Справа №5/1312/126/12
Іменем України
"05" вересня 2012 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді - Жовніра Г.Б.
при секретарі - Мединській Л.С.
з участю прокурора - Ліховин З.
лікаря-психіатра - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву лікаря-психіатра Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру про продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд, -
Лікар-психіатр Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Заяву мотивує тим, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 30.04.2009р. було застосовано до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення до Львівської обласної психіатричної лікарні із загальним наглядом. Згідно постанови ОСОБА_2 перебував на примусовому лікуванні у ЛОПЛ з 28.05.2009р. по 30.12.2009р. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 15.12.2009р. було змінено застосування до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 20.03.2012 р. було продовжено відносно ОСОБА_2, заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. На даний час ОСОБА_2 продовжує хворіти психічним розладом внаслідок якого він вчиняє (виявляє) реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих;неспроможний самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність; завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання йому психіатричної допомоги. Наявність психічного розладу підтверджує висновок-обгрунтування комісії ЛКК № 49 від 16.07.2012р., згідно якого, ОСОБА_2 доступний формальному мовному контакту. Зовні спокійний. Напружений, недовірливий, підозрілий. Мислення з розривами, паралогічне. Пам'ять поверхнева. Вольові процеси ослаблені. Емоційно збіднений. Фон настрою рівний. На момент огляду систематизованих маячних ідей не висловлював. Критичність до свого стану занижена. За своїм психічним станом хворий потребує постійної корекції, динамічного спостереження амбулаторного та стаціонарного лікування, а тому просить заяву задоволити.
Оглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та лікаря-психіатра, які підтримали подання, суд вважає, що слід задоволити подання з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України визначено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно ст.19 Закону України “Про психіатричну допомогу” особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері з 25.09.1994р. з діагнозом: Параноїдна шизофренія, безперервно-прогредієнтний тип перебігу з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері. Являється інвалідом ІІ групи, безтерміново.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 30.04.2009р. було застосовано до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення до Львівської обласної психіатричної лікарні із загальним наглядом. Згідно постанови ОСОБА_2 перебував на примусовому лікуванні у ЛОПЛ з 28.05.2009р. по 30.12.2009р. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 15.12.2009р. було змінено застосування до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 20.03.2012 р. було продовжено відносно ОСОБА_2, заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Із висновку-обґрунтування ЛКК №49 від 16.07.2012р. вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері. Впродовж зазначеного періоду хворий диспансер відвідував не регулярно, до лікування відносився негативно, амбулаторне підтримуюче лікування приймав не охоче. Психічний стан залишається нестабільним, позитивної динаміки не спостерігалось. ОСОБА_2 доступний формальному контакту. В розмову вступає без ініціативи,на запитання відповідає монотонно, по суті. Зовні спокійний. Напружений, недовірливий, підозрілий. Мислення з розривами, паралогічне. Пам'ять поверхнева. Вольові процеси ослаблені. Емоційно збіднений. Фон настрою рівний. На момент огляду систематизованих маячних ідей не висловлював. Критика до свого стану занижена. За своїм психічним станом хворий потребує постійної корекції, динамічного спостереження амбулаторного та стаціонарного лікування, а тому просить заяву задоволити.
Оскільки ОСОБА_2 на даний час хворіє параноїдною шизофренією, безперервно-прогредієнтний тип перебігу з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері, його психічний стан потребує подальшого спостереження, лікування та корекції, і у суду відсутні підстави для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру, а тому подання слід задоволити та продовжити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку терміном на 6 місяців.
Керуючись ст. 94 КК України, ст.ст. 419, 422 КПК України, суд, -
Заяву лікаря-психіатра Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_1 - задоволити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2, 10.06.1972р.н. у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку терміном на 6 місяців.
На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з дня її винесення.
Суддя Жовнір Г. Б. ,