами 1, 2 п. 2.6. Правил 2 встановлено, що розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Пунктом 3 Правил 1 встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами і контейнерами, які додані до матеріалів справи, підписані представником позивача без заперечень та зауважень (а.с.37-50, 62-101 т.1).
В графі 49 залізничних накладних вказаний час повідомлення позивача про прибуття вантажу, і тільки після розкредитування накладних, спірні вагони із вантажем були подані залізницею для здіснення прийомо-здавальних операцій позивачу.
Крім того, вагони, які прибули по накладним №№ 48903751, 49216211, 49375173, 49446602, 49446644, були вивантажені та повернуті залізниці ще до аварії на підприємстві позивача (до 15год. 15хв. 29.03.2013).
Згідно п.п. 13, 14 Правил 1, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюються згідно з чинним законодавством.
Абзацом 3 п. 2.6 Правилами 2 встановлено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.
Згідно ст. 121 Статуту, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через, зокрема, аварію на підприємстві, внаслідок якої згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи. Аналогічні норми закріплені в п. 16 Правил 1.
Відповідно до п.8 Правил 1, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
В матеріалах справи відсутні докази затримки вагонів, позивачем не доведений і сам факт затримки вагонів, вантаж, що надійшов позивачу, був йому виданий та прийнятий на під'їзну колію, про свідчать пам'ятки про подавання вагонів, вагони, за які залізницею нарахована плата за користування, перебували в користуванні позивача, а відтак підстави для звільнення позивача від плати за користування вагонами відсутні.
Враховуючи зазначене вище, приймаючи до уваги, що позивачем підписані всі накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами і контейнерами без заперечень та зауважень, суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування відповідачем плати за користування вагонами в розмірі 595 937, 18 грн. та списання цієї суми з особового рахунку позивача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.
З урахуванням того, що позивачем при поданні позову судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням №450 від 25.07.2013 на суму 11 918грн. 76коп., був внесений в більшому розмірі, ніж передбачено ст.4 Закону України «Про судовий збір», переплачена сума судового збору у розмірі 02коп. згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1, код ЄДРПОУ 22927045) судовий збір у розмірі 02коп., перерахований згідно з платіжним дорученням №450 від 25.07.2013 на загальну суму 11 918грн. 76коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.
Повне рішення складено 25 грудня 2013 року.
Головуючий суддя О.В. Говорун
Суддя К.С. Харакоз
Суддя Р.М. Колесник