23 грудня 2013 року Справа № 3/070-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Нестерчук А.П.
від відповідача: Мамаєв Д.М.
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р.
у справі № 3/070-11 Господарського суду Київської області
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа"
про стягнення 89669 грн.,
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2013р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р., заяву Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" про визнання таким, що частково не підлягає виконанню наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2011р., задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2011р. в частині стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4662,85грн. пені, 7424,78грн. 3% річних та 16823,55грн. інфляційних втрат. У задоволенні решти частини заяви (60758,50грн. основного боргу) відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 05.08.2013р. вищезазначені ухвала та постанова скасовані, а заяву Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" про визнання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2011р. таким, що частково не підлягає виконанню, передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2013р. (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. (судді: Гаврилюк О.М., Іоннікова І.А., Майданевич А.Г.), заяву Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" про визнання таким, що частково не підлягає виконанню наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2011р., задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2011р. в частині стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4662,85грн. пені, 7424,78грн. 3% річних та 16823,55грн. інфляційних втрат. У задоволенні решти частини заяви (60758,50грн. основного боргу) відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково їх скасувати та відмовити в задоволенні вищезгаданої заяви відповідача повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Господарськими судами встановлено:
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.08.2011р. позов задоволено. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 60758,50грн. боргу, 4662,85грн. пені, 16823,55грн. інфляційних втрат, 7424,78грн. 3% річних, 896,70грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення 10.10.2011р. господарським судом видано відповідний наказ.
Відповідач звернувся до господарського суду із заявою, в якій просив визнати вищезазначений наказ таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 60758,50грн. боргу, 4662,8 грн. пені, 16823,55грн. інфляційних втрат, 7424,78грн. 3% річних, оскільки його обов'язок щодо сплати зазначених сум припинено шляхом списання відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Згідно ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, якщо обов'язок боржника, зазначений в наказі, відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково при цьому з цього приводу господарський суд виносить ухвалу.
Правила щодо винесення ухвали встановлені ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, згідно ч. 1 якої якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Отже, ухвала виноситься у всіх випадках, коли спір між сторонами не вирішується по суті.
Як вже було зазначено, відповідач звернувся до господарського суду з заявою щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню оскільки відповідне зобов'язання припинено шляхом його списання.
Проте, позивач з таким твердженням відповідача не погодився та доводить, що обов'язок боржника, який боржник вважає припиненим у зв'язку зі списанням, не списано.
Зазначене свідчить, що між сторонами виник спір, який відповідно до вимог ст. 117 та 86 Господарського процесуального кодексу України на даний стадії судового процесу не вирішується, на що господарські суди попередніх інстанцій уваги не звернули.
Господарськими судами встановлено:
Протоколом від 06.12.2011р., затвердженого засіданням Комісії з питань списання заборгованості за природний газ та електричну енергію відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894, відповідачем було списано заборгованість зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за поставлений протягом жовтня 2009р.-квітня 2010р. газ згідно договору №06/09-1130-БО-17 від 23.09.2009р. та присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Київської області від 23.08.2011р. у справі №3/070-11. Сума основного боргу в розмірі 60758,50грн. цим протоколом не списана.
Повідомленням від 09.12.2007р. вказаний протокол комісії був переданий позивачеві.
Відповідно до п. 2.5 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894, дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні компанії "Газ України", "Укртрансгаз", "Укргазвидобування", а також державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" і державне підприємство "Енергоринок" (далі - учасники процедури списання). Отже, як випливає з приписів даної правової, одним із учасників, на яких поширюється дія цього порядку є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - позивач.
Відповідно до п. 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Таким чином, для списання заборгованості кожен учасник процедури списання заборгованості має утворити комісію з питань списання заборгованості, яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів та провести списання заборгованості на підставі протоколів зазначеної комісії, ці протоколи затверджуються головою відповідної комісії.
Оскільки учасниками процедури списання відповідної заборгованості є як боржник так і кредитор (контрагенти), то і боржник і кредитор мають створити комісію з питань списання заборгованості та провести списання цієї заборгованості на підставі протоколів комісій, що створені як кредитором (позивачем) так і боржником (відповідачем).
Господарським судом встановлено, що комісія зі списання вказаної заборгованості і якою був складений та затверджений відповідний протокол, створювалась лише боржником - Комунальним підприємством Київської обласної ради "Кагарликтепломережа".
Проте, господарськими судами не встановлено, що комісією з питань списання заборгованості, яка мала бути створена Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", також списано заборгованість боржника.
Відповідно до п. 3 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію учасники процедури списання протягом 30 днів після закінчення строку дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі - Закон) проводять звіряння розрахунків і підписують відповідні акти станом на 31 грудня 2011 р., в яких фіксується сума заборгованості, що обліковується в їх бухгалтерському обліку після списання заборгованості. Отже, як випливає із приписів цієї правової норми, даною правовою нормою на учасників процедури списання покладено обов'язок протягом 30 днів після закінчення строку дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" провести звіряння розрахунків і підписати відповідні акти, в яких фіксується сума заборгованості, що обліковується в їх бухгалтерському обліку після списання заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та діє до 30 червня 2012 року.
Отже, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, учасники процедури списання, якими є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" були зобов'язані до 30 липня 2012р. провести звіряння розрахунків і підписати відповідні акти, в яких мали зафіксувати суму заборгованості, що обліковується в їх бухгалтерському обліку після списання заборгованості.
Проте, господарські суди не встановили, що позивачем та відповідачем підписано акти звіряння розрахунків, які свідчать про припинення відповідного обов'язку відповідача.
За таких обставин оскаржені судові акти підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. у справі № 3/070-11 скасувати.
У задоволенні заяви Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2011р. у справі № 3/070-11 відмовити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
Головуючий - суддя Карабань В.Я.
судді Жаботина Г.В.
Ковтонюк Л.В.