25 грудня 2013 року Справа № 5023/7801/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ
на постанову та ухвалу від 03.10.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. господарського суду Харківської області
у справі№ 5023/7801/11 господарського суду Харківської області
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків
до боржникабагатопрофільної приватної фірми "Виробниче об'єднання "Промтехсервіс", м. Харків
провизнання банкрутом
ліквідаторарбітражний керуючий Івлєва Н.А.
в судовому засіданні взяв участь представник:
ПАТ "Укрсоцбанк"Ганага А.С., довір.,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2011 року порушено провадження у справі № 5023/7801/11 про банкрутство багатопрофільної приватної фірми "Виробниче об'єднання "Промтехсервіс" (далі - Боржник, Фірма) за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі-Кредитор, Підприємець) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Харківської області від 13.09.2012 року Фірму визнано банкрутом, відносно неї відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Панасюка І.В., якого зобов'язано виконати дії у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Закону про банкрутство.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 25.10.2012 року та від 05.02.2013 року вирішувались питання щодо здійснення заміни ліквідатора у справі, та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Івлєву Н.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2013 року (суддя - С.В. Міньковський) публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (далі-Банк) відмовлено у задоволенні заяви про визнання недійсним аукціону від 02.04.2013 року та договору купівлі-продажу від 19.04.2013 року.
Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Банку про визнання недійсним аукціону від 02.04.2013 року та договору купівлі-продажу від 19.04.2013 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 року (головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2013 року-без змін.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2013 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду та вирішення питання щодо розгляду заяви про визнання "торгів та аукціону" недійсним.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 7, 16, 30 Закону про банкрутство, ст.ст. 9, 12 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви Банку про визнання недійсним проведеного ліквідатором Боржника аукціону від 02.04.2013 року з продажу нерухомого майна, а також про визнання недійсним укладеного наступно договору від 19.04.2013 року купівлі-продажу цього ж майна, місцевий суд встановив, що згідно винесеної у даній справі ухвали від 22.07.2013 року за результатами розгляду скарги Банку на дії ліквідатора -арбітражного керуючого Івлєвої Н.А., вимоги у якій є аналогічними (про визнання недійсними тих самих аукціону та договору), вже були встановлені факти щодо правомірності та дотримання вимог щодо підстав та порядку здійснення продажу ліквідатором Фірми майна на спірному аукціоні з наступним укладенням оспорюваної угоди, а тому підлягають застосуванню норми ст. 35 ГПК України. Також, місцевий суд вказав, що згідно приписів ст.ст. 17, 25 Закону про банкрутство про визнання недійсною угоди, укладеної Боржником, може звертатись ліквідатор.
Підтримуючи наведені висновки, апеляційний суд додав, що при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону про банкрутство в редакції, що діяла до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених в цей закон змін, оскільки справу порушено та Боржника визнано банкрутом в період дії цієї редакції Закону про банкрутство. Також апеляційний суд вказав, аукціон проводився з урахуванням висновків проведеної оцінки майна Боржника, тричі - за відсутністю заявок на участь стосовно предмету продажу на перших двох аукціонах, тому і ціна кожного разу на об'єкт продажу знижувалась. За результатами ж перевірки діяльності ліквідатора у цей період порушень не встановлено, а Банк, як кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна Боржника, що продавалось на спірному аукціоні, був повідомлений про аукціон. Також, апеляційний суд вказав, що згода комітету кредиторів на продаж вказаного нерухомого майна не потрібна, оскільки продаж здійснювався щодо майна, переданого у заставу.
Заперечуючи вказані висновки судів, скаржник зазначає, що він не був повідомлений про час та місце проведення попередніх двох аукціонів з продажу майна Боржника, які не відбулись, а про останній він дізнався зі звіту ліквідатора, що позбавило Банк права подати заявку на участь у втретє оголошеному аукціоні. Продаж відбувся за заниженою в п'ять разів від проведеної оцінки майна, а порядок продажу не узгоджувався із комітетом кредиторів Боржника, що позбавляє ліквідатора Фірми дієздатності на реалізацію майна Боржника. Також скаржник зазначив, що з комітетом кредиторів Боржника ліквідатор не погодив укладений договір купівлі-продажу, не було отримано згоду Банку, як іпотекодержателя, на відчуження майна, у зв'язку із чим також були порушені норми на нотаріальне посвідчення спірної угоди, а документи щодо права власності Боржника на відчуження належного йому нерухомого майна знаходились на зберіганні у Банку.
Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених судами обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.
При цьому, касаційний суд зазначає, що керуючись приписами ст. 21 ГПК України та ст.ст. 2-6 Закону України "Про доступ до судових рішень", з метою належного здійснення касаційного провадження у даній справі був відтворений текст ухвали від 22.07.2013 року (за результатами розгляду скарги Банку), а також тексти інших судових рішень, що були винесені у даній справі (ухвали підготовчого та попереднього засідань, постанови про визнання Фірми банкрутом, ухвали про заміну ліквідатора тощо).
Колегія суддів звертає увагу на те, що підстави та обставини, за яких Банк просить визнати недійсними результати спірного аукціону та оспорюваний договір за результатами розгляду відповідної заяви Банку були предметом правової оцінки місцевого суду за результатами розгляду скарги Банку на дії ліквідатора Івлєвої Н.А. стосовно проведення та укладення тих самих аукціону та договору. За результатами розгляду цієї скарги Банку було відмовлено у її задоволенні, а порядок здійснення продажу майна Боржника на проведеному 02.04.2013 року аукціоні та наступне укладення відповідного договору від 19.04.2013 року визнані такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства та не порушують прав та інтересів сторін та учасників провадження у даній справі.
Отже, стосовно обставин проведення оспорюваного Банком аукціону від 02.04.2013 року та укладеного наступно договору від 19.04.2013 року судом у даній справі згідно ухвали від 22.07.2013 року вже досліджувались та встановлювались факти.
А тому касаційний суд вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про застосування приписів ст. 35 ГПК України під час розгляду спірного питання та винесення оскаржуваної ухвали.
Крім цього, касаційній суд також враховує встановлений апеляційним судом факт перевірки діяльності ліквідатора Івлєвої Н.А. у період проведення згаданого аукціону та укладення спірного договору, за результатами якої (перевірки) порушень також встановлено не було.
Банк же, як кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна Боржника, що продавалось на спірному аукціоні, згідно опублікованого 07.03.2013 року оголошення (у строк, що відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)") був завчасно повідомлений про аукціон 02.04.20013 року саме за результатами якого 19.04.2013 року і був укладений спірний договір, у зв'язку із чим апеляційний суд послався на відповідне оголошення про проведення згаданого аукціону.
У зв'язку із цим спростовуються доводи скаржника щодо неможливості ним своєчасно подати заявку на участь у згаданому аукціоні, а відповідно і про позбавлення його можливості взяти участь у такому аукціоні та придбати об'єкт продажу - нерухоме майно Боржника, що перебувало у заставі Банку та було включено до складу ліквідаційної маси.
Підстави зниження ціни під час здійснення продажу на спірному аукціоні суди також обґрунтували, вказавши про відсутність поданих заявок на участь у перших двох оголошених аукціонах, чим і було обумовлене зниження ціни продажу об'єкту при оголошенні проведення кожного наступного аукціону.
Даний висновок є правомірним та узгоджується із нормами ст. 181 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стосовно доводів скаржника про зберігання у Банку під час здійснення продажу документів на право власності на проданий об'єкт, колегія суддів звертає увагу на приписи ст.ст. 3, 5, 10, 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо внесення в державний реєстр прав відомостей про зареєстровані права суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною ж складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи. А тому відомості з цього реєстру є належним підтвердженням права власності на об'єкт нерухомості.
У зв'язку із викладеним колегія суддів погоджується із правомірним та обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності правових та матеріальних підстав для відмови Банку у задоволенні його заяви про визнання недійсними спірних аукціону та договору купівлі-продажу.
За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст.ст. 3, 5, 10, 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 15, 181 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 2-6 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ст.ст. 21, 35, 106, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2013 р. у справі № 5023/7801/11 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанова виготовлена та підписана 25.12.2013 року.